Діагностика комп’ютерних систем

Мета дисципліни:

забезпечити формування у магістрів цілісного уявлення про робоче діагностування комп’ютерних систем та їх цифрових компонентів і розвиток умінь та навичок практичного застосування отриманих знань в практиці діагностичного супроводження сучасних  комп’ютерних систем.

Завдання дисципліни:
 
сформувати комплексне уявлення про робоче діагностування комп’ютерних систем та їх цифрових компонентів;

ознайомити з термінологією та ключовими поняттями робочого діагностування; 

усвідомити особливості цифрових компонентів комп’ютерних систем як об’єктів робочого діагностування;

сформувати базові знання у галузі основних концепцій, загальних моделей, методів і засобів робочого діагностування комп’ютерних систем та їх цифрових компонентів; 

отримати уявлення про основні наукові школи робочого діагностування та перспективні напрямки наукових досліджень у галузі робочого діагностування комп’ютерних систем та їх цифрових компонентів. 
 
 
 
Основні результати навчання
 
ПРН1 Застосовувати загальні підходи пізнання, методи математики, природничих та інженерних наук до розв’язання складних задач комп’ютерної інженерії.

ПРН2 Знаходити необхідні дані, аналізувати та оцінювати їх.

ПРН3 Будувати та досліджувати моделі комп’ютерних систем і мереж, оцінювати їх адекватність, визначати межі застосовності.
 
ПРН6 Аналізувати проблематику, ідентифікувати та формулювати конкретні проблеми, що потребують вирішення, обирати ефективні методи їх вирішення.
 

 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; КР – курсова робота; Кз – самостійні контрольні завдання; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
 
Л1. Загальні поняття.
СРС. К.
 
2 тиждень
 
Л2. Повністю самоперевірні схеми контролю.
ЛЗ1. Виправлення інформації при збої пристрою цифрового затримання..
СРС. К.
 
3 тиждень
 
Л3. Проектування повністю самоперевірної ПЛМ.
при збої.
Кз1. Розробка схем повністю самоперевірної ПЛМ.
СРС. К.
 
4 тиждень
 
Л4. Характеристика запам’ятовуючих пристроїв як об’єктів контролю.
ЛЗ2. Розробка схеми контролю пристрою цифрового затримання з виправленням інформації СРС. К.
 
5 тиждень
 
Л5. Контроль пристрою цифрового затримання.
СРС. К.
 
6 тиждень
 
Л6. Основні визначення контролю за модулем.
ЛЗ3. Виправлення інформації у збоєнечутливих пристроях.
СРС. К.
 
7 тиждень
 
Л7. Контроль арифметичних операцій у десятковій системі числення.
СРС. К.
 
8 тиждень
 
Л8. Контроль арифметичних операцій у двійковій системі числення.
ЛЗ4. Розробка схеми контролю пристрою цифрового затримання із забезпеченням нечутливості до відмов.
МКР1. СРС. К.
 
9 тиждень
 
Л9. Структурні схеми засобів контролю за модулем повнорозрядних пристроїв.
СРС. К.
 
10 тиждень
 
Л10. Елементи схем засобів контролю за модулем.
ЛЗ5. Використання схем додавання у контролі обчислювальних схем. 
Кз2. Формування кодів контролю за модулем для арифметичних пристроїв.
СРС. К.
 
11 тиждень
 
Л11. Контроль за модулем помножувача мантис.
СРС. К.
 
12 тиждень
 
Л10. Контроль за модулем додавача з рухомою комою та зсувача мантис.
ЛЗ6. Розробка схем контролю на основі повного додавача.
СРС. К.
 
13 тиждень
 
Л13. Оцінка достовірності контролю наближених результатів
СРС. К.
 
14 тиждень
 
Л14. Посегментний контроль обчислювальних пристроїв.
ЛЗ7. Оцінка методів контролю арифметичних пристроїв.
СРС. К.
 
15 тиждень
 
Л15. Контроль обчислювальних пристроїв за нерівностями.
МКР2. СРС. К.
 
 
Індивідуальна робота
 
Виконується КР. 
 
Мета КР:
 
Закріплення знань та навичок проектування засобів робочого діагностування обчислювальних пристроїв. 
 
1–7 тижні
 
Вибір варіанту завдання:  Визначення параметрів завдання, постанова задачі. Аналіз задачі: опис фрагментів розбивання матриці кон’юнкцій, складення і обчислення їх контрольних кодів, структурної схеми пристрою контролю та функціональних схем її блоків, а також складення таблиці опису блоків. 
 
8–14 тижні
 
Складання алгоритмів одержання опису блоків пристрою контролю за визначенням ключових даних та закономірностей розташування чисел у таблиці. Розробка та виконання програми за алгоритмами із одержанням рішень, що підтверджує первинну схему та визначає нову схему для іншої розрядності чисел. Відображення нового рішення.
 
15 тиждень
 
Захист роботи.
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 120 годину. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 21 година;
2) підготовка до лабораторних занять – 16 годин;
3) виконання індивідуальних контрольних завдань – 9 годин;
4) виконання КР – 30 годин;
5) підготовка до екзамену – 44 години.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та 4 індивідуальних контрольних завдання.
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (2 задачі). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 5 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 7,5 балів.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
 
Семестровий модуль № 1
 
Кз1. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 5 тиждень.
ЛЗ1-ЛР4. Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання – 8 тиждень. 
МК1. Модульна контрольна робота – 25 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
КР (ч.1). Оцінка за виконання – 30 балів. Термін надання – 8 тиждень.

Семестровий модуль № 2
 
Кз2. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 12 тиждень.
ЛЗ5-ЛР8. Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання – 15 тиждень.
МК2. Модульна контрольна робота – 25 балів (15 тиждень).
КР (ч.2). Оцінка за виконання – 70 балів. Термін надання та захист – 14–15 тижні. 
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (2 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання екзаменів організується за встановленим відділом аспірантури розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу
 
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
 
Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.
 
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.