Програмні методи організації прихованого каналу зв’язку

Мета дисципліни:
Метою дисципліни є забезпечення розвитку фахових компетентностей майбутніх магістрів шляхом оволодіння сучасними підходами до вирішення проблем стеганографії, зокрема шляхом застосування та розвитку загального підходу до аналізу стану й технології функціонування захищених інформаційних систем.
Завдання вивчення дисципліни:
    Формування у здобувачів теоретичного базису для розв’язку задач організації прихованого (стеганографічного) каналу зв’язку, що задовольняє певним вимогам;
    Набуття практичних навичок застосування, розробки, удосконалення сучасних стеганографічних методів та алгоритмів організації стеганографічного каналу зв’язку з використанням  сучасних інформаційних технологій.

 Основні результати навчання

ПРН11. Проводити дослідження, розробляти, впроваджувати та використовувати методи та засоби криптографічного, стеганографічного та технічного захисту інформації бізнес/операційних процесів, а також проводити аналіз і надавати оцінку ефективності їх використання в інформаційних системах, на об’єктах інформаційної діяльності та критичної інфраструктури.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; КР – контрольна робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л1. Цифрова стеганографія (повторення). 
СРЗ. К.

2 тиждень
Л2. Аналіз стеганографічних методів і алгоритмів, що вирішують кілька задач стеганографії одночасно.
ЛЗ1. Дослідження властивостей стеганографічного алгоритму.
СРЗ. К.

3 тиждень
Л3. Триєдина задача стеганографії
СРЗ. К.

4 тиждень
Л4. Стеганографічний метод, який забезпечує при передачі конфіденційної інформації перевірку її цілісності  
ЛЗ2. Дослідження властивостей стеганографічного алгоритму
СРЗ. К.

5 тиждень
Л5. Стеганографічний метод, який забезпечує при передачі конфіденційної інформації перевірку її цілісності (продовження)  
СРЗ. КР1. К.

6 тиждень
Л6. Стеганографічний метод, що вирішує триєдину задачу стеганографії з використанням контейнера для організація автентифікації додаткової інформації
ЛЗ3. Дослідження властивостей стеганографічного алгоритму, що вирішує декілька задач стеганографії одночасно.
СРЗ. К.

7 тиждень
Л7. Стеганографічний метод, який вирішує триєдину задачу стеганографії, що здійснює перевірку автентичності додаткової інформації без наявності контейнера
СРЗ. КР2. К.

8 тиждень
Л8. Підвищення стійкості стеганоалгоритму до атак проти вбудованого повідомлення
ЛЗ4. Дослідження властивостей стеганографічного алгоритму, що вирішує декілька задач стеганографії одночасно.
МКР1. СРЗ. К.

9 тиждень
Л9. Підвищення стійкості стеганоалгоритму до атак проти вбудованого повідомлення (продовження)
СРЗ.К.

10 тиждень
Л10. Удосконалення стеганографічного методу двоетапного декодування
ЛЗ5. Моделювання процесу стеганоперетворення в загальному вигляді.
СРЗ.К.

11 тиждень
Л11. Загальний підхід до аналізу стану інформаційних систем як основа  побудови стеганографічних методів, стійких до атак проти вбудованого повідомлення
СРЗ. КР3. К.

12 тиждень
Л12. Стійкі до атак проти вбудованого повідомлення стеганометоди, засновані на збуренні максимальних сингулярних чисел блоку матриці контейнера
ЛЗ6. Моделювання процесу стеганоперетворення в загальному вигляді.
СРЗ.К.

13 тиждень
Л13. Стійкі до атак проти вбудованого повідомлення стеганометоди, засновані на збуренні максимальних сингулярних чисел блоку матриці контейнера (продовження)
СРЗ.К.

14 тиждень
Л14. Стеганографічні методи для бінарних контейнерів
ЛЗ7. Дослідження властивостей стеганографічного алгоритму, що використовує в якості контейнера бінарне ЦЗ.
СРЗ. КР4. К.

15 тиждень
Л15. Стійкість стеганоперетворення до геометричних атак
МКР2. СРЗ. К.

Індивідуальна робота
Курсова робота

Мета курсової роботи:
набуття загальних та спеціальних компетентностей майбутніх магістрів, поглиблення теоретичних і практичних знань з використання прогресивних підходів до вирішення проблем кібербезпеки.

1—3 тижні
Отримання завдання. 

4—7 тижні
Аналіз предметної області та літературних джерел згідно до обраної теми.

8—14 тижні
Розробка математичного, програмного та апаратного (у разі потреби) забезпечення, що вирішує завдання курсової роботи.
 
15 тиждень
Захист роботи.

Самостійна робота
Самостійна робота складає 91 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 11 годин;
2) підготовка до лабораторних занять – 12 години;
3) підготовка до екзамену – 30 годин;
4) виконання курсової роботи – 30 годин
5) підготовка до КО – 8 годин.

Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи, контрольні роботи теоретичного спрямування.
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за бездоганне виконання модульної роботи становить 20 балів. Модульна робота складається з теоретичної частини (у формі двох відкритих запитань) та практичної частини (у формі одної задачі). Бездоганна відповідь на кожне теоретичне запитання модульних робіт оцінюється в 5 балів. Бездоганне виконання практичного завдання модульних робіт оцінюється в 10 балів.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.

Семестровий модуль № 1
ЛЗ. Оцінка за виконання лабораторних робіт 1,2 становить 10 балів. Термін надання – 1-8 тиждень.
КР1, КР2. Кожна з робіт максимально оцінюється в 5 балів.
МК1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2
ЛЗ. Оцінка за виконання лабораторних робіт 3,4 становить 10 балів. Термін надання – 8-15 тиждень.
КР3, КР4. Кожна з робіт максимально оцінюється в 5 балів.
МК1. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 

Умови допуску до підсумкового контролю
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %.
Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Складання/перескладання екзаменів організується за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх незрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 
Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.