Міжнародні відносини (історія дипломатії) 2

Мета навчальної дисципліни – формування у здобувачів вищої освіти науково обґрунтованих уявлень про міжнародні відносини та історію дипломатії.

Завданням вивчення  навчальної дисципліни є: формування у майбутніх фахівців широкого кола знань з історії та практики міжнародних відносин та дипломатії; системного бачення міжнародних відносин та зовнішньої політики окремих держав з урахуванням різних чинників – економічних, соціальних, політичних, воєнних, ідеологічних, конфесійних, культурних; розуміння логіки та рушійних сил найважливіших подій європейської та світової політики у їх взаємозв’язку між собою.

Основні результати навчання

Знати та розуміти природу міжнародних відносин та регіонального розвитку, еволюцію, стан теоретичних досліджень міжнародних відносин та світової політики, а також природу та джерела політики держав на міжнародній арені і діяльності інших учасників міжнародних відносин. 

Знати природу міжнародного співробітництва, характер взаємодії між міжнародними акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці. 

Знати природу та механізми міжнародних комунікацій. 

Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях. 

Здійснювати опис та аналіз міжнародної ситуації, збирати з різних джерел необхідну для цього інформацію про міжнародні та зовнішньополітичні події та процеси. 

Збирати, обробляти та аналізувати великі обсяги інформації про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, регіональних систем, міжнародних комунікацій. 

Знати та розуміти сутність понятійно-категоріального апарату теорії міжнародних відносин, процесу еволюції міжнародних відносин, історії дипломатії.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; КР – курсова робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Особливості міжнародних відносин та дипломатії Середньовіччя.
СРЗ, К, КР початок етапу 1
 
2 тиждень
Л2. Дипломатія періоду Великого переселення народів. 
ПЗ№1. Загальна характеристика історії становлення і розвитку дипломатії Середньовіччя.
СРЗ, К
 
3 тиждень
Л3. Особливості дипломатії Візантії в епоху Середньовіччя.
СРЗ, К, КР початок етапу 2

4 тиждень
Л4. Вплив папської дипломатії на міжнародні відносини Середньовіччя. 
ПЗ№2. Дипломатія Юстиніана І.
СРЗ, К
 
5 тиждень
Л5. Дипломатія Карла Великого.
СРЗ, К
 
6 тиждень
Л6. Дипломатія князів Київської Русі.
ПЗ№3. Посольська справа у Візантії VI-X ст.ст.      
СРЗ, К
 
7 тиждень
Л7. Особливості дипломатії Аббасідського халіфату.
СРЗ, К

8 тиждень
Л8. Дипломатія Китаю ХІV-ХV ст. 
ПЗ№4. Взаємодія і протистояння дипломатії ісламського і християнського світу.
СРЗ, К, МКР1
 
9 тиждень
Л9. Дипломатія Франції XI-XV століть.
СРЗ, К, КР початок етапу 3
 
10 тиждень
Л10. Дипломатія Італії XI-XV ст.
ПЗ№5. Шлюбна дипломатія Київських князів.  
СРЗ, К 
 
11 тиждень
Л11. Флорентійська школа дипломатії доби Середньовіччя.
СРЗ, К
 
12 тиждень
Л12. Дипломатія Англії ХІ - ХV ст. 
ПЗ№6. Особливості дипломатії Людовика XI.  
СРЗ, К
 
13 тиждень
Л13. Дипломатія Німеччини ХІ- ХV ст.
СРЗ, К, КР початок етапу 4
 
14 тиждень
Л14. Ганзейський союз – специфічна форма економічної дипломатії у Європі.
ПЗ№7. Розвиток дипломатії у Європі: прийняття «Правила для послів» (Флоренція 1421 р.).
СРЗ, К, МКР 2
 
15 тиждень
Л15. Аксіологічні аспекти дипломатії європейських країн Середньовіччя. 
СРЗ, К

Індивідуальна робота

Виконується КР.
 
Курсова робота є одним зі складників навчальної діяльності здобувачів вищої освіти в процесі оволодіння знаннями з дисципліни та є проміжною формою контролю знань. У процесі виконання курсової роботи здобувач повинен показати достатній рівень теоретичної підготовки, провести дослідження і вирішити практичні завдання. 
 
Основною вимогою під час підготовки курсової роботи є уміння обробляти й аналізувати інформацію, робити самостійні висновки, обґрунтовувати доцільність і ефективність запропонованих рекомендацій щодо управління комунікаціями, чітко й логічно викладати свої думки.
 
Мета курсової роботи – виявлення знань з обраної теми, вміння самостійно працювати з літературою, проводити аналіз наукових концепцій та узагальнювати дані практики, окреслювати проблеми та недоліки нормативного регулювання, формулювати власні доведені висновки та пропозиції; розвиток самостійності у набутті практичних навичок при проведенні якісного аналізу в різних сферах міжнародної дипломатії (політичної, економічної, культурної тощо).
 
