Історія України та української культури

Мета дисципліни:
забезпечити розвиток загальних та спеціальних компетентностей майбутніх бакалаврів, розвити здатність використовувати отримані вміння аналізувати і узагальнювати історичний матеріал у певній системі, оцінювати найважливіші події та явища української історії та культури в контексті світової історії; порівнювати історичні події, орієнтуватися в науковій періодизації історії, формувати вміння знаходити і критично аналізувати потрібну інформацію з минулої та сучасної історії та культури України; застосовувати набуті знання для прогнозування суспільних процесів; формування і розвиток гуманістичного світогляду,  поваги до людини будь-якої національності, виховання національної самосвідомості і гідності, патріотизму; здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел; цінування та повага різноманітності та мультикультурності; здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні; здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій.

Завдання дисципліни:
показати здобувачам вищої освіти, що минуле України має тисячолітню традицію і є історією одного з найбільших європейських народів;
навчити здобувачів вищої освіти розуміти історичні процеси, що відбувалися в Україні з найдавніших часів, показати розвиток державотворчої діяльності, суспільних та культурних процесів;
-     в ході викладання курсу “Історія України та української культури” формувати із здобувачів свідомих громадян України з почуттям відповідальності за історичну долю своєї держави;  
навчити здобувачів вищої освіти аналізувати історичні та культурні джерела, пам’ятки минулого, що дозволяють аналітично мислити й об'єктивно сприймати події історії України;
-     навчити зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі і знань про природу і суспільство, та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового образу життя;
-    в ході оволодіння курсом виробити здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
 
 
Основні результати навчання:
 
Знати основні методи системного аналізу, закономірності побудови, функціонування та розвитку систем для розв’язання задач аналізу та синтезу.

Уміти використовувати результати проведеного аналізу для синтезування отриманої інформації. 

Уміти враховувати знання процесів соціально-політичної історії України, правових засад та етичних норм у соціальній діяльності.

Розуміти процес опису та оцінювання міжнародної ситуації, використання різних джерел інформації про міжнародні та зовнішньополітичні події та процеси. Демонструвати абстрактне мислення, систематизувати й упорядковувати отриману інформацію.

Брати участь у фахових дискусіях із проблем міжнародних відносин, зовнішньої політики та міжнародних комунікацій, регіонального розвитку, поважати опонентів і їхню точки зору.
 
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; РР – реферативна робота; Кз – самостійні контрольні завдання; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Вступ до курсу «Історія України та української культури». Первісне суспільство і перші державні утворення на території України.
СРЗ, К, РР початок етапу 1

2 тиждень
Л2. Київська Русь Державотворчі процеси у східних слов’ян. Передумови утворення та теорії походження Київської Русі. 
ПЗ 1 Київська Русь.
СРЗ, К

3 тиждень
Л.3 Роздроблення Русі. Галицько-Волинська держава.
СРЗ, К. Кз, РР початок етапу 2

4 тиждень
Л.4. Українські землі у складі Литви та Польщі (ХІV-XVI ст.) Виникнення українського 
козацтва (ХІV – ст. ХVІІ ст.).
ПЗ 2. Українські землі у часи польсько-литовського панування (ХІV – перша половина ХVІІ ст.).
СРЗ, К. К.з.

5 тиждень
Л.5. Українська національна революція (1648-1676 рр.). Створення української козацької держави.
СРЗ, К

6 тиждень
Л6. Українські землі під владою Російської імперії наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст. Ліквідація козацької державності. 
ПЗ 3. Українська національна революція 1648 – 1676 рр. Козацько-гетьманська держава.
СРЗ, К. Кз.

