Системи радіозв´язку

Метою вивчення дисципліни є формування комплексу знань з методів генерації, підсилення та прийому високочастотних сигналів в системах радіозв’язку, методів керування високочастотними коливаннями, принципів синтезу та демодуляції сигналів різноманітного призначення та різноманітних діапазонів робочих частот.

Тематика та види навчальних занять

Лекційні заняття
Лекція 1. «Вступ. Узагальнена структура систем радіозв’язку та їх основні характеристики».
Лекція 2. «Класифікація систем радіозв’язку».
Лекція 3. «Електромагнітна сумісність систем радіозв’язку».
Лекція 4. «Структури побудови систем радіозв’язку».
Лекція 5. «Порядок розрахунку та побудови радіомережі».
Лекція 6. «Структура апаратних вузлів систем радіозв'язку».
Лекція 7. «Шуми у підсилювальних каскадах».
Лекція 8. «Нелінійні процеси у підсилювальних каскадах».
Лекція 9. «Характеристики системи радіозв’язку на прикладі стандарту DMR».
Лекція 10. «Синхронізація та передача голосових та цифрових даних».
Лекція 11. «Порядок передачі даних при завадостійкому кодуванні».
Лекція 12. «Прийом даних при завадостійкому кодуванні».
Лекція 13. «Логічні канали та формування пакетів на прикладі стандарту Tetra».
Лекція 14. «Навмисні завади радіозв’язку. Основи РЕБ».
Лекція 15. «Основи радіоелектронної боротьби».

Лабораторні роботи

Лабораторна робота №1. «Спектр синусоїдального сигналу з цілою та нецілою кратністю періоду на інтервалі аналізу».
Мета заняття: Ознайомитись з основами математичного пакету програм Scilab. Дослідити ефекти маскування спектральних компонент при зміні кратності періоду сигналу.
Лабораторна робота №2. «Ефекти квантування в аналого-цифровому перетворювачі».
Мета заняття: Дослідити рівень та спектральний склад шумів квантування сигналів із різною частотою та амплітудою.
Лабораторна робота №3. «Методи модуляції та демодуляції АМ сигналів».
Мета заняття: Дослідити якість демодуляції АМ сигналу при застосуванні смугових фільтрів з різними параметрами та при зміщенні смуги пропускання фільтра відносно несучої частоти.
Лабораторна робота №4. «Методи модуляції та демодуляції ЧМ і ФМ сигналів».
Мета заняття: Дослідити якість демодуляції ЧМ і ФМ сигналів при застосуванні смугових фільтрів з різними параметрами та при зміщенні смуги пропускання фільтра відносно несучої частоти.
Лабораторна робота №5. «Модуляція та демодуляції бітового потоку за стандартом FSK4».
Мета заняття: Ознайомитись з основами декодування FSK сигналів. Дослідити вплив шумів на якість декодування сигналу.
Лабораторна робота №6. «Передача сигналу DMR через ефір та його декодування».
Мета заняття: Ознайомитись із структурою передавача та приймача цифрового сигналу. Дослідження якості прийому сигналу від відношення сигнал/шум.
Лабораторна робота №7. «Передача сигналу DMR через ефір та його декодування».
Мета заняття: Дослідження якості декодування сигналу в залежності від точності встановлення несучої частоти.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

 Індивідуальна робота

Курсова робота
Мета курсової роботи – закріплення знань з основних положень теорії розрахунків багатоканальних систем радіозв’язку, вихідних підсилювачів потужності, розподілення каналів та груп каналів та дальності розповсюдження сигналу.
Здобувач отримує завдання на першому в семестрі лабораторному занятті.
Пояснювальна записка містить 20-25 сторінок Кількість розділів – 3. 
Змістовна послідовність виконання роботи.
1. Підбір транзистора із необхідними параметрами для підсилювача потужності високої частоти.
2. Енергетичний розрахунок вихідного каскаду високочастотного підсилювача потужності.
3. Розрахунок необхідної кількості груп абонентів системи радіозв’язку та їх складу.
4. Розрахунок кількості каналів в групах, загальної кількості, їх характеристик та особливостей використання
5. Визначення необхідного складу обладнання з урахуванням попередніх розрахунків та географічних особливостей місцевості
6. Розрахунок дальності розповсюдження сигналу та необхідної мінімальної потужності передавача. 
Захист курсової роботи – протягом останніх двох навчальних тижнів семестру.

 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Поточний контроль полягає у виконанні 
1) 7-ми лабораторних робіт. Протоколи лабораторних робіт оформлюються письмово. Бездоганний захист протоколу лабораторної роботи №1 оцінюється у 6 балів; лабораторної роботи №2 – 7 балів; лабораторних робіт №3 і №4 – 6 балів; №5 – 8 балів; №6 – 9 балів; №7 – 8 балів;
2) курсової роботи. Бездоганне виконання оцінюється у 60 балів. Захист роботи – 40 балів;
3) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у письмовій формі. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 25 балів.

 Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю
Підсумковий контроль – екзамен. Завдання екзаменаційних білетів охоплюють теми лекційних та лабораторних занять і містять теоретичні та практичні питання с загальною кількістю балів 100. Допуск до екзамену здійснюється у випадку набрання не менш 30 балів накопичувальної оцінки за результатами першого модульного контролю та 15 балів за результатами другого модульного контролю. Накопичувальна оцінка формується за результатами оцінювання всіх навчальних елементів, які заплановані на семестр для виконання здобувачами вищої освіти.