Мережні інформаційні технології

Мета дисципліни:

виробити цілісне уявлення про систему сучасних і перспективних мережевих інформаційних технологій та розвиток умінь і навичок практичного застосування отриманих знань в практиці аналізу і синтезу комп’ютерних розподілених інформаційних систем..

Завдання дисципліни:
 
сформувати комплексне уявлення про мережеві інформаційні технології як складну багаторівневу систему спеціальних розподілених комп’ютерних концепцій;
 
ознайомити з термінологією та ключовими поняттями мережевих інформаційних технологій у галузі комп’ютерних розподілених інформаційних систем;
 
усвідомити специфіку мережевих інформаційних технологій;
 
сформувати базові знання у галузі основних концепцій, загальних моделей, методів і засобів специфікації та аналізу мережевих розподілених інформаційних систем з використанням технологій сервіс-орієнтованих архітектур (зокрема Web-сервісів), обчислювальних, інформаційних і комунікаційних кластерів, GRID-систем, хмарних технологій, мультіагентних систем;
 
отримати уявлення про особливості наукових досліджень у галузі мережевих інформаційних технологій, зокрема наукометричних оцінок їх результативності;
 
оволодіти методами виконання основних дій загальних, системно-функціональних специфікації і аналізу мережевих розподілених інформаційних систем та їх компонентів з використанням технологій сервіс-орієнтованих архітектур (зокрема Web-сервісів), обчислювальних, інформаційних і комунікаційних кластерів, GRID-систем, хмарних технологій, мультіагентних систем.
 
 Основні результати навчання
 
ПРН3 будувати та досліджувати моделі комп’ютерних систем і мереж, оцінювати їх адекватність, визначати межі застосовності;

ПРН7 вирішувати задачі аналізу та синтезу комп’ютерних систем та мереж;

ПРН11 приймати ефективні рішення з питань розроблення, впровадження та експлуатації комп’ютерних систем і мереж, аналізувати альтернативи, оцінювати ризики та імовірні наслідки рішень

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
 
Л1. Основні поняття мережевих інформаційних технологій.
СРС. К.
 
2 тиждень
 
Л2. Формальні специфікації розподілених інформаційних систем.
ЛЗ1. Основні поняття мережевих інформаційних технологій.
СРС. К.
 
3 тиждень
 
Л3. Базові формальні моделі і методи аналізу та синтезу розподілених інформаційних систем.
Кз1. Побудова архітектури простої навчальної сервіс-орієнтованої системи.
СРС. К.
 
4 тиждень
 
Л4. Протокольні технології. Стек протоколів TCP/IP.
ЛЗ2. Протокольні технології. Стек протоколів TCP/IP.
СРС. К.
 
5 тиждень
 
Л5. Мережева адресація, маршрутизація, фрагментація. Протокол IPv6. Реалізації протоколів TCP/IP.
СРС. К.
 
6 тиждень
 
Л6. Сервіс-орієнтовані архітектури: концепції, сервісні компоненти, контракти, поєднувачі, механізмі знаходження. Спеціальні моделі і методи аналізу і синтезу.
ЛЗ3. Сервіс-орієнтовані архітектури і Web-сервіси.
СРС. К.
 
7 тиждень
 
Л7. Особливості Web-сервісів зі слабко зв’язаними програмними компонентами кратного використання, при інкапсуляції функціональних властивостей і доступі у Інтернет.
СРС. К.
 
8 тиждень
 
Л8. Обчислювальні кластери: концепції, розподіл і диспетчеризація обчислювальних ресурсів. Реалізації на основі MPI, Open MP.
ЛЗ4. Обчислювальні, інформаційні і комунікаційні кластери.
МКР1. СРС. К.
 
9 тиждень
 
Л9. Інформаційні і комунікаційні кластери: особливості концепцій і реалізацій. Спеціальні моделі і методи аналізу і синтезу.
Кз2. Синтез спеціальних базових UML, СМО і Петрі моделей навчального обчислювально-інформаційного і комунікаційного кластера.
СРС. К.
 
10 тиждень
 
Л10. GRID-системи, як віртуальні організації: концепції інтегруючої технології, стандарти, протоколи та інфраструктура.
ЛЗ5. GRID-системи.
СРС. К.
 
11 тиждень
 
Л11. Базові функціональні можливості і підсистеми GRID.
СРС. К.
 
12 тиждень
 
Л12. Основні моделі хмарних технологій, як сервісів, для: програмного забезпечення, платформи, інфраструктури.
ЛЗ6. Системи на основі хмарних технологій.
СРС. К.
 
13 тиждень
 
Л13. Стандартизація, персоналізація, масштабування, реконфігурація. Ризики і безпека хмарних систем.
СРС. К.
 
14 тиждень
 
Л14. Основні концепції, завдання і складові агента. Автономність, мобільність, інтелектуальність і кооперативність агентів.
ЛЗ7. Мультіагентні системи.
СРС. К.
 
15 тиждень
 
Л15. Основні концепції і архітектури мультіагентних систем. Зв’язність, взаємодії, агрегації, безпека, динамічність мультіагентних систем.
МКР2.
СРС. К.
 
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 89 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 години;
2) підготовка до лабораторних занять – 16 годин;
3) підготовка до виконання самостійних контрольних завдань – 28 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 10 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 10 балів.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
 
Семестровий модуль № 1
 
ЛЗ1-Л34. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 8 тиждень. 
Кз1. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 8 тиждень.
МКР1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень).

Семестровий модуль № 2
 
ЛЗ5-Л37. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 15 тиждень.
Кз2. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 15 тиждень.
МКР2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є залік, білет до якого складається з теоретичної частини (4 запитання) по 15 балів за кожне та практичної частини (1 задача) – 40 балів. Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання білету становить 100 балів. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання заліків організовується за встановленим відділом аспірантури розкладом.
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
 
Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.
 
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.