Астрофізичні дослідження
Мета дисципліни: Метою курсу є ознайомлення здобувачів з історією та методами дослідження Всесвіту, детальний розгляд відомостей про об'єкти Сонячної системи, далекі зірки та міжзоряний простір.
Задачі дисципліни:
Ознайомити здобувачів з сучасними інструментами та методами астрофізичних досліджень;
Докладне вивчення відомостей про Сонце та планети сонячної системи;
Вивчення методів спостережень та головних відомостей про інші зірки, галактики та міжзоряний простір.
Основні результати навчання
ПР01. Знати, розуміти та вміти застосовувати основні положення загальної та теоретичної фізики, зокрема, класичної, релятивістської та квантової механіки, молекулярної фізики та термодинаміки, електромагнетизму, хвильової та квантової оптики, фізики атома та атомного ядра для встановлення, аналізу, тлумачення, пояснення й класифікації суті та механізмів різноманітних фізичних явищ і процесів для розв’язування складних спеціалізованих задач та практичних проблем з фізики та/або астрономії.
ПР02. Знати і розуміти фізичні основи астрономічних явищ: аналізувати, тлумачити, пояснювати і класифікувати будову та еволюцію астрономічних об’єктів Всесвіту (планет, зір, планетних систем, галактик тощо), а також основні фізичні процеси, які відбуваються в них.
ПР03. Знати і розуміти експериментальні основи фізики: аналізувати, описувати, тлумачити та пояснювати основні експериментальні підтвердження існуючих фізичних теорій.
ПР04. Вміти застосовувати базові математичні знання, які використовуються у фізиці та астрономії: з аналітичної геометрії, лінійної алгебри, математичного аналізу, диференціальних та інтегральних рівнянь, теорії ймовірностей та математичної статистики, теорії груп, методів математичної фізики, теорії функцій комплексної змінної, математичного моделювання.
ПР05. Знати основні актуальні проблеми сучасної фізики та астрономії.
ПР06. Оцінювати вплив новітніх відкриттів на розвиток сучасної фізики та астрономії.
ПР17. Знати і розуміти роль і місце фізики, астрономії та інших природничих наук у загальній системі знань про природу та суспільство, у розвитку техніки й технологій та у формуванні сучасного наукового світогляду.
ПР23. Розуміти історію та закономірності розвитку фізики та астрономії.
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л — лекційні заняття; ПЗ — практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; К – консультації.
Тематика та види навчальних занять
СЕМЕСТРОВИЙ МОДУЛЬ 1
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Предмет та інструменти астрофізики.
Л 1. Основні астрофізичні інструменти.
ПЗ 1. Оптичні схеми телескопів.
СРЗ, К.
Л 2. Спектральні прилади.
СРЗ, К.
Л 3. Адаптивна оптика.
ПЗ 2. Визначення роздільної здатності оптичної схеми.
СРЗ, К.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Методи астрофізичних досліджень.
Л 4. Спектрофотометрія.
СРЗ, К.
Л 5. Поляриметрія.
ПЗ 3. Фотометричні поняття та одиниці.
СРЗ, К.
Л 6. Методи визначення фізичних характеристик небесних тіл.
СРЗ, К.
Л 7. Визначення віку космічних тіл.
ПЗ 4. Визначення фізичних характеристик об'єктів.
СРЗ, К.
МК 1.
СЕМЕСТРОВИЙ МОДУЛЬ 2
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Вивчення Сонячної системи.
Л 8. Дослідження Венери.
СРЗ, К.
Л 9. Дослідження Марса.
ПЗ 5. Парниковий ефект на Землі.
СРЗ, К.
Л 10. Дослідження Юпітера.
СРЗ, К.
Л 11. Дослідження Сатурна.
ПЗ 6. Закони Кеплера.
СРЗ, К.
Л 12. Дослідження Урана та Нептуна.
СРЗ, К.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. Дослідження Сонця та інших зір.
Л 13. Спостереження за Сонцем.
ПЗ 7. Спостереження явищ на поверхні Сонця.
СРЗ, К.
Л 14. Спостереження за зорями.
СРЗ, К.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5. Дослідження міжзоряного простору.
Л 15. Дослідження галактик та Всесвіту.
ПЗ 8. Термоядерні реакції.
СРЗ, К.
МК2.
Самостійна робота
Самостійна робота складає 44 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лабораторних занять – разом 32 години;
3) підготовка до лекційних занять та до виконання контрольних завдань — 12 годин;
Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру виконують лабораторні роботи, виконують дві модульні контрольні роботи (МКР).
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
Семестровий модуль № 1
Виконання практичних робіт №1-4 оцінюється у 5 балів. Модульна контрольна робота (МК1) оцінюється максимально у 30 балів. Сумарно за перший семестровий модуль — 50 балів.
Семестровий модуль № 2
Виконання лабораторних робіт №5-8 оцінюється у 5 балів. Модульна контрольна робота (МК2) оцінюється максимально у 30 балів. Сумарно за другий семестровий модуль — 50 балів.
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є залік, оцінка за який виставляється за сумою першого та другого модулів.
Умови допуску до підсумкового контролю
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які отримали не менше 30 балів за перший модуль.
Складання/перескладання заліку організується за встановленим деканатом ІЕКСУ розкладом.
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх незрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.