Медична апаратура для індивідуального використання
Мета вивчення дисципліни: є формування систематизованих знань про основні типи медичних приладів, апаратів, систем та комплексів спеціального призначення, а також отримання їх основних технічних характеристик та особливостей експлуатації; норми з безпеки та електробезпеки під час проведення лікувальних заходів.
Практичне значення та використання отриманих знань: розуміння основних відомостей про особливості медичних приладів спеціального призначення; вивчення діагностичних приладів та систем спеціального призначення, закріплення теоретичних знань на практичних заняттях; мати уяву при використання медичних приладів в домашніх умовах.
Результати навчання
РН1. Проектувати, конструювати вдосконалювати та застосовувати медико-технічні та біоінженерні вироби, прилади, апарати і системи з дотриманням технічних вимог, а також супроводжувати їх експлуатацію.
РН12. Використовувати біоінженерні технології при розробці нових штучних органів, медичної техніки та виробів медичного призначення.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Основні поняття та функціональні характеристики медичної апаратури для індивідуального використання».
Лекція 2. «Особливості застосування медичної апаратури для індивідуального використання в стаціонарах».
Лекція 3. «Способи та види застосування медичної апаратури для індивідуального використання в поліклініці та амбулаторії».
Лекція 4. «Способи застосування медичної апаратури для індивідуального використання в домашніх умовах та фельдшерсько-акушерських пунктах».
Лекція 5. «Особливості застосування медичної апаратури для індивідуального використання людьми із обмеженими можливостями, люди-інваліди».
Лекція 6. «Особливості застосування медичної апаратури для індивідуального використання людьми із обмеженими можливостями. Протезування».
Лекція 7. «Особливості застосування медичної апаратури для індивідуального використання в терапевтичному стаціонарі».
Лекція 8. «Медична апаратура для індивідуального використання в дитячій практиці».
Лекція 9. «Способи застосування медичної апаратури для індивідуального використання в санаторіях та профілакторіях».
Лекція 10. «Особливості застосування медичної апаратури для індивідуального використання людьми із обмеженими можливостями в реабілітаційних центрах».
Лекція 11. «Біотехнічні системи терапевтичного та хірургічного типу. Офтальмологічні засоби для індивідуального використання».
Лекція 12. «Медичні діагностичні біотехнічні системи. Індивідуальні засоби допомоги пацієнтам».
Лекція 13. «Види діагностичних процедур. Медичні діагностичні біотехнічні системи для індивідуального використання».
Лекція 14. «Біотехнічні системи для функціональної діагностики в профілактичній та спортивній медицині для індивідуального використання».
Лекція 15. «Біотехнічні системи з тестовим впливом. Індивідуальні засоби монітору функцій організму людини для індивідуального використання».
Практичні заняття:
Практичне заняття 1. «Медичне обладнання для стаціонару. Види медичних стаціонарів. Особливості застосування спеціальних медичних засобів».
Мета заняття: розвиток уявлень про спеціальні дослідження у різних категорій людей.
Практичне заняття 2. «Медична апаратура для спеціального використання пацієнтами, що не потребують додаткового догляду».
Мета заняття: засвоєння методики застосування спеціальних досліджень у людей та їх значення для хворої людини, спортсменів, людей із обмеженими можливостями.
Практичне заняття 3. «Види медичної апаратура для індивідуального використання в амбулаторіях та поліклініці для дітей».
Мета заняття: уявлення про методику спірометрії, уявлення про патологію легень. Поняття про захворювання дихальних шляхів у дітей.
Практичне заняття 4. «Реабілітація. Фізіотерапія. Спеціальна медична апаратура».
Мета заняття: розвиток уявлень про застосування природних явищ для відновлення життєво важливих функцій організму людини. Значення функції хребта для життя та здоров’я людей.
Практичне заняття 5. «Біотехнічні системи в кардіології. ЄКГ. Кардіостимулятори. Пневмоенцефалографія. Види медичної апаратура спеціального використання в амбулаторіях та поліклініці для дітей із захворюваннями дихальної системи».
Мета заняття: уявлення про патологію серцево-судинної системи; уявлення про методику спірометрії, уявлення про патологію легень. Поняття про захворювання дихальних шляхів.
