Зовнішня політика країн Європи

Мета навчальної дисципліни – формування у здобувачів вищої освіти глибоких систематизованих знань про зовнішню політику європейських країн, закономірності та особливості євроінтеграційного процесу.

Завдання вивчення  навчальної дисципліни: 
- засвоєння здобувачами вищої освіти основ формування зовнішньої політики країн Європи;
- формування у здобувачів вищої освіти комплексного уявлення про фактори впливу і головні напрямки зовнішньої політики європейських країн; 
- висвітлення ключових вимірів сучасної зовнішньої політики держав Європи;
- визначення пріоритетів зовнішньої політики ЄС, його ролі для розвитку європейських країн та формування світового порядку а також процесу формування та реалізації єдиної зовнішньої та оборонної політики ЄС.

Основні результати навчання

Знати принципи, механізми та процеси забезпечення зовнішньої політики держав, взаємодії між зовнішньою та внутрішньою політикою, визначення та реалізації на міжнародній арені національних інтересів держав, процесу формування та реалізації зовнішньополітичних рішень.

Здійснювати прикладний аналіз міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, міжнародних процесів та міжнародної ситуації відповідно до поставлених цілей, готувати інформаційні та аналітичні матеріали.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л1. Зародження та розвиток ідей і концепцій єдиної Європи.
ПЗ №1. Теоретичні засади європейської інтеграції.
СРЗ, К

2 тиждень
Л2. Передумови та основні етапи європейської інтеграції.
ПЗ №2. Суть, етапи та напрями розвитку європейської інтеграції.
СРЗ, К

3 тиждень
Л3. Розширення ЄС: процес, процедура, критерії.
ПЗ №3. Етапи та особливості розширення ЄС.
СРЗ, К 

4 тиждень
Л4. Європейська політика «сусідства»  та східне партнерство.
ПЗ №4. Мета, принципи, реалізація «Європейської політики сусідства» та «Східного партнерства».
СРЗ, К 

5 тиждень
Л5. Інституційна система Європейського союзу. 
ПЗ №5. Інституційна система ЄС та порядок прийняття рішень.
СРЗ,  К

6 тиждень
Л6. Компетенція  та спільні політики Європейського Союзу.
ПЗ №6. Спільні політики і напрямки діяльності Європейського союзу.
СРЗ, К

7 тиждень
Л7. Правове регулювання зовнішніх зносин Європейського союзу. Міжнародна правосуб'єктність Євросоюзу.
ПЗ №7. Правосуб’єктність Європейського Союзу в міжнародних відносинах.
СРЗ, К

8 тиждень
Л8. Спільна політика безпеки та оборони як ядро СЗППБ ЄС.
ПЗ №8. Головні засади і цілі спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС.
СРЗ, К, МКР1
 
9 тиждень
Л9. Зовнішня політика Великої Британії.
ПЗ №9. Місце та роль Великобританії у світовій політиці.
СРЗ,  К  

10 тиждень
Л10. Зовнішньополітичні пріоритети Франції.
ПЗ №10. Франція як важливий чинник в системі міжнародних відносин.
СРЗ, К 

11 тиждень
Л11. Зовнішня політика ФРН.
ПЗ №11. Основні напрямки зовнішньої політики Німеччини.
СРЗ, К 

12 тиждень
Л12. Трансформації зовнішньої політики держав Центральної та Східної Європи.
ПЗ №12. Держави Центрально-Східної Європи у світовій політиці.
СРЗ, К 

13 тиждень
Л13. Формування зовнішньої політики країн Бенілюксу.
ПЗ №13. Зовнішньополітичні доктрини Бельгії, Нідерландів, Люксембургу.
СРЗ, К 

14 тиждень
Л14. Зовнішня політика Балтійських та Скандинавських держав.
ПЗ №14. Основні напрями зовнішньополітичного курсу держав Балтії та Скандинавії.
СРЗ, К  

15 тиждень 
Л15. Пріоритети зовнішньої політики держав Південної Європи  та Балканського півострова.
ПЗ №15. Національні інтереси та зовнішня політика країн Південної Європи.
СРЗ, К, МКР2

Індивідуальна робота

Не передбачена. 

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять.

Самостійна робота складає 30 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

1) опрацювання теоретичного матеріалу – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 15 години.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 

Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-8. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 9-15. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 

Підсумковою формою контролю з дисципліни є залік.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 

За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 

Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання МКР здобувачу не оцінюється.
 
Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».
 
Складання/перескладання  заліку,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  
 
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку  користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку з дисципліни.