Дослідження комп`ютерних систем штучного інтелекту

Мета дисципліни:

засвоєння магістрами фундаментальних теоретичних знань і формування практичних навичок створення та застосування у практичній діяльності інтелектуальних автоматизованих інформаційних систем, що базуються на методах штучного інтелекту.

Завдання дисципліни:
 
здатність проектувати та моделювати інтелектуальні комп'ютерні системи;

сформувати базові знання у вирішуванні характерних задач штучного інтелекту;

оволодіти методами аналізу підходів дооцінки рівня інтелектуальності інформаційних систем.
 
 Основні результати навчання
 
ПРН3 будувати та досліджувати моделі комп’ютерних систем і мереж, оцінювати їх адекватність, визначати межі застосовності.

ПРН7 вирішувати задачі аналізу та синтезу комп’ютерних систем та мереж.
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
 
Л1. Знання і дані. Моделі представлення знань та їх місце в системах штучного інтелекту. Класифікація методів представлення знань.
СРС. К.
 
2 тиждень
 
Л2. Нечіткі множини в системах заснованих на знаннях. Арифметичні операції над нечіткими змінними.
ЛЗ1. Дескриптивна логіка. Вивчити теоретичні основи логіки ALC. Побудувати безліч термінів і безліч аксіом заданої предметної області. Навчитися використовувати дескриптивну логіку для побудови опису предметної області.
СРС. К.
 
3 тиждень
 
Л3. Лінгвістична апроксимація.
Кз1. Моделі знань. Методи представлення знань.
СРС. К.
 
4 тиждень
 
Л4. Нечіткі бази знань.
ЛЗ2. Місце знань в форматі RDF. Вивчити теоретичні основи побудови сховищ знань. Навчитися використовувати файли в форматі RDF для зберігання знань
СРС. К.
 
5 тиждень
 
Л5. Байєсовські оцінювання. Теорія суб'єктивних ймовірностей. Байєсовські мережі довіри. Процес міркування (висновку) у Байєсівських мережах довіри.
СРС. К.
 
6 тиждень
 
Л6. Елементи теорії нейронних мереж.
ЛЗ3. Місце знань в форматі RDF. Побудувати сховище знань в форматі RDF для заданої предметної області. Навчитися використовувати файли в форматі RDF для зберігання знань.
СРС. К.
 
7 тиждень
 
Л7. Архітектура природно-мовних систем. Діалоговий компонент. Компонент розуміння висловлювань. Компонент генерації висловлювань. Знання природно-мовних систем. Основні класи природно-мовних систем.
СРС. К.
 
8 тиждень
 
Л8. Інтелектуальні питання - відповідні системи. Системи спілкування з базами даних. Діалогові системи вирішення завдань.
ЛЗ4. Стандарт онтології OWL. Вивчити теоретичні основи побудови онтології OWL. Побудувати онтологію OWL для опису заданої предметної області. Навчитися використовувати онтології OWL для опису предметної області
МКР1. СРС. К.
 
9 тиждень
 
Л9. Визначення понять: онтологія, концепт, ставлення, аксіоми.
Кз2. Онтологія OWL для заданої предметної області.
СРС. К.
 
10 тиждень
 
Л10. Типи онтологій: верхнього рівня, предметних областей, прикладних онтологій. Лексичні онтології. Приклади онтологій (онтологія вин і їжі)
ЛЗ5. Редактор онтологій Protégé. Вивчити програмне кошти побудови онтології OWL.
Навчитися використовувати програмне кошти для побудови онтології OWL
СРС. К.
 
11 тиждень
 
Л11. Онтології SUMO і Sowa's ontology
СРС. К.
 
12 тиждень
 
Л12. Онтологія CYC
ЛЗ6. Семантичні мережі. Вивчити теоретичні основи побудови семантичних мереж. Навчитися використовувати семантичні мережі у вирішенні практичних завдань.
СРС. К.
 
13 тиждень
 
Л13. Призначення онтологій. Інформаційний пошук.
СРС. К.
 
14 тиждень
 
Л14. Призначення онтологій. Інтеграція різнорідних джерел даних. SemanticWeb.
ЛЗ7. Семантичні мережі. Мова запитів SPARQL для RDF. Навчитися використовувати семантичні мережі у вирішенні практичних завдань.
СРС. К.
 
15 тиждень
 
Л15. Онтологія CIDOC CRM. Лінгвістична онтологія WordNet.
МКР2.
СРС. К.
 
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 46 годину. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 години;
2) підготовка до лабораторних занять – 14 годин;
3) підготовка до виконання самостійних контрольних завдань – 17 година;
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 10 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 10 балів.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
 
Семестровий модуль № 1
 
ЛЗ1-Л34. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 8 тиждень. 
Кз1. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 8 тиждень.
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень).

Семестровий модуль № 2
 
ЛЗ5-Л37. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 15 тиждень.
Кз2. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 15 тиждень.
МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є залік, білет до якого складається з теоретичної частини (4 запитання) по 15 балів за кожне та практичної частини (1 задача) – 40 балів. Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання білету становить 100 балів. 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання заліків організовується за встановленим відділом аспірантури розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
 
Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.
 
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.