Методи медичної статистики в біології та медицині

Мета вивчення дисципліни: надбання студентами компетенції володіння теоретичними основами і основними методами медичної статистики, на яких базується сучасний аналіз в біології та медицині; опанування методів дослідження на основі ґрунтовних наукових знань, формування теоретичних знань та практичних навичок щодо кількісного визначення процесів здоров’я населення та діяльності системи охорони здоров’я країни, формування наукового світогляду.

Практичне значення та використання отриманих знань: розуміння методів медичної статистики як навчальної дисципліни та її ролі в системі біомедичної інженерії; володіння теоретичними та методичними основами медичної статистики; основними організаційними елементами статистичного дослідження, його методичними та практичними аспектами; вивчення методичних основ та критерій вибору основних методів аналізу для перевірки статистичних гіпотез; вміння оцінювати результати аналізу за окремими критеріями та у взаємозв’язку з чинниками, що на них впливають; розуміння та навичок формування статистичних гіпотез.
Результати навчання
 
РН2. Аналізувати і вирішувати складні медико-інженерні та біоінженерні проблеми із застосуванням математичних методів та інформаційних технологій.
РН9. Самостійно набувати нові знання та використовувати їх у професійній діяльності.
РН10. Володіти методами аналізу медико-біологічних даних та обґрунтовано обирати їх відповідно до поставленої практичної або наукової задачі.
РН14. Обробляти біомедичну інформацію, створювати та експлуатувати медичні бази даних, експертні, моніторні системи, створювати та використовувати сучасні пакети прикладних програм інформаційної підтримки діагностичного та лікувального процесів.

Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Медична статистика: предмет, методи, мета, завдання».
Лекція 2. «Організація медичної статистики в Україні та її правове забезпечення».
Лекція 3. «Організація і здійснення медичного статистичного дослідження».
Лекція 4. «Відносні величини та їх графічне зображення».
Лекція 5. «Варіаційні ряди та середні величини».
Лекція 6. «Оцінювання вірогідності результатів дослідження. Непараметричні критерії оцінювання вірогідності».
Лекція 7. «Динамічні ряди. Метод стандартизації».
Лекція 8. «Кореляційно-регресійний аналіз. Прогнозування патологічних процесів та оцінювання факторів ризику».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Методичні основи організації статистичних досліджень в системі охорони здоров’я».
Мета заняття: оволодіти знаннями, вміннями та навичками методичних основ організації статистичних досліджень в системі охорони здоров’я.
Практичне заняття №2. «Відносні величини (статистичні коефіцієнти). Графічні методи аналізу».
Мета заняття: оволодіти знаннями, вміннями та навичками обчислення відносних величин та статистичних коефіцієнтів, оволодіти навичками застосування графічних методів аналізу.
Практичне заняття №3. «Фактори ризику. Методика розрахунку та оцінки ризиків».
Мета заняття: ознайомитися та оволодіти принципами організації дій упорядкування при прогнозуванні факторів ризику та методики розрахунку та оцінки ризиків.
Практичне заняття №4. «Метод стандартизації. Ряди динаміки та їх аналіз».
Мета заняття: оволодіти знаннями, вміннями та навичками використання методів стандартизації, рядів динаміки та їх аналізу.
Практичне заняття №5. «Характеристика та аналіз статистичних даних. Середні величини та показники варіації».
Мета заняття: оволодіти знаннями, вміннями та навичками обчислення та запису характеристик та аналізу статистичних даних, середніх величин та показників варіації.
Практичне заняття №6. «Параметричні методи оцінки та аналізу статистичних гіпотез. Непараметричні методи оцінки та аналізу статистичних гіпотез».
Мета заняття: ознайомитися з параметричними та непараметричними методами оцінки та аналізу статистичних гіпотез.
Практичне заняття №7. «Аналіз взаємозв’язку між досліджуваними параметрами статистичних сукупностей».
Мета заняття: оволодіти знаннями, вміннями та навичками проводити аналіз взаємозв’язку між досліджуваними параметрами статистичних сукупностей.
Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Медична статистика: предмет, методи, мета, завдання. Організація і здійснення медичного статистичного дослідження в Україні. Відносні величини та їх графічне зображення. Варіаційні ряди та середні величини».
Лекція 2. «Оцінювання вірогідності результатів дослідження. Непараметричні критерії оцінювання вірогідності, динамічні ряди, метод стандартизації, кореляційно-регресійний аналіз. Прогнозування патологічних процесів та оцінювання факторів ризику».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Параметричні та непараметричні методи оцінки та аналізу статистичних гіпотез. Аналіз взаємозв’язку між досліджуваними параметрами статистичних сукупностей».
Мета заняття: оволодіти знаннями, вміннями та навичками проводити параметричні та непараметричні оцінки та аналізи статистичних гіпотез; ознайомитися з методами аналізу взаємозв’язку між досліджуваними параметрами статистичних сукупностей.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

 Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти
Мета РГР – закріплення знань щодо вивчення методів медичної статистики в біології та медицині.
Здобувач отримує завдання першому в семестрі практичному занятті (ЛР).
Робота містить 20 ситуаційних завдань бездоганне виконання яких оцінюється у 20 балів. Термін виконання РГР – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Для заочної форми здобуття освіти
1. Контрольна робота. Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота містить 40 теоретичних питань у вигляді тесту бездоганне виконання якого оцінюється у 40 балів. 
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
2. Розрахунково-графічна робота (РГР). Завдання для виконання РГР здобувач отримує на установчій лекції. Робота містить 20 ситуаційних завдань бездоганне виконання яких оцінюється у 60 балів. Термін виконання РГР – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти
Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів.
Поточний контроль полягає у виконанні:
виконання 4-х контрольних завдань: контрольні завдання виконуються письмово і полягають в розв'язуванні типових задач відповідно до мети та завдань практичних занять. Бездоганне виконання контрольних завдання №1 та №2 оцінюється по 6 балів; контрольних завдань №3 та №4 – по 5 балів; разом 22 балів;
виконання практичних робіт: практичні роботи (7 робіт) виконуються письмово та на комп’ютері і полягають в розв'язуванні типових задач відповідно до мети та завдань роботи. Бездоганне виконання практичних робіт оцінюється у 4 бали, разом 28 балів;
виконання розрахунково-графічної роботи: бездоганне виконання оцінюється у 7 балів, захист роботи – 3 бали; разом 10 балів;
двох модульних контрольних робіт, які складаються з теоретичних питань та проводяться у формі комп'ютерного тестування, бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 20 балів (в кожному завданні модульної контрольної роботи наведено максимальну кількість балів за виконання кожного завдання); разом 40 балів.

Для заочної форми здобуття освіти
Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів при виконанні індивідуальної контрольної роботи:

1) контрольна робота – 40 балів;
2) розрахунково-графічна робота (РГР) – 60 балів.