Організація та проведення наукових досліджень

Мета дисципліни:
Формування у здобувача вищої освіти ступеня доктора філософії базових знань з методології,
методики наукових досліджень та організації наукової діяльності;
Завдання дисципліни:
формування у здобувача вищої освіти ступеня доктора філософії знань щодо проведення
наукової роботи, навчання їх вмінню формувати теми наукових досліджень, проведенню
інформаційного пошуку з обраної теми;
підготовка здобувача вищої освіти ступеня доктора філософії до проведення теоретичних та
експериментальних досліджень, планування експериментів, організації та планування
наукових досліджень;
придбання навичок з аналізу, оформлення та публікації результатів проведених наукових
досліджень.
Основні результати навчання
- Вміти розробляти та презентувати обґрунтований план досліджень у відповідності до
наукового напрямку.
- Вміти планувати та проводити експерименти, що мають відношення до проблем з галузі
знань, використовуючи належне програмне забезпечення, та знати, як аналізувати і
відображати результати досліджень.

- Вміти визначати, аналізувати та поєднувати інформацію з різних джерел, виявити аналітико-
синтетичний зміст та підготовити нову форму вторинної інформації.

- Знати основні концепції та розуміти теоретичні та практичні проблеми в сучасному
науковому напрямку досліджень.
- Вміти працювати з фахівцями з різних галузей в рамках наукових проектів. Знати про
стимули та бар’єри в ефективній командній роботі.

- Мати професійну етичну поведінку при виконанні професійних досліджень.
- Вміти ініціювати та виконувати оригінальні дослідження в напрямку діяльності та досягати
наукових результатів, які створюють нові знання.
- Визначати самостійно завдання професійного та особистісного розвитку, займатися
самоосвітою, усвідомлено планувати і здійснювати підвищення рівня кваліфікації.
- Вміти управляти науковими проектами або писати пропозиції на фінансування наукових
досліджень.
- Розуміти теоретичні та практичні проблеми, історію розвитку та сучасний стан наукових
знань в предметній області.
- Вміти застосовувати на практиці знання та компетенції в предметній області та розуміння
потреб професії.
- Вміти аналізувати та розв’язувати наукові протиріччі в предметній області.
- Вміти обґрунтовувати актуальність проблем в предметної області, техніко-економічну та
екологічну доцільність практичної реалізації ідей та гіпотез.
- Розуміти проблеми й вміти вирішувати наукові протиріччя предметної області на вибір
аспіранта за обраним науковим напрямком та освоєнням міждисциплінарних підходів:
- Вміти використовувати сучасні методи розв’язування задач предметної області;
- Володіти навичками організації технологічного процесу та вміти виявляти шляхи та методи
підвищення ефективності роботи елементів теплоенергетичного устаткування на базі
енергозберігаючих технологій;
- Вміти використовувати та створювати програмне забезпечення для вирішення різноманітних
задач предметної області. Вміти приймати обґрунтовані рішення щодо зменшення наслідків
негативного впливу теплоенергетичного устаткування на довкілля;
- Вміти застосовувати методи оптимізації використання паливно-енергетичних ресурсів в
технологічних процесах генерації та споживання теплової енергії;
- Володіти навичками створення, організації та підтримки функціонування інноваційних
технологій генерації та споживання теплової енергії.
- Вміти оцінювати впливи зовнішніх і внутрішніх факторів на перебіг фізичних процесів в
теплоенергетичному устаткуванні.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; ПЗ – лабораторні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої
освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
Тематика та види навчальних занять
1 тиждень
Л1. Поняття наукового дослідження: основні ознаки та характеристики.
ПЗ1 Організація науково-дослідної роботи у вищому навчальному закладі.
СРС. К.
2 тиждень
Л2. Основні види наукових досліджень.
СРС. К.

3 тиждень
Л3. Поняття методології наукових досліджень та її види.
ПЗ2. Поняття науки та її функцій.
СРС. К.
4 тиждень
Л4. Емпіричні методи наукового дослідження.
СРС. К.
5 тиждень
Л5. Теоретичні методи наукового дослідження.
ПЗ3. Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні.
СРС. К.
6 тиждень
Л6. Характеристика основних теоретичних методів наукового дослідження.
СРС. К.
7 тиждень
Л7. Зміст та складові науково-дослідного процесу.
ПЗ4 Об’єкт та предмет наукового дослідження, їх класифікація.
СРС. К.
8 тиждень
Л8. Алгоритм науково-дослідного процесу.
МКР1. СРС. К.
9 тиждень
Л9. Організаційна стадія науково-дослідного процесу.
ПЗ5. Методи дослідження та їх класифікація.
СРС. К.
10 тиждень
Л10. Дослідна стадія науково-дослідного процесу.
СРС. К.
11 тиждень
Л11. Види та особливості викладу результатів наукових досліджень.
ПЗ6. Процес наукового дослідження та його стадії.
СРС. К.

12 тиждень
Л12 Форми відображення результатів наукових досліджень
СРС. К.
13 тиждень
Л13. Форми викладу матеріалів дослідження та наукові видання.
ПЗ7. Критерії вибору методології дослідження.
СРС. К.
14 тиждень
Л14. Підготовка дисертаційних робіт.
СРС. К.
.
15 тиждень
Л15. Підготовка до захисту та захист дисертаційної роботи.
ПЗ8. Методика підготовки і оформлення дисертаційної роботи.
МКР2.
СРС. К.
Індивідуальна робота: не передбачена.
Самостійна робота
Самостійна робота складає 74 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 31 години;
2) підготовка до практичних занять та до виконання індивідуальних контрольних завдань –
разом 43 годин.
Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є
накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом
семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні
роботи.
Модульні контрольні роботи No 1 та No 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота
складається з теоретичної частини (4 запитання) та практичної частини (1 запитання).
Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 5 балами. Правильне
розв’язання практичного запитання оцінюється в 10 балів.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
Семестровий модуль No 1
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом
9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль No 2
МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є усний іспит, білет до якого складається з теоретичної
частини (3 запитання) та практичної частини (1 запитання). Максимальна оцінка за правильні
відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
Умови допуску до підсумкового контролю
До іспиту допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів
навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Іспит відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Складання/перескладання іспитів організується за встановленим відділом аспірантури
розкладом.
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю
з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань,
відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на іспиті або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання іспитів – за встановленим відділом аспірантури розкладом.
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.