Українська мова та академічне письмо

Мета:  
- формування професійно-комунікативної компетентності та набуття комунікативного досвіду, що сприяє ефективній самореалізації та підвищенню конкурентоздатності сучасного фахівця; 
- практичне оволодіння правилами академічного письма, офіційно-ділового, наукового, розмовного стилів української мови, що забезпечить професійне спілкування на належному мовному рівні.
Завдання дисципліни: 
- вироблення у здобувачів навичок оптимальної мовної поведінки та академічної доброчесності у професійній сфері;  
- формування у здобувачів умінь і навичок ефективного впливу на співрозмовника за допомогою вмілого використання різноманітних мовних засобів; 
- розвиток мовнокомунікативної, текстової, термінологічної, лексикографічної культури дослідника у галузі створення письмових текстів академічного характеру; 
- оволодіння культурою монологу, діалогу та полілогу; 
- вироблення навичок сприйняття й відтворення фахових текстів; 
- засвоєння здобувачами лексики і термінології свого фаху; 
- формування навичок правильного обрання комунікативно виправданих мовних засобів.
 
Компетентності
-Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово. 
-Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях 
-Здатність використовувати в професійній діяльності знання про мову як особливу знакову систему, її природу, функції, рівні. 
 
-Усвідомлення засад і технологій створення текстів різних жанрів і стилів державною та іноземною (іноземними) мовами. 
-Здатність до надання консультацій з дотримання норм літературної мови та культури мовлення.
-Здатність до організації ділової комунікації. 
 
Основні результати навчання
 
-Вільно спілкуватися з професійних питань із фахівцями та нефахівцями державною та іноземною(ими) мовами усно й письмово, використовувати їх для організації ефективної міжкультурної комунікації.
-Співпрацювати з колегами, представниками інших культур та релігій, прибічниками різних політичних поглядів тощо.
-Розуміти основні проблеми філології та підходи до їх розв’язання із застосуванням доцільних методів та інноваційних підходів.
-Знати й розуміти систему мови, загальні властивості літератури як мистецтва слова, історію мови (мов) і літератури (літератур), що вивчаються, і вміти застосовувати ці знання в професійній діяльності.
-Знати принципи, технології і прийоми створення усних і письмових текстів різних жанрів і стилів державною та іноземною (іноземними) мовами.
-Аналізувати мовні одиниці, визначати їхню взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють.
-Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів.
-Збирати, аналізувати, систематизувати й інтерпретувати факти мови й мовлення й використовувати їх для розв’язання складних задач і проблем у спеціалізованих сферах професійної діяльності та/або навчання.
-Знати норми літературної мови та вміти їх застосовувати у практичній діяльності.
-Використовувати мову(и), що вивчається(ються), в усній та письмовій формі, у різних жанрово-стильових різновидах і регістрах спілкування (офіційному, неофіційному, нейтральному), для розв’язання комунікативних завдань у побутовій, суспільній, навчальній, професійній, науковій сферах життя.
-Мати навички управління комплексними діями або проектами при розв’язанні складних проблем у професійній діяльності в галузі обраної філологічної спеціалізації та нести відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних умовах.
-Здійснювати пошук інформації з різних джерел для вирішення професійних завдань в т.ч. з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
-Формулювати думку логічно, доступно, дискутувати, обстоювати власну позицію, модифікувати висловлювання відповідно до культуральних особливостей співрозмовника.
  
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до занять й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; 
МКР – модульна контрольна робота;
 К – консультації викладача.
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
ПЗ 1.  Лексика і фразеологія [1], [3, c.55-61], [4, c. 23-26], [9, c. 16-35], [10].
СРЗ, К. 
 
2 тиждень
ПЗ 2. Фонетика. Орфоепія  [2, 3], [9, c. 68-77], [10], [19-22].
СРЗ, К.
 
3 тиждень
ПЗ 3. Орфографія [3, c. 4, 7, 11, 13, 17, 21, 26], [9-10].
СРЗ, К.
 
