Зовнішня політика США

Метою викладання навчальної дисципліни є формування у слухачів цілісного уявлення про національні інтереси Сполучених Штатів Америки у різних регіонах світу, про механізми їх реалізації з застосуванням наявних ресурсів. Їі призначення полягає в тому, щоб навчити здобувачів вищої освіти орієнтуватися в тенденціях сучасних процесів пов’язаних із реалізацією американської зовнішньої політики і допомогти їм усвідомити рушійні чинники, що впливають на політичну чи економічну діяльність США на світовій арені. 

Головними завданнями вивчення дисципліни є вивчення особливостей геополітичного середовища та формування національних інтересів США, а також національних інтересів їх основних партнерів; аналіз характерних рис зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності офіційного Вашингтону із реалізації національних цілей у чітко визначеному географічному просторі, ознайомлення з актуальними проблемами американської зовнішньої політики. 

Основні результати навчання

Знати принципи, механізми та процеси забезпечення зовнішньої політики держав, взаємодії між зовнішньою та внутрішньою політикою, визначення та реалізації на міжнародній арені національних інтересів держав, процесу формування та реалізації зовнішньополітичних рішень.

Знати основні вектори зовнішньої політики окремих держав та особливості її здійснення.

Збирати, обробляти та аналізувати великі обсяги інформації про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, регіональних систем, міжнародних комунікацій.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.
 

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л1.  Зовнішня політика США наприкінці ХVIII – у ХІХ ст.
СРЗ, К
ПЗ №1  Зовнішня політика США наприкінці ХVIII – у ХІХ ст.
СРЗ, К

2 тиждень
Л2. Еволюція зовнішньополітичного курсу США у першій половині ХХ ст. 
СРЗ, К
ПЗ №2  Еволюція зовнішньополітичного курсу США у першій половині ХХ ст. 
СРЗ, К

3 тиждень
Л3.Особливості зовнішньої політики США під час Другої Світової війни  
СРЗ, К
ПЗ №3  Особливості зовнішньої політики США під час Другої Світової війни  
СРЗ, К

4 тиждень
Л4. США та формування біполярного світу в післявоєнний період.
СРЗ, К
ПЗ №4  США та формування біполярного світу в післявоєнний період.
СРЗ, К

5 тиждень
Л5. Особливості зовнішньополітичного курсу США в період “холодної війни”.
СРЗ, К
ПЗ №5  Особливості зовнішньополітичного курсу США в період “холодної війни”.
СРЗ, К

6 тиждень
Л6.  Концептуальні засади зовнішньої політики США у пост біполярному світі.
СРЗ, К
ПЗ №6  Концептуальні засади зовнішньої політики США у пост біполярному світі.
СРЗ, К

7 тиждень
Л7. Формальні та неформальні учасники зовнішньополітичного процесу в США.
СРЗ, К
ПЗ №7  Формальні та неформальні учасники зовнішньополітичного процесу в США.
СРЗ, К

8 тиждень
Л8. Проблематика зовнішніх відносин з країнами північноамериканського регіону.
СРЗ, К
ПЗ №8  Проблематика зовнішніх відносин з країнами північноамериканського регіону.
СРЗ, К, МКР1

9 тиждень
Л9. США та ЄС: проблеми співробітництва. 
СРЗ, К
ПЗ №9  США та ЄС: проблеми співробітництва. 
СРЗ, К

10 тиждень
Л10. Зовнішньополітична стратегія США на Близькому Сході 
СРЗ, К
ПЗ №10  Зовнішньополітична стратегія США на Близькому Сході
СРЗ, К

11 тиждень
Л11 . Інтереси США в Південній та Східній Азії. 
СРЗ, К
ПЗ №11  Інтереси США в Південній та Східній Азії. 
СРЗ, К

12 тиждень
Л12. США та Росія від співпраці до військових конфліктів.
СРЗ, К
ПЗ  №12  США та Росія від співпраці до військових конфліктів.
СРЗ, К

13 тиждень
Л13.  Зовнішня політика США  в Тихоокеанському регіоні.
СРЗ, К
ПЗ №13  Зовнішня політика США  в Тихоокеанському регіоні.
СРЗ, К

14 тиждень
Л14. Країни Латинської Америки в системі зовнішньополітичних пріоритетів США.
СРЗ, К
ПЗ №14  Країни Латинської Америки в системі зовнішньополітичних пріоритетів США.
СРЗ, К

15 тиждень
Л15. Україна та США: історія взаємовідносин.
СРЗ, К
ПЗ №15 Україна та США: історія взаємовідносин.
СРЗ, К, МКР2
 

Індивідуальна робота

Не передбачена. 

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Основними складовими самостійної роботи є:  самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять  та виконання реферативної роботи.

Самостійна робота складає 30 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

1) опрацювання теоретичного матеріалу – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 15 години.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 

Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-8. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 9-15. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 

Підсумковою формою контролю з дисципліни є залік.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 

Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання МКР здобувачу не оцінюється.
 
Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».
 
Складання/перескладання  заліку,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  
 
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку  користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку з дисципліни.