Філософія

Мета вивчення дисципліни – формування інтелігентного освіченого фахівця, який здатний не тільки вирішувати сугубо професійні питання, але і свідомо співвідносити свої рішення зі своїм світорозумінням, розуміти їхній світоглядний і методологічний зміст, координувати рішення із соціальною реальністю.

Задачі вивчення дисципліни: надати можливість студенту орієнтуватися у світоглядних питаннях, свідомо будувати власну систему поглядів на світ взагалі і соціальну обстановку в Україні, співвідносити її з тією системою знання, що він одержує в університеті, а також навчити студента раціонально користатися філософськими категоріями і загальнонауковими методами пізнання в дослідницькій роботі, професійній і практичній діяльності.

Вивчення курсу філософії спирається на знання, отримані здобувачем вищої освіти в обсязі загальноосвітньої школи, а також на знання, які отримані на 1 курсі з таких предметів, як «Історія України», «Культурологія», «Правознавство» та інших загальноосвітніх дисциплін.
Знання, одержувані здобувачем вищої освіти з філософії, є фундаментальними при вивченні наступних загальноосвітніх і гуманітарних дисциплін – соціології, політології, психології, економічної теорії. В усіх без винятку предметах тією чи іншою мірою використовується знання світоглядних картин буття, філософські категорії, принципи побудови знання і застосування загальнонаукових методів дослідження і розуміння, а також засоби осмислення місця інженерної діяльності у суспільстві. 
 
Основні результати навчання
 
Здатність до самонавчання та продовження професійного розвитку.
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Виникнення філософії, її функції і роль у сучасній духовній культурі.
СРЗ, К
 
2 тиждень
Л2. Основні філософські проблеми і способи їхнього вирішення в історії людської думки.
ПЗ 1. Предмет філософії.
СРЗ, К, 
 
3 тиждень
Л3. Сучасні філософські онтології і типи світогляду. Українська національна філософія.
СРЗ, К
 
4 тиждень
Л4. Філософське розуміння природи світу.
ПЗ 2. Основні філософські проблеми.
СРЗ, К, 

5 тиждень
Л5. Філософська категорія. Матерія.
СРЗ, К

6 тиждень
Л6. Діалектика та її принципи.
ПЗ 3. Філософська онтологія.
СРЗ, К

7 тиждень
Л7. Людська свідомість. Свідомість і мова.
СРЗ, К

8 тиждень
Л8 Основні риси людського пізнання. Проблема обґрунтування знання.
ПЗ 4. Природа світу Структура світу та його динаміка.
СРЗ, К, 
МКР1, 

9 тиждень
Л9. Поняття істини. Істинність и розуміння.
СРЗ, К
 
10 тиждень
Л10. Форми розвитку знання.
ПЗ 5. Філософія як теорія пізнання Форми та методи розвитку знання.
СРЗ, К
 
11 тиждень
Л11. Основні методи наукового пізнання і розуміння.
СРЗ, К, 
 
12 тиждень
Л12. Поняття людського суспільства. Схеми соціально-історичного розвитку. Глобалізм і антиглобалізм.
ПЗ 6. Соціальна філософія.
СРЗ, К
 
13 тиждень
Л13. Форми культурної і соціальної діяльності. Суб’єкти соціально-історичної дії.
СРЗ, К
 
14 тиждень
Л14. Суспільна свідомість і співвідношення його елементів.
ПЗ 7. Філософія людини.
СРЗ, К, 
МКР2
 
15 тиждень
Л15. Сутність і існування людини. Сутність та існування людини. Системи людських цінностей.
СРЗ, К
 
Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти  навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять.
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 46 годин.
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 2 години;
2) підготовка до практичних занять – 14 години;
3) підготовка до екзамену – 30 годин;
 
Процедура оцінювання:
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. 
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів. Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: 

Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-3. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (14 тиждень). 
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни –   100 балів. 

Підсумкова форма контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання по 20 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Складання / перескладання екзаменів відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.
Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання здобувача не оцінюється.
 
Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання екзамену, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.