Основними завданнями КР, які випливають з мети роботи, є: навчитися класифікувати та ефективно використовувати різні типи джерел для визначення теоретичних та практичних аспектів дослідження історії міжнародної дипломатії; формування питань та засвоєння здобувачами вищої освіти основних аспектів розкритої у курсовому дослідженні теми; навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки з предмету дослідження.
 
Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Інформаційна база дослідження - наукові публікації з обраної тематики, публікації в мережі Інтернет та у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. 
 
Етапи виконання КР:
1−2 тиждень  - етап 1 - вибір теми та наукових джерел, складання плану дослідження, визначення методики та розробка інструментарію дослідження.
3–8 тиждень -  етап 2 - написання першого теоретичного розділу КР (вступ, аналіз історіографії, законодавчої бази тощо).
9–12 тиждень - етап 3 - написання другого (аналітичного) та третього  (практичного) розділу КР. Перевірка на спеціальній програмі щодо доброчесності. Редагування тексту та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
13−14 тиждень - етап 4 –  публічний захист роботи.
 
Тематика курсових робіт:
Державне об’єднання полян та формування його дипломатії.
Дипломатія  папи Лева I - 440-461 рр.
Дипломатичний портрет Юстініана Великого ("безсонний государ"). 
Витоки формування гендерного балансу у дипломатії середньовіччя: Феодора, візантійська імператриця (VI ст.).
Історичне значення рішення Парижського собору 829 р. 
Дипломатія управителів «варварських королівств» ІV- VІІ ст.
Дипломатія Багдадського халіфату Аббасидів VШ- ХІ ст.
Дипломатія князів Київської Русі IX–X ст.
Вплив «гінекеї» на історію візантійської дипломатії.
Договори Київських князів з греками: Олега (911 р.), Ігоря (944 р.) и Святослава (971 р.).
Приск Панійський - дипломат, історик V ст.
Дипломатична політика Княгині Ольги.
Дипломатія римських пап. Відносини пап із Франкською державою.
Дипломатичні відносини Київської Русі та Візантійської імперії.
Дипломатія шлюбних союзів київських Рюриковичів у XI ст.   
Історичне рішення Вормського конкордату 1122-1123 рр.
Дипломатія князів Київської Русі у період формування держави.
Дипломатія Багдадського халіфат Аббасидів під владою Сельджуків (ХІ-ХШ ст.)
Історичні відмінності дипломатії Карла Великого. 
Дипломатичні зв'язки спадкоємців династії Рюриковичів ХІ-ХП ст. 
Династична дипломатія Ярослава Мудрого.
Династичні союзи київських Рюриковичів у XI ст.  
Дипломатія монархії Ярослава Мудрого та зносини з Королівством Угорщина.
Ярослав Мудрий дипломатичні відносини з Польською державою за правління Казимира І.
Дипломатія Князя Юрія Володимировича Довгорукого.
Історичне значення дипломатії Володимира Всеволодовича Мономаха. 
Тулузький собор 1041 р. - Декрет про Божій мир.
Дипломатична діяльність в правлінні Філіпа IV (основи французької дипломатії).
Виникнення постійної дипломатії: Венеція, Мілан, Генуя, Флоренція та ін. міста. Посольська служба.
Дипломатична історія Київської держави в останній чверті XI - на початку XII ст. 
Міжкнязівська  сюзеренно-васальна дипломатія галицько-волинського князівства.
Укладення Кревської унії 1385 р. та її вплив на регіональну систему міжнародних відносин.
Ферраро-Флорентійська унія 1439 р.
Італійська та французька дипломатії в ХІІ-ХV ст.
Організація консульської служби італійських міст ХІІ – ХV ст. 

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять та виконання курсової роботи.

Самостійна робота складає 91 годину. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 16 годин;
3) підготовка до екзамену - 30 годин;
4) виконання індивідуального завдання (КР) – 30 годин.
 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі у кожному з 4-х семестрів. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують по дві модульні контрольні роботи за семестр.  

Модульні контрольні роботи № 1, 2 виконуються у письмовій формі. 

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 
Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
Етапи 1-2 КР. Оцінка за виконання – 80 балів. Термін надання – 8 тиждень.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
Етапи 3-4 КР. Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання – 12 тиждень.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (14 тиждень). 
 
Індивідуальна робота:
 
Бездоганне та своєчасне виконання та захист КР оцінюється у 100 балів, які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики КР та публічного захисту роботи. Курсова робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етап 1 КР оцінюється максимум у 30 балів, етап 2 – 50 балів, етап 3-4 – 20 балів (10 балів представлення результатів роботи через доповідь, 10 балів – відповідь на додаткові запитання під час захисту).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 

Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен. Білет до екзамену складається з теоретичної частини (3 запитання – 20 балів кожне) та практичної частини (1 завдання – 40 балів). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 

Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач вищої освіти зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної сумлінності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідної компетентності, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача вищої освіти з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».
 
Відсутність здобувача вищої освіти під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».
 
Складання / перескладання  екзамену, МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  
 
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.