4 тиждень
ПЗ 4. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні [1, c. 244-254],  [5], [9-10]. 
СРЗ, К.
 
5 тиждень
ПЗ 5. Морфологія [1, c. 81-110, 118, 125, 132-171], [5], [6, c. 32, 49, 54, 61, 65, 70, 73-76], [8, 12, 13, 25].  
СРЗ, К.
 
6 тиждень
ПЗ 6.  Синтаксис. Тире між підметом і присудком та на місці пропущеного члена речення. Однорідні члени речення. Узагальнюючі слова, розділові знаки при них. 
  [1, c. 176-244], [6, c. 79, 82, 85, 88, 94, 96, 108], [8, c. 219-303], [9]. 
СРЗ, К.
 
7 тиждень
ПЗ 7. Синтаксис (продовження) Відокремлені члени речення. Розділові знаки при звертаннях. Вставні та вставлені конструкції. Розділові знаки при прямій мові.
 [1, c. 176-232], [6, c. 88, 94, 96, 108], [7], [8, c. 305-390], [9-10], [19-22].
СРЗ, К.
 
8 тиждень
ПЗ 8. 
МКР 1. 
СРЗ, К.
 
9 тиждень
ПЗ 9. Академічне письмо Поняття академічного письма. Академічний етикет.
Академічна доброчесність. Критичне мислення та критичне читання [12, 13, 17, 18].
СРЗ, К.
 
10 тиждень
ПЗ 10. Жанри і види академічного письма. Композиція наукового твору. 
 Рубрикація. Оформлення посилань на праці різних авторів. Список використаних джерел [5, 6, 7, 11].
СРЗ, К.
 
11 тиждень
ПЗ 11. Жанри та види письмових робіт (продовження). План, тези, конспект [5, 11]. 
СРЗ, К.
 
12 тиждень
ПЗ 12. Жанри та види письмових робіт (продовження). Анотація. Реферат [5, 9, 10], [11, c. 536-548]. 
СРЗ, К.
 
13 тиждень
ПЗ 13. Жанри та види письмових робіт (продовження). Стаття. Оформлення наукової роботи [5], [11, c. 560-562].
СРЗ, К.
 
14 тиждень
ПЗ 14. Жанри та види письмових робіт. Рецензія і відгук як критичне осмислення наукової праці (продовження) [5], [11, c. 562-566].
СРЗ, К. 
 
15 тиждень
ПЗ 15.  
МКР 2. 
СРЗ, К.
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом підготовки до практичних занять, виконання самостійних контрольних завдань,  підготовки до екзамену. 
Самостійна робота складає 60 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: 
підготовка до практичних занять  – 30 годин;
      2)  підготовка до екзамену – 30 годин.
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС і є накопичувальною. 
Дисципліна ділиться на два семестрових модулы. Здобувачі протягом семестру готуються до практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи. 
Модульні контрольні роботи № 1 і № 2 виконуються в письмовій формі.
Модульна робота складається з теоретичної частини (10 тестових завдань) та практичної частини (2 завдання). 
Правильні відповіді на питання теоретичної частини оцінюються в 10 балів. 
Правильне виконання кожного практичного завдання оцінюється в 10 балів. 
Кожен модуль оцінюється в максимально можливі 50 балів.
 
Семестровий модуль № 1
ПЗ 1-8. Оцінка за виконання – 20 балів.
МКР 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9-11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Семестровий модуль № 2
ПЗ 9-15. Оцінка за виконання – 20 балів.
МКР 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання – 20 балів кожне) та практичної частини (3 завдання – 20 балів кожне). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
Політика освітнього процесу
 
Здобувач зобов’язаний вчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх незрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.
 
Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо всіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.
 
Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 
 
Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом. 
 
Під час ПЗ, Е користуватися ґаджетами заборонено.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів із дисципліни.