Зовнішня політика Північної та Південної Америки

Анотація навчальної дисципліни

Мета викладання навчальної дисципліни: формування у здобувачів вищої освіти цілісного уявлення про національні інтереси Північної та Південної Америки у різних регіонах світу, про механізми їх реалізації  із застосуванням наявних ресурсів. Призначення дисципліни полягає в тому, щоб навчити здобувачів вищої освіти орієнтуватися в тенденціях сучасних процесів, пов’язаних із реалізацією американської зовнішньої політики і допомогти їм усвідомити рушійні чинники, що впливають на політичну та  економічну діяльність США на світовій арені.

Практичне значення та використання отриманих знань:
- вміти виявляти чинники формування та реалізації зовнішньої політики Північної та Південної Америки;
- розуміти особливості зовнішньої політики Америки;
- придбати навички визначати та аналізувати специфіку зовнішньої політики Північної та Південної Америки;
- застосовувати теоретичні знання для аналізу сучасної зовнішньої політики Америки;
- вміти визначати місце та роль  у сучасних міжнародних відносинах Північної та Південної Америки;
- самостійно прогнозувати подальші напрями розвитку зовнішньої політики  Північної та Південної Америки та їх вплив на міжнародні відносини.

Основні результати навчання:

ПРН05. Знати природу та механізми   міжнародних  комунікацій. 
ПРН06. Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному,регіональному та локальному рівнях. 
ПРН18. Здійснювати діяльність у дипломатичній та інших  суміжних до міжнародного співробітництва сферах.
ПРН19. Знати особливості політичної та крос культурної комунікації у міжнародних відносинах.
ПРН20. Знати особливості, основні напрямки, глобальні та регіональні пріоритети зовнішньої політики держав.
ПРН21. Уміти визначати зовнішньополітичні орієнтири світових та регіональних геополітичних центрів.
 

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Лекція 1. «Вплив колонізації європейських держав на Північно-Американські культури. Американська революція і Мексиканська війна за незалежність». 

2 тиждень
Лекція 2. «Еволюція зовнішньополітичного курсу США  у п.п. ХХ ст.» 
Практичне заняття 1. «Процеси здобуття незалежності. Політика експансіонізму, ізоляціонізму». 

3 тиждень
Лекція 3. «Особливості зовнішньої політики  США  під час Другої Світової війни. США та формування біполярного світу в повоєнний період». 

4 тиждень
Лекція 4. «США та ЄС: проблеми співробітництва».
Практичне заняття 2. «Проблематика зовнішніх відносин між країнами Південної Америки. Зовнішня політика США та Мексики: співпраця та конфлікти».

5 тиждень
Лекція 5. «Зовнішньополітична стратегія США з країнами Близького Сходу».

6 тиждень
Лекція 6. «Нова стратегія національної політики США з країнами Східної Європи».
Практичне заняття 3. «Лідерство США у спільноті демократичних націй».

7 тиждень
Лекція 7. «Зовнішня політика Північної та Південної Америки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні».

8 тиждень
Лекція 8. «Провідні напрямки зовнішньої політики  Б. Обами». 
Практичне заняття 4. «Зовнішня політика США з Китаєм, Японією».

9 тиждень
Лекція 9. «США та ЄС: проблеми співробітництва».

10 тиждень
Лекція 10. «Стратегічні партнери США у Латинській Америці».
Практичне заняття  5. «Структура ЄС, історія виникнення, функції. Сучасні проблеми США та ЄС».
Модульна контрольна 1.

11 тиждень
Лекція 11. «Україна та США: історія та сучасні взаємовідносини». 

Самостійна робота здобувача відбувається впродовж семестру та складається з підготовки до аудиторних занять, контрольних заходів та до складання екзамену.
Консультації: здійснюються викладачем впродовж семестру згідно розкладу.

Оцінювання результатів навчання:

Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів. 

Модуль 1.
Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ № 1-5 - 50 балів (оцінюється максимально по 5 балів за заняття). 
Модульна контрольна робота 1 – бездоганне виконання 50 балів (в кожному завданні модульної контрольної роботи наведено максимальну кількість балів за виконання кожного завдання).

                                           
 Посилання на рекомендовані джерела

1. Барабач О. В. Конституційна творчість і проблемні поля в державотворенні Колумбії:історія і сучасність. Науковий журнал «Політикус». 2020. № 4. С. 14-20.
2. Веселовський А. І. Відносини США – Європейський Союз: тенденції та варіанти у середньостроковій перспективі. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2020-03/ veselovsky-20_03.pdf
3. Внучко С. Політична глобалістика. К.: ВПЦ «Київський університет», 2017. 384 с.
4. Жигайло В. М. Пріоритетні напрямки зовнішньої політики США Психологічні виміри культури, економіки, управління. Науковий журнал. 2018. № ХІ. С. 390-396.
5. ЄС і США проголошують повернення партнерства для захисту спільних цінностей. URL: https://ukrainian.voanews.com/a/eu-welcomes-biden/5829415.html
6. Кіссинджер Г. Світовий порядок. Роздуми про характер націй в історичному контексті. К.: Наш формат, 2017. 320 с.
7. Коппель О., Пархомчук О. Міжнародні відносини ХХ століття. Навчальний посібник. Український двір Олега Федорова. 2019. 390 с.
8. Мицик Л. Еволюція глобального лідерства США в сучасній системі міжнародних відносин. Історичні і політологічні дослідження. 2019. № 1 (64). С. 29- 35. 
9. Мінгазутдінова Г. Еволюція тибетського питання в зовнішній політиці США та його вплив на американсько-китайські відносини (1949 – 2018 рр.). Американська історія та політика. 2018. № 5. С. 72-85.
10. Підберезних І. Є. Політика адміністрації президента США Джо Байдена щодо країн Південно-Східної Азії. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2022. Вип. 48, том 1. С. 24-33.
11. Полоус О. В., Захаренко Д. М. Проблеми економічної взаємодії ЄС – США та ЄС – Китаю. Проблеми системного підходу в економіці. 2018. Вип. 6. С. 27-33.