Міжнародні відносини (історія дипломатії) 2

Мета навчальної дисципліни – формування у здобувачів вищої освіти науково обґрунтованих уявлень про міжнародні відносини  та історію дипломатії  Нового та Новітнього часу.

Завдання вивчення навчальної дисципліни:
- формування у майбутніх фахівців широкого кола знань з історії та практики міжнародних відносин та дипломатії Нового та Новітнього часу; 
- формування системного бачення міжнародних відносин та зовнішньої політики окремих держав з урахуванням різних чинників – економічних, соціальних, політичних, воєнних, ідеологічних, конфесійних, культурних; 
- розуміння  логіки та рушійних сил найважливіших подій європейської та світової політики у їх взаємозв’язку між собою.

Основні результати навчання

Знати основні методи системного аналізу, закономірності побудови, функціонування та розвитку систем для розв’язання задач аналізу та синтезу.

Уміти використовувати результати проведеного аналізу для синтезування отриманої інформації.

Розуміти процес опису та оцінювання міжнародної ситуації, використання різних джерел інформації про міжнародні та зовнішньополітичні події та процеси. Демонструвати абстрактне мислення, систематизувати й упорядковувати отриману інформацію.

Демонструвати знання щодо природи, еволюції, стану теоретичних досліджень міжнародних відносин, світової політики та економіки, а також про природу та джерела зовнішньої політики держав і діяльність інших учасників міжнародних відносин.

Аналізувати інформацію про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, регіонального розвитку та міжрегіональних зв’язків.

Розуміти принципи використання теоретичних знань з міжнародних відносин, зовнішньої політики, міжнародної безпеки та конфліктів, регіоналістики при вирішенні практичних завдань.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; КР –курсова робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л1. Міжнародні відносини у ХVІІ – на початку ХVІІІ століття. Вестфальський порядок.
СРЗ, К, КР початок етапу 1

2 тиждень
Л2. Україна в міжнародних відносинах кінця XVI – XVIIІ століть.
ПЗ №1. Міжнародні відносини у ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. Україна в міжнародних відносинах кінця XVI – XVIIІ століття.
СРЗ, К

3 тиждень
Л3. Політична карта Європи і міжнародні відносини у XVIIІ ст. Дипломатія епохи Великої французької революції та наполеонівських війн.
СРЗ, К, КР початок етапу 2

4 тиждень
Л4. Віденська система міжнародних відносин. «Священний союз». Східне питання у європейській політиці 1820-1840-х років.
ПЗ №2. Міжнародні відносини у XVIIІ ст. Політика великих держав в роки Французької революції та наполеонівських війн.
СРЗ, К 

5 тиждень
Л5. Революції 1830-1840-х рр. в Європі і політика великих держав. Міжнародні відносини після Кримської війни.
СРЗ,  К

6 тиждень
Л6. Розвиток політичної ситуації в Європі після Франкфуртського миру. Колоніальний  фактор в міжнародних відносинах.
ПЗ №3. Міжнародні відносини у ХІХ ст.
СРЗ, К

7 тиждень
Л7. Становлення лідерства США в Західній півкулі. Європейська політика в останній чверті ХІХ ст.
СРС, К

8 тиждень
Л8. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.).
ПЗ №4. Колоніальний фактор в міжнародних відносинах.  Зовнішня політика США (кін. XVIII –XIX ст.). Міжнародні відносини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
СРЗ, К, КР початок етапу 3, МКР1
 
9 тиждень
Л9. Міжнародні відносини напередодні та під час Першої світової війни.
СРЗ,  К  

10 тиждень
Л10. Мирне врегулювання після Першої світової війни. Версальсько-вашингтонська система міжнародних договорів.
ПЗ №5. Вплив Першої світової війни на стан  міжнародних відносин. Мирне врегулювання.
СРЗ, К, КР початок етапу 4

11 тиждень
Л11. Міжнародні відносини в період тимчасової стабілізації та світової економічної кризи (1929 – 1933 рр.)
СРЗ, К 

12 тиждень
Л12. Ліквідація Версальської системи і встановлення німецької гегемонії в Європі (1933 - 1939 рр.)
ПЗ №6. Світова економічна криза (1933-1939 рр.) та її вплив на міжнародні відносини. Німецька гегемонія в Європі.
СРЗ, К 

13 тиждень
Л13. Міжнародні відносини під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)
СРЗ, К 

14 тиждень
Л14. Міжнародні відносини і зовнішня політика в період «холодної війни»
ПЗ №7.  Вплив Другої світової війни на міжнародні відносини. Холодна війна.
СРЗ, К, МКР2

15 тиждень 
Л15. Міжнародні відносини 70-х – першої половини 80-х років ХХ ст.: від політики розрядки до посилення конфронтації між протилежними системами.
СРЗ, К 

Індивідуальна робота

Виконується КР.

Мета КР – набуття практичних навичок пошуку інформації з різних джерел; розрізняти джерела дипломатичного походження (зовнішньополітичні доктрини, трактати, договори, угоди, конвенції, декларації, ноти, резолюції міжнародних організацій тощо) та використовувати їх при написанні КР; володіти категорійним апаратом сучасних досліджень історії міжнародних відносин; вміти аргументовано максимально об'єктивно і  коректно висловлювати свою думку, щодо проблемних дискусійних питань; відповідально ставитись до виконуваної роботи та досягати поставленої мети із дотриманням вимог професійної етики.
Завдання КР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.