7 тиждень
Л 7. Правобережні і західноукраїнські землі в останній чверті ХVІІ – ХVІІІ ст. Заселення Південної України.
СРЗ, К

8 тиждень
Л 8. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст.
ПЗ 4. Україна наприкінці ХVII – XVIII ст.
СРЗ, К. МКР1

9 тиждень
Л 9. Українські землі в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Реформи 1860-1870-х рр. в Російській імперії та Україна. Соціально- економічний розвиток.
СРЗ, К, РР початок етапу 3

10 тиждень
Л. 10. Боротьба за відновлення державності України (1917-1920 рр.).
ПЗ 5. Україна у XIX ст. – на початку ХХ ст. 
СРЗ, К. Кз

11 тиждень
Л 11. Міжвоєнний період в історії українського народу.
СРЗ, К, РР початок етапу 4 

12 тиждень
Л. 12. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.).
ПЗ 6. Україна у 20 – 80-ті рр. ХХ ст.
СРЗ, К

13 тиждень
Л 13. Розвиток УРСР у 1945-1985 рр.
СРЗ, К

14 тиждень
Л. 14. Україна і процес перебудови в СРЗ, КР (квітень 1985 – серпень 1991 р.).
ПЗ 7. Українське державотворення в умовах незалежності.
СРЗ, К. Кз

15 тиждень
Л. 15. Розвиток незалежної України (від 1991 р. до сучасності).
СРЗ, К. МКР2
 
 
Індивідуальна робота
 
Виконується РР. 
 
Мета РР – набуття загальних та спеціальних компетентностей майбутніх бакалаврів, поглиблення теоретичних знань з історії та культури України, проведення власного дослідження на історичну тематику; формувати вміння самостійно вивчати складні питання, які не можуть бути адекватно вирішені в форматі практичного заняття і вимагають додаткової самостійної роботи з бібліотечним фондом і електронними інформаційними ресурсами.

Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.
 
Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-8 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
9-10 тиждень – етап 3 – перевірка на спеціальній програмі щодо доброчесності, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
11-14 тиждень – етап 4 –  публічний захист.
 
Тематика реферативних робіт:
1. Поняття національної культури, її особливості та місце у світовій культурі. 
2. Феномен української культури: самобутність, провідні тенденції, знаки і символи 
3. Українська наукова думка про сутність культури та культурно-історичний процес на українських землях. 
4. Основні етапи зародження, становлення та розвитку українського народознавства. 
5. Особливості розвитку, основні етапи та стилі в українській культурі 
6. Духовна культура України та її особливості: національна символіка, усна народна творчість 
7. Народні знання, світоглядні уявлення, вірування та мораль українців. 
8. Античні традиції в культурному просторі України 
9. Мова та культура: проблеми двомовності (білінгвізму) та суржику. 
10. Культура стародавніх слов’ян. Язичницькі вірування. 
11. Місце і роль християнства у становленні та розвитку української культури. 
12. Братства та їх роль у розвитку української культури. 
13. Освітньо-наукові центри України: академії, університети. 
14. Народна архітектура в Україні: поселення, житло, дерев’яна церковна архітектура. 
15. «Просвіта», НТШ, «Рідна школа» та їх роль у розвитку української культури. 
16. Українська кам’яна церковна архітектура: собори Київської Русі, середньовічні храми. 
17. Християнське мистецтво: український іконопис Х-ХХ ст. 
18. Зародження та становлення українського театрального мистецтва. Вертеп, шкільна драма. 
19. Сучасне українське театральне мистецтво: драматургія, театр, режисура. 
20. Початки українського книгодрукування та мистецтво оформлення книги. 
21. Українська скульптура: від давнини
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 
 
Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та реферативної роботи, підготовки до екзамену та набуття необхідних професійних навичок.
 
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.
 
Самостійна робота складає 46 годин. 
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 3 години;
2) підготовка до практичних занять та до виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 5 годин;
3) виконання РР – 8 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи, 4 індивідуальних контрольних завдання та реферативну роботу.
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). 
Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум у 10 балів. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 5 балів.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.
 
Семестровий модуль № 1
Кз1. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 3 тиждень.
Кз2. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 5 тиждень.
РР.(ч.1) Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання – 8 тиждень.
МКР1. Модульна контрольна робота – 25 балів (8 тиждень). 
Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2
Кз3. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 10 тиждень.
Кз4. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 13 тиждень.
РР(ч.2). Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання та захист – 14–15 тижні. 
МКР2. Модульна контрольна робота – 25 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (4 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання/перескладання екзаменів організується за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу
 
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білету здобувачу не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання  екзамену,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену.