Людино-машинна взаємодія

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:
Надбання студентами базових понять про проектування користувальницького інтерфейсу для різного роду інформаційних систем, мобільних додатків та веб-сайтів. Розвиток умінь і навичок практичного застосування отриманих знань в практиці розробки інтерфейсів програмного забезпечення.
Завдання дисципліни:
сформувати комплексне уявлення про проектування інтерфейсу програмних систем;
ознайомити з термінологією та ключовими поняттями;
сформувати базові знання у галузі проектування користувальницького інтерфейсу;
сформувати базові знання про технології та методики розробки інтерфейсів різних видів;
опанувати інструментами, технологіями та методиками розробки інтерфейсів програмного забезпечення.

Основні результати навчання
В результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти розробляти інтерфейси програмного забезпечення завдяки різноманітним методикам та знати і застосовувати професійні стандарти та інші нормативно-правові документи в галузі інженерії програмного забезпечення.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; ПР – практичне заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; КР – курсова робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

1    тиждень

Л1. Введення в предметну область. Основні поняття та визначення. Основні поняття людино-машинної взаємодії.
ЛЗ1. Usability. Оцінка призначеного для користувача інтерфейсу
СРС. К.

2    тиждень

Л2. Проектування користувальницького інтерфейсу. 
СРС. К.

3    тиждень

Л3. Проектування користувальницького інтерфейсу. Графічні елементи та їх використання при створенні користувацьких інтерфейсів.  
ЛЗ2. Usability. Оцінка призначеного для користувача інтерфейсу
СРС. К.

4    тиждень

Л4. Usability користувальницьких інтерфейсів. 
СРС. К.

5    тиждень

Л5. Розробка графічного користувальницького інтерфейсу сайтів. Введення в HTML5. 
ЛЗ3. Активізація уваги користувача. Притопування користувальницького інтерфейсу
СРС. К.

6    тиждень

Л6. Розробка графічного користувальницького інтерфейсу сайтів. Введення в CSS.  
СРС. К.

7    тиждень

Л7. Розробка графічного користувальницького інтерфейсу сайтів. 
СРС. К.

8    тиждень

Л8. Розробка графічного користувальницького інтерфейсу сайтів. Мультимедіа. 
МКР1. СРС. К.

9    тиждень

Л9. Розробка графічного користувальницького інтерфейсу сайтів. Введення в JavaScript. 
ЛЗ5. Розробка адаптивного дизайну сайту за допомогою фреймворку bootstrap. 
СРС. К.

10    тиждень

Л10. Розробка графічного користувальницького інтерфейсу сайтів. Введення в jQuery. 
СРС. К.

11    тиждень

Л11. Розробка графічного користувальницького інтерфейсу десктопних застосувань.
ЛЗ6.  Використання плагінів jQuery. 
СРС. К.

12    тиждень

Л12. Розгляд графічних бібліотек. 
СРС. К.

13    тиждень

Л13. Елементи управління. 
ЛЗ7. Створення графічного інтерфейсу з використанням бібліотеки Qt за допомогою Qt Designer в середовищі Qt Creqtor
СРС. К.

14    тиждень

Л14. Лейаути. Валідатори. Обробка подій.
ПР7. Приклади використання тригерів та збережених процедур. 
СРС. К.

15    тиждень

Л15. Оцінка користувацького інтерфейсу. 
ЛЗ8. Програма обробки запитів до БД.
МКР2.СРС. К.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних, практичних та лабораторних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.
Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі.

Кожний модуль оцінюється у максимально у 50 балів:
Модульна робота складається з теоретичної частини, тестів  та практичної частини - задач. 

Максимальна оцінка за правильне виконання тестової частини модульної роботи №1 становить 16 балів, теоретичної частини - 4 бали, за виконання практичної частини – 5 балів. Максимальна оцінка за правильне виконання тестової частини модульної роботи №2 становить 15 балів, за виконання практичної частини – 10 балів.
Кількість запитань тестової частини модульної роботи №1 – 4. Кожна правильна відповідь оцінюється в 4 бали. Кількість запитань тестової частини модульної роботи №2 – 5. Кожна правильна відповідь оцінюється в 3 бали. 
Кількість запитань теоретичної частини модульної роботи №1 – 2. Кожна правильна відповідь оцінюється в 2 бали. 
Кількість задач модульної роботи №1 – 2. Правильне розв’язання кожної задачі оцінюється в 2.5 балів. Кількість задач модульної роботи №2 – 2. Правильне розв’язання кожної задачі оцінюється в 5 балів.

Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач за всі виконані види робіт – 100 балів. 

