Іноземна мова за професійним спрямуванням

Мета вивчення дисципліни: формування у здобувачів комунікативної спроможності у професійному та ситуативному спілкуванні іноземною мовою в усній і письмовій формах. Завданням дисципліни є: розширити словниковий запас здобувачів за рахунок загальновживаної, загальнонаукової, загально професійної та спеціальної лексики (підмови спеціальності), що супроводжується формуванням умінь ефективного й адекватного оперування загальнолексичними і термінологічними мінімумами; розвивати різні види мовленнєвої діяльності здобувачів (усна і письмова комунікація); удосконалювати навички діалогічного та монологічного мовлення на професійні теми; навчити основам усного і писемного перекладу професійно орієнтованих іншомовних джерел; навчити особливостям ділового листування на іноземній мові; формувати стійку мотивацію до вивчення іноземної мови та готовність до роботи в іншомовному середовищі; підвищити загальноосвітній та культурологічний рівень здобувачів вищої освіти.

Тематика та види навчальних занять 
Практичні заняття
Практичне заняття 1. Analogue electronics.
Мета заняття: Oзнайомити студентів з основними принципами роботи аналогових електронних систем, характеристиками аналогових сигналів, методами їх перетворення, передачі та обробки, а також з відмінностями між аналоговими та цифровими системами.
Практичне заняття 2. Signal generators.
Мета заняття: Сформувати вміння аналізувати відмінності між різними класами генераторів та їх практичне значення; розвинути навички роботи з технічною англомовною літературою та здатність виділяти основні характеристики пристроїв.

Практичне заняття 3. Types of signal generators.
Мета заняття: Підготувати студентів до використання різних типів генераторів у наукових дослідженнях та практичних завданнях: тестування цифрових інтегральних схем, перевірки аудіо- та відеосистем, вимірювань у сучасних бездротових і військових комунікаційних стандартах.

Практичне заняття 4. Adaptive filtering system configurations. 
Мета заняття: Розвинути здатність аналізувати відмінності між конфігураціями адаптивних фільтрів та їхніми практичними завданнями; формувати навички критичного мислення для оцінки обмежень та можливостей таких систем; стимулювати уявлення про зв’язок між теорією цифрової обробки сигналів та її прикладними реалізаціями.

Практичне заняття 5. Performance measures in adaptive system.
Мета заняття: Підготувати студентів до практичного застосування критеріїв ефективності при проєктуванні та налаштуванні адаптивних фільтрів у системах зв’язку, цифрової обробки сигналів і реального часу; навчити обирати оптимальні параметри залежно від завдання та апаратних обмежень.
Практичне заняття 6. Radio transmitters.
Мета заняття: Розвивати навички читання і розуміння технічних англомовних текстів, роботу з професійною термінологією (transmitter, transceiver, modulation, carrier, antenna, feed line), уміння формулювати технічні пояснення та обговорювати їх у групі.

Практичне заняття 7. Radio receiver dynamic range.
Мета заняття: Підготувати студентів до застосування знань у сфері проєктування та експлуатації телекомунікаційних систем, де необхідно забезпечити надійний прийом у складних умовах (радіозв’язок, мобільні системи, авіаційна та космічна техніка, військові системи зв’язку). Навчити враховувати компроміс між високою чутливістю і здатністю приймача працювати в умовах сильних завад.

Практичне заняття 8. Amplifiers
Мета заняття: Сформувати розуміння процесу перетворення звукових хвиль у електричні сигнали та зворотного перетворення у фізичні коливання повітря; розвинути здатність аналізувати роботу підсилювача як системи перекодування та підсилення сигналів.

Практичне заняття 9. Microprocessors. 
Мета заняття: Розвинути у студентів здатність аналізувати взаємодію між функціональними блоками мікропроцесора; сформувати системне мислення щодо архітектури комп’ютерних систем та алгоритмів їх роботи.

Практичне заняття 10. The main elements of the control unit.
Мета заняття: Навчити студентів відслідковувати послідовність виконання інструкцій у процесорі, розуміти функціональне призначення кожного регістра, моделювати виконання інструкцій (наприклад, за допомогою трасування у симуляторах мікропроцесорів), застосовувати знання для оптимізації низькорівневого програмування та розробки апаратно-програмних систем.

Практичне заняття 11. Radar system components and system design (part I).
Мета заняття: Підготувати студентів до проєктування та налаштування радіолокаційних і телекомунікаційних систем, вибору дуплексера та фільтрів для захисту приймача, розрахунку характеристик цифрових генераторів сигналів; навчити застосовувати знання для оптимізації роботи радіочастотних систем і систем передачі сигналів.

Практичне заняття 12. Radar system components and system design (part II).
Мета заняття: Підготувати студентів до проектування і налаштування радарних систем, вибору компонентів LNA та приймачів з необхідним рівнем шуму, застосування алгоритмів цифрової обробки сигналів, а також розрахунку та налаштування систем позиціонування антен для різних режимів роботи.

Практичне заняття 13. Radio navigation and GPS system.
Мета заняття: Підготувати студентів до застосування GPS у технічних системах, таких як безпілотні транспортні засоби, геодезичні вимірювання, навігаційні пристрої; навчити розраховувати координати за допомогою сигналів супутників, враховувати точність позиціювання та оцінювати похибки.
Практичне заняття 14. Amplitude modulation.
Мета заняття: Ознайомити студентів із англомовною технічною термінологією: Amplitude Modulation (AM), carrier, sideband, diode detector, rectification, smoothing capacitor, навчити описувати процес модуляції та демодуляції англійською мовою.

Практичне заняття 15. Digital television
Мета заняття: Розвинути здатність студентів аналізувати різні стандарти цифрового телебачення, оцінювати їх якість та застосовність у різних умовах, порівнювати прогресивне та черговане сканування, а також розуміти роль middleware у забезпеченні інтерактивних послуг.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

  Індивідуальна робота
 Не передбачено.

 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Поточний контроль полягає у виконанні 
1) 15-ти практичних завдань. Бездоганне виконання практичних завдань оцінюється у 4 бали кожне, загалом – 60 балів; 
2) 2-х модульних контрольних робіт. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 20 балів, загалом – 40 балів; Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.

 Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю 
Підсумковий контроль – залік. Підсумкова оцінка формується як накопичувальна за результатами оцінювання всіх навчальних елементів, які заплановані на семестр для виконання здобувачами вищої освіти. Оцінку «зараховано» отримують здобувачі вищої освіти, за умови виконання всіх навчальних елементів не менш, ніж на 60 %.