Філософія та методологія наукових досліджень

Мета дисципліни:
забезпечити загальну теоретико-практичну підготовку майбутніх докторів філософії (PhD),
ознайомити з філософсько-методологічними засадами розвитку наукового знання і
фундаментальних методів та принципів організації наукової роботи, які відкривають дорогу
до пошуків рішення різноманітних наукових задач, і дозволяють усвідомити місце
конкретного наукового дослідження в системі наукового знання та його соціальне значення
Завдання дисципліни:
– ознайомлення з особливостями філософії та методології як невід'ємних складових науки
загалом і кожної наукової дисципліни зокрема та фундаменту наукового світогляду
кожного науковця;
– усвідомлення основних етичних складових науки та етичних норм наукової діяльності;
– розуміння фундаментальних філософсько-методологічних проблем наукового пізнання,
основних моделей структури та розвитку наукового знання;
– усвідомлення філософсько-методологічних засад творчих процесів у науковій діяльності.
Основні результати навчання

- вміти розробляти та презентувати обґрунтований план досліджень у відповідності до
наукового напрямку;
- вміти планувати та проводити експерименти, що мають відношення до проблем з галузі
знань, використовуючи належне програмне забезпечення, та знати, як аналізувати і
відображати результати досліджень;
- вміти визначати, аналізувати та поєднувати інформацію з різних джерел, виявити
аналітико-синтетичний зміст та підготовити нову форму вторинної інформації;
- знати основні концепції та розуміти теоретичні та практичні проблеми в сучасному
науковому напрямку досліджень;
- вміти працювати з фахівцями з різних галузей в рамках наукових проектів. Знати про
стимули та бар’єри в ефективній командній роботі;
- вміти працювати в інтернаціональній групі, ставитися з повагою до національних та
культурних традицій, способів роботи інших членів групи;
- мати професійну етичну поведінку при виконанні професійних досліджень;
- вміти ініціювати та виконувати оригінальні дослідження в напрямку діяльності та
досягати наукових результатів, які створюють нові знання;
- вміти вести спеціалізовані наукові семінари, організовувати та проводити навчальні
заняття;
- володіти способами організації навчально-пізнавальної та практичної діяльності;
- вміти управляти науковими проектами або писати пропозиції на фінансування наукових
досліджень;
- володіти загальнонауковими філософськими знаннями, необхідними для формулювання
наукового світогляду, професійної етики, та культурного кругозору;
- розуміти теоретичні та практичні проблеми, історію розвитку та сучасний стан наукових
знань в предметній області;
- вміти застосовувати на практиці знання та компетенції в предметній області та розуміння
потреб професії;
- вміти аналізувати та розв’язувати наукові протиріччі в предметній області;
- вміти обґрунтовувати актуальність проблем в предметної області, техніко-економічну та
екологічну доцільність практичної реалізації ідей та гіпотез;
- розуміти проблеми й вміти вирішувати наукові протиріччя предметної області на вибір
аспіранта за обраним науковим напрямком та освоєнням міждисциплінарних підходів:
- вміти використовувати сучасні методи розв’язування задач предметної області;
- володіти навичками організації технологічного процесу та вміти виявляти шляхи та
методи підвищення ефективності роботи елементів теплоенергетичного устаткування на
базі енергозберігаючих технологій;
- вміти використовувати та створювати програмне забезпечення для вирішення
різноманітних задач предметної області;
- вміти приймати обґрунтовані рішення щодо зменшення наслідків негативного впливу
теплоенергетичного устаткування на довкілля;
- вміти застосовувати методи оптимізації використання паливно-енергетичних ресурсів в
технологічних процесах генерації та споживання теплової енергії;
- володіти навичками створення, організації та підтримки функціонування інноваційних
технологій генерації та споживання теплової енергії;
- вміти оцінювати впливи зовнішніх і внутрішніх факторів на перебіг фізичних процесів в
теплоенергетичному устаткуванні.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття;
ПЗ – практичні заняття;
СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
Р – реферат;
К – консультації викладача;
МКР – модульна контрольна робота.
Тематика та види навчальних занять
1 тиждень
Л1. Предмет філософії та методології науки.
ПЗ1. Філософія. Методологія. Наука.
СРЗ. К.
2 тиждень
Л2. Наука та науковий світогляд.
СРЗ. Отримання завдання для реферату. К.
3 тиждень
Л3. Виникнення науки й основні етапи її розвитку.
ПЗ2. Еволюція науки.
СРЗ. К.
4 тиждень
Л4. Особливості сучасної науки.
СРЗ. К.
5 тиждень
Л5. Основні засади науки.
ПЗ3. Сучасна наука і суспільство.
СРЗ. К.
6 тиждень
Л6. Наука в соціокультурному контексті.
К. СРЗ.
7 тиждень
Л7. Моральні норми і цінності науки.
ПЗ4. Морально-етичні норми і цінності науки.
МКР1.
СРЗ. К.
8 тиждень
Л8. Етос сучасної науки і професіоналізм.
СРЗ. К.
9 тиждень
Л9. Філософсько-методологічний контекст структури та динаміки наукового пізнання.
ПЗ5. Філософсько-методологічні аспекти структури та динаміки наукового знання.
СРЗ. К.

10 тиждень
Л10. Філософсько-методологічна специфіка наукового знання.
СРЗ. К.
11 тиждень
Л11. Філософські аспекти методу та методології.
ПЗ6. Метод. Методика. Методологія.
СРЗ. К.
12 тиждень
Л12. Філософсько-методологічні проблеми раціоналізму та творчості.
СРЗ. К.
13 тиждень
Л13. Філософсько-методологічні проблеми історичних моделей науки.
ПЗ7. Філософсько-методологічні проблеми наукової творчості
СРЗ. К.
14 тиждень
Л14. Функції науки і наукове дослідження.
СРЗ. Захист реферату. К.
15 тиждень
Л15. Філософія техніки.
ПЗ8. Філософія техніки
СРЗ. К.
МКР2.
Самостійна робота
Самостійна робота складає 74 годин.
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 14 годин;

2) підготовка до практичних занять (самостійне методично-практичне психолого-
педагогічне дослідження) – 22 години;

3) виконання та захист реферату – 8 годин.
4) підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є
накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.
Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2
модульні контрольні роботи та реферат. Складають усний екзамен.
Модульні контрольні роботи виконуються у письмовій формі. Модульна контрольна робота
складається з теоретичної та практичної частини.
МКР1 – максимальна оцінка 22 бали.

МКР2 – максимальна оцінка 22 бали.
Оцінка виконання наукового реферату враховує: дотримування графіку роботи; якість
аналізу та глибину обґрунтування; дотримування вимог стандартів, насамперед
бібліографічних.
Критерій оцінки захисту наукового реферату включають: якість доповіді; ступінь
володіння матеріалом; аргументованість відповідей на запитання; вміння захищати обрану
точку зору.

Умови допуску до підсумкового контролю
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних
елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж 60 %. Захистили свою реферативну
роботу.
Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Складання/перескладання екзаменів організується за встановленим відділом аспірантури
розкладом.
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за
необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної
роботи питань, відвідувати консультації викладача.
Здобувачі зобов’язані дотримуватись принципів академічної доброчесності.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на екзамені або на МКР відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання екзаменів – за встановленим відділом аспірантури розкладом.
Під час Л, ПЗ, Е користуватися ґаджетами заборонено.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок
під час проходження модульних контролів з дисципліни.