Виконання курсової роботи складається з 4 етапів: 

1-2 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-7 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту курсової роботи. 
8-9 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
10-11 тиждень – етап 4 –  публічний захист.
 
Тематика курсових робіт:

1. Вплив Реформації на міжнародні відносини першої половини ХVI ст. Аугсбурзький договір 1555 р.
2. Зародження політичної теорії і науки міжнародного права. Ніколо Макіавеллі та Гуго Гроцій.
3. Зовнішня політика Людовика XIV. Піднесення Франції в останній третині XVII ст.
4. Повстання Б. Хмельницького й заснування Українського Гетьманату. Зовнішня політика Війська Запорізького у 1649-1653 рр.
5. Початок європейської колонізації Північної Америки. Англо-французькі протиріччя у другій половині XVII ст.
6. Зовнішня політика Наполеона і позиція дипломатичних кіл європейських країн.
7. Віденський конгрес 1814–1815 рр. Принцип леґітимізму та «європейський концерт».
8. Епоха конгресів: «Священний союз» і боротьба народів Європи за самовизначення (1818–1822 рр.). «Система Меттерніха».
9. Італійське та німецьке питання в революціях 1848–1849 рр. Шлезвіг-Гольштанський конфлікт та його урегулювання.
10. Загострення російсько-французьких та російсько-турецьких відносин у кінці 1840-х – на початку 1850-х рр. Суперечка про Святі місця.
11. Кримська війна 1853 – 1856 рр.: причини, перебіг та наслідки.
12. Об’єднання Італії: головні етапи та міжнародний контекст.
13. Франко-прусська війна 1870–1871 рр. та завершення об’єднання Німеччини.
14. Франкфуртсько-Берлінський порядок та зовнішня політика Бісмарка у 1870–1880-ті рр.
15. Розширення Британської імперії в останній третині ХІХ ст.
16. Відродження Французької колоніальної імперії в останній третині XIX cт.
17. Завершення колоніального поділу світу в останній третині ХІХ ст. Берлінська конференція 1884–1885 рр. та розмежування в Африці.
18. «Велика гра»: територіальна та економічна експансія Російської та Британської імперій у Центральній Азії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).
19. Громадянська війна 1861–1865 рр. у США та ставлення до неї європейських держав. Вашингтонський договір 1871 р.
20. Тихоокеанські війни й панамериканський рух у 60-90-ті рр. ХІХ ст.
21. Оформлення ідейно-теоретичних засад китайської дипломатії. Політика самоізоляції Цинської імперії.
22. Загострення далекосхідної проблеми у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
23. Російсько-японська війна 1904–1905 рр.: причини, перебіг, міжнародні наслідки.
24. Міжнародні конференції в Гаазі та гонка озброєнь у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
25. Світовий ринок озброєнь: статус України.
26. Зовнішня політика Німеччини напередодні Першої світової війни.
27. Секретні договори країн Антанти. 
28. Міжнародно-політичний універсалізм В. Вільсона.
29. «Українське питання» на Паризькій конференції 1919 р.
30. Утворення і розвиток Ліги Націй: міжнародно-політичне значення.
31. Підмандатні території у Версальській системі міжнародних відносин.
32. Генуезька конференція 1922 р.: міжнародно-політичне значення.
33. Гаазька конференція 1922 р.: міжнародно-політичне значення.
34. Лозаннська конференція 1922-1923 рр.: міжнародно-політичне значення.
35. Пакт «Бріана-Келога»: міжнародно-політичне значення.
36. Громадянська війна в Іспанії 1936-1939 рр.: міжнародно-політичні аспекти.
37. Мюнхенська угода 1938 р.: міжнародно-політичні аспекти.
38. Пакт «Ріббентропа-Молотова»: міжнародно-політичні умови укладання та наслідки.
39. «Фінська війна» 1939-1940 рр.: міжнародно-політичні аспекти.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять,  виконання курсової роботи та підготовка до іспиту.

Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 136 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 38 годин;
2) підготовка до практичних занять –38 годин;
3) виконання КР – 30 годин;
4) підготовка до іспиту – 30 годин. 

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та курсову роботу.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме:

Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-3. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
ПЗ № 4. МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
КР (етап 1). Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання – 2 тиждень.
КР (етап 2). Оцінка за виконання – 30 балів. Термін надання – 8 тиждень.
 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-6. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
ПЗ № 7. МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (14 тиждень).
КР (етап 3). Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання – 12 тиждень.
КР (етап 4). Оцінка за виконання – 35 балів. Термін надання та захист – 14-15 тиждень.

Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист КР оцінюється у 100 балів, які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики КР та публічного захисту роботи. Курсова робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етап 1 КР оцінюється максимум у 20 балів, етап 2 – 30 балів, етап 3 (15 балів), етап 4 – 35 балів (подання результатів роботи у вигляді доповіді та презентації, 15 балів – відповідь на додаткові питання під час захисту).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 

Підсумковою формою контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання по 20 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю

Допуском до здачі екзамену є результат роботи за двома модулями (сума балів). До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білету здобувачу не оцінюється.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».
 
Відсутність здобувача під час складання іспиту або на МКР відповідає оцінці «0».
 
Складання/перескладання  іспиту,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  
 
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання іспиту користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та іспиту з дисципліни.