Філософія

Мета вивчення дисципліни – формування інтелігентного освіченого фахівця, який здатний не тільки вирішувати сугубо професійні питання, але і свідомо співвідносити свої рішення зі своїм світорозумінням, розуміти їхній світоглядний і методологічний зміст, координувати рішення із соціальною реальністю.

Задачі вивчення дисципліни: надати можливість здобувачам вищої освіти у орієнтуватися у світоглядних питаннях, свідомо будувати власну систему поглядів на світ взагалі і соціальну обстановку в Україні, співвідносити її з тією системою знання, що він одержує в університеті, а також навчити здобувачів вищої освіти раціонально користатися філософськими категоріями і загальнонауковими методами пізнання в дослідницькій роботі, професійній і практичній діяльності.

 
Основні результати навчання
 
Досліджувати проблеми міжнародних відносин, регіонального розвитку, зовнішньої політики, міжнародних комунікацій, із використанням сучасних політичних, економічних і правових теорій та концепцій, наукових методів та міждисциплінарних підходів, презентувати результати досліджень, надавати відповідні рекомендації. 
 
Мати навички самостійного визначення освітніх цілей та навчання, пошуку необхідних для їх досягнення освітніх ресурсів.

 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; РР – реферативна робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Виникнення філософії, її функції і роль у сучасній духовній культурі.
СРЗ, К, РР початок етапу 1
 
2 тиждень
Л2. Основні філософські проблеми і способи їхнього вирішення в історії людської думки.
ПЗ 1. Предмет філософії.
СРЗ, К
 
3 тиждень
Л3. Сучасні філософські онтології і типи світогляду. Українська національна філософія.
СРЗ, К, РР початок етапу 2
 
4 тиждень
Л4. Філософське розуміння природи світу.
ПЗ 2. Основні філософські проблеми.
СРЗ, К

5 тиждень
Л5. Філософська категорія. Матерія.
СРЗ, К

6 тиждень
Л6. Діалектика та її принципи.
ПЗ 3. Філософська онтологія.
СРЗ, К

7 тиждень
Л7. Людська свідомість. Свідомість і мова.
СРЗ, К

8 тиждень
Л8 Основні риси людського пізнання. Проблема обґрунтування знання.
ПЗ 4. Природа світу Структура світу та його динаміка.
СРЗ, К, МКР1

9 тиждень
Л9. Поняття істини. Істинність и розуміння.
СРЗ, К, РР початок етапу 3

10 тиждень
Л10. Форми розвитку знання.
ПЗ 5. Філософія як теорія пізнання Форми та методи розвитку знання.
СРЗ, К
 
11 тиждень
Л11. Основні методи наукового пізнання і розуміння.
СРЗ, К
 
12 тиждень
Л12. Поняття людського суспільства. Схеми соціально-історичного розвитку. Глобалізм і антиглобалізм.
ПЗ 6. Соціальна філософія.
СРЗ, К, РР початок етапу 4
 
13 тиждень
Л13. Форми культурної і соціальної діяльності. Суб’єкти соціально-історичної дії.
СРЗ, К
 
14 тиждень
Л14. Суспільна свідомість і співвідношення його елементів.
ПЗ 7. Філософія людини.
СРЗ, К, МКР2
 
15 тиждень
Л15. Сутність і існування людини. Сутність та існування людини. Системи людських цінностей.
СРЗ, К
 
 
Індивідуальна робота
 
Виконується РР.
 
Мета написання РР:
Реферат є самостійною письмовою філософсько-методологічною роботою, що виконується здобувачем. Це – обов’язкова форма підготовки до складання іспитів з філософії. Він слугує показником здатності автора не тільки розбиратися у філософських проблемах, а й творчо використовувати філософські ідеї та принципи для методологічного аналізу наукових здобутків зі сфери наукових інтересів здобувача. Зміст реферату свідчить про опрацювання автором програми з філософії, першоджерел, уміння застосовувати знання змісту та форм виявлення сучасних тенденцій світового розвитку.
 
Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень 
Етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-8 тиждень 
Етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. Написання аналізу літератури. Опис вибраних методів дослідження. Збір досліджень для доказів 20 джерел, написання тексту основної частини, висновки, перспективи дослідження.
9-11 тиждень 
Етап 3 – Остаточна редакція, перевірка на спеціальній програмі щодо доброчесності, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
12-14 тиждень 
Етап 4 – публічний захист роботи.

      Тематика реферативних робіт:
Еволюція поняття „матерія” в історії філософії.
Рух і розвиток.
Простір і час у сучасній картині світу.
Проблема кінцевості та нескінченності Всесвіту.
Порівняльний аналіз концепцій виникнення свідомості.
Свідомість, підсвідомість, надсвідомість.
Свідомість і мова.
Категорії матеріального та ідеального і їхня роль у технічному знанні.
Філософські проблеми штучного інтелекту.
Філософські та фізичні моделі простору.
Біологічний, соціальний та культурний простір і час.
Ідея порядку і хаосу в історії науки і філософії. 
Детермінізм і індетермінізм – протилежні онтологічні концепції.
Розвиток уявлень про причинність.
Розвиток уявлень про випадковість.
Сучасний детермінізм і наука.
Еволюція поняття “закон природи”. 
Формування синергетичної картини світу.
Розвиток уявлень про діалектику.
Діалектика і конкретні науки про розвиток.
Системы в природе и технике.
Агностицизм та форми його критики.
Інтуїція та її роль у пізнанні.
Нетрадиційні форми пізнання та їхня наукова оцінка.
Порівняльна характеристика концепцій істини.
Поняття знання, його ознаки та критерії у технічних науках.
Наука, ненаука, антинаука.
Особливості технічних теорій.
Специфіка пізнавальної діяльності у технічних науках.
Основні проблеми філософії техніки.
Емпіризм, раціоналізм, прагматизм і обґрунтування технічного знання.
Нормальна та революційна наука у концепції Т. Куна.
Історичні моделі науки.
Структура сучасної технічної теорії.
Методи побудови технічної теорії.
Системний метод у сучасній науці.
Експеримент і його види.
Технічна теорія, особливості та значення.
Пояснення та розуміння у сучасній філософії та науці.
Наукові пояснення та їхні ознаки у технічному знанні.
Специфіка методів у природничих, гуманітарних та технічних науках.
Етика вченого.
Основні проблеми філософії культури.
Суспільство та його структура.
Основні проблеми філософії історії.
Проблема кризи сучасної культури.
Форми організації суспільного буття.
Філософія про природу людини.
Антропологія та антропософія.
Біологічне та культурне в генезисі людини.

 
Самостійна робота:

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти  навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та реферативної роботи.
 
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 46 годин.
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 4 години;
2) підготовка до практичних занять – 4 години;
3) підготовка до екзамену – 30 годин;
4) виконання РР – 8 годин.
 
 
Процедура оцінювання:
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. 
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
 
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 25 балів. Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 25 балів.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-3. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 1-2 РР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 8 тиждень.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 25 балів (8 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 3-4 РР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 14 тиждень.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 25 балів (14 тиждень). 
 
Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 20 балів (10 балів у семестровому модулі № 1 та 10 балів у семестровому модулі № 2), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюються максимум у 10 балів, етап 3 та 4 – 10 балів за представлення результатів роботи у вигляді доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни –   100 балів. 

Підсумкова форма контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання по 20 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 
Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання здобувача не оцінюється.
 
Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання екзамену, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.