Підсумковим контролем з дисципліни є іспит.
Іспит з дисципліни складається з двох частин: перевірки теоретичних знань шляхом опитування та виконання практичного завдання. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною системою). 
Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практична.
Екзаменаційний білет містить 3 теоретичних питання рівної складності. 
За бездоганну відповідь на кожне питання студент отримує – 20 балів. При цьому відповідь вважається  бездоганною, якщо студент не зробив жодної помилки та повністю виклав зміст питання. 
За кожне запитання знімається 20 балів, якщо була здійснена невірна відповідь або за відсутність відповіді, 5 балів знімається за виправлення відповіді на запитання (за кожне виправлення).
Екзаменаційний білет містить 2 практичних питання. За бездоганне виконання завдання практичної частини студент отримує – 40 балів. 
Практична частина іспиту вважається виконаною бездоганно, якщо при наявності розв’язання приклада, при цьому усі дії виконані вірно, без помилок; всі записи, щодо розв’язання записані послідовно, зроблена перевірка (якщо потрібно). Крім цього усі малюнки, креслення та схеми виконані охайно, без помилок.

Семестровий модуль № 1

ЛЗ1- ЛЗ4. Оцінка за виконання – 12 балів. Термін виконання – 1-8 тиждень. 
Опитування у вигляд самостійної роботи – 13 балів.
МК1. Модульна контрольна робота – 25 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

ЛЗ5- ЛЗ7. Оцінка за виконання – 12 балів. Термін виконання – 9-15 тиждень. 
Опитування у вигляд самостійної роботи – 13 балів.
МК2. Модульна контрольна робота – 25 балів (15 тиждень).

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш ніж на 60%.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0». 
Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульного контролю та екзамену з дисципліни.

Документи (файли), що додаються: Робоча програма навчальної дисципліни.

Література
1.    Нір Еяль, Раян Гувер. На гачку. Як створити продукт, що чіпляє. Наш Формат – 2017 р. – 192 с.  
2.    Якоб Нильсен, Хоа Лоранжер. Web-дизайн. Удобство использования Web-сайтов Вильямс, 2007. – 376 с. (2 прим.)
3.    Віктор Попанек. Дизайн для реального світу. ArtHuss – 2020 р. – 480 c. 
4.    Alan Cooper, Robert Reimann, David Cronin, Christopher Noessel. About Face: The Essentials of Interaction Design 4th Edition – Wiley – Cooper – 2019 р. – 720 c. 
5.    Еллен Лаптон, Дженніфер Коул Філліпс – «Основи. Графічний дизайн 04: Нові основи», ArtHuss, 2020. – 147 c.
6.    Shneiderman B., Plaisant C., Cohen M., Jacobs S., Elmqvist N., Diakopoulos N. Designing the User Interface: Strategies for Effective HumanComputer Interaction. 2018. 
7.    Крісілов В.А., Оніщенко Т.В., Писаренко К.О. Людино-машинна взаємодія. Навчальний посібник / Одеса: ОНУ, 2019. – 139 с.

Методична література
1.    Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Людино-машинна взаємодія" для студентів напряму підготовки 6.050403 "Програмна інженерія" / Оніщенко Т.В., Городнича Е.А. Одеса: ОНПУ, 2017. - 73 с.
2.    Методичні вказівки для самостійної підготовки студентів з дисципліни "Людино-машинна взаємодія" для іноземних студентів напряму підготовки 6.050103 - "Програмна інженерія" / Оніщенко Т.В., Городнича Е.А. Одеса: ОНПУ, 2017. - 92 с.

Додаткова література
1.    Юрий Щупак. Win32 API: Разработка приложений для Windows. 2008, 592 стр. 
2.    Магазанник В.Д. Человеко-компьютерное взаимодействие. Учебное пособие -: Университетская книга, 2007, 256 стр.
3.    Мандел Т. Дизайн интерфейсов. – 2005, 416 стр.
4.    Ломов Б.Ф. Венда В.Ф. Информационное взаимодействие человека и машины. Пер. с англ. – 2005, 430 стр.
5.    Бланшет Жасмин, Саммерфилд Марк. Qt 4 программирование GUI на С++ , 2007, 651 с.
6.    Галицький Б. Штучний інтелект для управління відносинами з клієнтами: вирішення проблем із клієнтами (Серія взаємодії людина – комп’ютер) 1-е видання, 2021, 482 с.
7.    Роберт Монархю Машинне навчання «людина в петлі» –  Manning Publications, Нью Йорк, 2021 р, 456 с.
8.    Крістофер Рід Беккер. Дізнайтеся про взаємодію людина-комп’ютер: Вирішіть людські проблеми та зосередьтеся на швидкому прототипуванні та перевірці рішень за допомогою тестування користувачів - Packt Publishing, 322 с.