Міжнародні відносини (історія дипломатії) 1

Мета навчальної дисципліни: – розширення теоретико-методологічної і професійної підготовки здобувачів вищої освіти, навчити здобувачів вищої освіти засадам становлення і розвитку дипломатичної діяльності і дипломатичної служби протягом її історичного розвитку: в державах Стародавнього Сходу, давній Греції і Римі; у період середньовіччя.  Головна увага приділяється вивченню особливостей та обставин зародження та еволюції форм і методів, засад і способів ведення дипломатичних зносин між державами.

Завдання навчальної дисципліни: засвоєння здобувачами вищої освіти базових знань про світову дипломатію, теоретичні школи і теорії світової дипломатії; на основі аналізу відповідних концепцій, сформувати у здобувачів вищої освіти об’єктивне уявлення про походження дипломатії, обставини виникнення і розвитку нині діючого апарату професійної дипломатичної служби України і світу.

 
Основні результати навчання
 
Знати основні методи системного аналізу, закономірності побудови, функціонування та розвитку систем для розв’язання задач аналізу та синтезу.

Уміти використовувати результати проведеного аналізу для синтезування отриманої інформації.

Розуміти процес опису та оцінювання міжнародної ситуації, використання різних джерел інформації про міжнародні та зовнішньополітичні події та процеси. Демонструвати абстрактне мислення, систематизувати й упорядковувати отриману інформацію.

Аналізувати інформацію про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, регіонального розвитку та міжрегіональних зв’язків.
Демонструвати знання щодо природи, еволюції, стану теоретичних досліджень міжнародних відносин, світової політики та економіки, а також про природу та джерела зовнішньої політики держав і діяльність інших учасників міжнародних відносин.

Розуміти принципи використання теоретичних знань з міжнародних відносин, зовнішньої політики, міжнародної безпеки та конфліктів, регіоналістики при вирішенні практичних завдань.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; РР – реферативна робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л 1. Історія дипломатії стародавнього сходу і середньовіччя. 
СРЗ, К, РР початок етапу 1
 
2 тиждень
Л 2. Особливості  дипломатії стародавнього Сходу.
ПЗ № 1. Історичне значення попиту дипломатії:  Єгипту, Месопотамії. 
СРЗ, К. 
 
3 тиждень
Л 3. Дипломатія стародавнього Китаю. 
СРЗ, К, РР початок етапу 2
 
4 тиждень
Л 4. Дипломатія стародавньої Індії.
ПЗ № 2. Особливості дипломатії стародавнього Китаю, Індії.
СРЗ, К. 
 
5 тиждень
Л 5. Дипломатія Стародавньої Греції.
СРЗ, К
 
6 тиждень
Л 6. Дипломатія Стародавнього Риму.
ПЗ № 3. Інститути «проксенії» та «амфіктонії» в Стародавній Греції
СРЗ, К
 
7 тиждень
Л 7. Особливості історії дипломатії середньовіччя.
СРЗ, К
 
8 тиждень
Л 8.    Дипломатія часів великого переселення народів.
ПЗ № 4. Організація дипломатичного апарату у стародавньому Риму. Риторсько-дипломатичні школи.
СРЗ, К, МКР1
 
9 тиждень
Л 9. Державне об’єднання полян та формування його дипломатії. 
СРЗ,  К, РР початок етапу 3
 
10 тиждень
Л 10. Дипломатія управителів «варварських королівств» IV-VII cт.
ПЗ № 5. Візантійська дипломатія правління Юстиніана І.
СРЗ, К. 

11 тиждень
Л 11. Дипломатія римських пап. 
СРЗ, К
 
12 тиждень
Л 12. Дипломатія князів Київської Русі. 
ПЗ  № 6. Дипломатичні відносини Київської Русі та Візантійської імперії.
СРЗ, К, РР початок етап 4
 
13 тиждень
Л 13. Дипломатія Багдадського халіфату Аббасидів під владою Сельджукидів (ХІ-ХШ ст.)
СРЗ, К
 
14 тиждень
Л 14. Організація консульської служби італійських міст  ХІІ – ХV ст.
ПЗ № 7. Конференція: Організаційно-правове оформлення дипломатії стародавнього світу та середньовіччя.
К, СРЗ, МКР 2
 
15 тиждень
Л 15. Компаративна характеристика дипломатії держав середньовіччя.
СРЗ, К
 
 
Індивідуальна робота
 
     Виконується РР.
 
Мета РР – сприяння поглибленому вивченню здобувачами вищої освіти теоретичного матеріалу, закріпленню і узагальненню отриманих знань, формуванню вмінь використання знань для комплексного вирішення відповідних професійних завдань.
Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-8 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
9-11 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
12-14 тиждень – етап 4 – публічний захист.
 
Тематика реферативних робіт:
1. Історичне значення дипломатичного листування в Єгипті. 
2. Дипломатія царя Ашурбанипала (668–626 рр ст.св.). 
3. Дипломатія Персидської імперії Ахеменідів.
4. Дипломатія за вченням Ману (Iндія).
5. Дипломатія у стародавній Греції. Проксенія. 
6. Дипломатична боротьба в епоху Пелопоннеської війни (431-404 рр. ст.св.)
7.  Грецька дипломатія в македонсько - елліністичну епоху.
8. Римська дипломатія  періоду республіки.
9. Римська дипломатія у Африці (III ст. до н. е.)
10. Дипломатія Юлія Цезаря у Галлії (58–51 рр. до н. е.)
11. Організація дипломатичного апарату в епоху імперії
12. Риторсько-дипломатичні школи у стародавньому Римі.
13. Папська дипломатія раннього середньовіччя.
14. Дипломатія за часів великого переселення народів
15. Візантійська дипломатія Юстиніана (527–565 рр.).
16. Посольське діло у Візантії (VI–X ст.)
17.  Дипломатія Карла Великого.
18. Гендерний баланс дипломатії середньовіччя: Феодора, візантійська імператриця (VI ст).
19. Дипломатія Багдадського халіфату Аббасидів VIII-ХІ ст.
20. Дипломатія князів Київської Русі IX–X ст.
21. Дипломатична політика Княгині Ольги.
22. Дипломатія Київської держави в XI-XII ст. 
23. Італійська та французька дипломатії в ХІІ-ХV ст.
24. Організація консульської служби італійських міст  ХІІ–ХV ст.
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 
 
Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та реферативної роботи.

Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.
 
Самостійна робота складає 46 годин. 
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 23 години;
3) виконання РР – 8 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та реферативну роботу.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів. Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: 

Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-3. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 1-2 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 8 тиждень.
ПЗ № 4. МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 3-4 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 14 тиждень.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (14 тиждень). 
 
 
Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 10 балів (5 балів у семестровому модулі № 1 та 5 балів у семестровому модулі № 2), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюються максимум у 5 балів, етапи 3 та 4 – 5 балів за представлення результатів роботи у вигляді доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумкова форма контролю з дисципліни – залік. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 

Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання здобувачеві не оцінюється.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та оцінюється, відповідно, на оцінку «0».

Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання заліку, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку з дисципліни.