Практичне заняття 6. «Медична апаратура для спеціального використання пацієнтами з мінно-взривною травмою. Ортопедичні засоби. Первинні та вторинні протези».
Мета заняття: поняття про особливості людей із обмеженими можливостями після мінно-взривної травми; розвиток уявлень про застосування методів протезування верхніх кінцівок. Значення протезування верхніх кінцівок для життя та здоров’я людей.
Практичне заняття 7. «Реабілітація. Фізіотерапія. Спеціальні методики для відновлення здоров’я людей з ампутованими верхніми та нижніми кінцівками. Адаптація».
Мета заняття: розвиток уявлень про реабілітацію, фізіотерапію, спеціальні методики для відновлення здоров’я людей з ампутованими верхніми та нижніми кінцівками та про адаптацію пацієнтів.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Основні поняття та функціональні характеристики медичної апаратури для індивідуального використання. Способи застосування медичної апаратури для індивідуального використання в домашніх умовах, у фельдшерсько-акушерських пунктах. Особливості застосування медичної апаратури для індивідуального використання в терапевтичному стаціонарі».
Лекція 2. «Види діагностичних процедур. Медичні діагностичні біотехнічні системи для індивідуального використання. Біотехнічні системи для функціональної діагностики в профілактичній та спортивній медицині для індивідуального використання. Біотехнічні системи з тестовим впливом. Індивідуальні засоби монітору функцій організму людини для індивідуального використання».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Медична апаратура для спеціального використання пацієнтами з мінно-взривною травмою. Ортопедичні засоби, первинні та вторинні протези. Реабілітація. Фізіотерапія. Адаптація».
Мета заняття: поняття про особливості людей із обмеженими можливостями після мінно-взривної травми, розвиток уявлень про застосування методів протезування нижніх кінцівок, значення протезування нижніх кінцівок для життя та здоров’я людей, розвиток уявлень про реабілітацію, фізіотерапію, спеціальні методики для відновлення здоров’я людей з ампутованими верхніми та нижніми кінцівками та про адаптацію пацієнтів.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти
Розрахунково-графічна робота (РГР)
Мета РГР – закріплення знань щодо вивчення особливості застосування медичної апаратури для індивідуального використання.
Здобувач отримує завдання першому в семестрі практичному занятті (ЛР).
Пояснювальна записка містить 20-25 сторінок Кількість розділів – 3.
Змістовна послідовність виконання роботи.
– Титульний аркуш.
– Перелік умовних скорочень (або позначень) (за необхідності).
– Зміст.
– Вступ
– Розділ 1. – Розділ Х (від двох до п'яти розділів, що містять огляд літератури, розділи можуть включати підрозділи, останній розділ є узагальнюючим).
– Підсумки.
– Список використаних джерел.
– Додатки.
– Список використаних джерел.
‒ Додатки (за необхідності).
Захист РГР – протягом останнього навчального тижня семестру.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 40 теоретичних питань у вигляді тесту.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів.
Поточний контроль полягає у виконанні:
виконання 4-х контрольних завдань: контрольні завдання виконуються письмово і полягають в розв'язуванні типових задач відповідно до мети та завдань практичних занять. Бездоганне виконання контрольних завдання №1 та №2 оцінюється по 6 балів; контрольних завдань №3 та №4 – по 5 балів; разом 22 балів;
виконання практичних робіт: практичні роботи (7 робіт) виконуються письмово та на комп’ютері і полягають в розв'язуванні типових задач відповідно до мети та завдань роботи. Бездоганне виконання практичних робіт оцінюється у 4 бали, разом 28 балів;
виконання розрахунково-графічної роботи: бездоганне виконання оцінюється у 7 балів, захист роботи – 3 бали; разом 10 балів;
двох модульних контрольних робіт, які складаються з теоретичних питань та проводяться у формі комп'ютерного тестування, бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 20 балів (в кожному завданні модульної контрольної роботи наведено максимальну кількість балів за виконання кожного завдання); разом 40 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті студент може отримати до 50 балів.
Захист курсової роботи. Бездоганне виконання курсової роботи оцінюється у 60 балів. Захист роботи – 40 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.