Методи оцінювання та розрахунку параметрів надійності складних систем

Мета викладання дисципліни: є формування знань, умінь та навичок, необхідних для оцінювання та розрахунку параметрів надійності складних технічних систем.
Практичне значення та використання отриманих знань: полягає у застосуванні теоретичних основ математичних методів теорії надійності; понять про методи моделювання, оцінки та оптимізації надійності технічних систем; отриманні досвіду з аналізу показників надійності виробів та технічних систем.

Результати навчання:
ПРН3. Вміти планувати та проводити експерименти, що мають відношення до проблем з галузі знань, використовуючи належне програмне забезпечення та знати як аналізувати і відображати результати досліджень. 
ПРН4. Вміти визначати, аналізувати та поєднувати інформацію з різних джерел, виявити аналітико-синтетичний зміст та підготовити нову форму вторинної інформації. 
ПРН16. Мати навики необхідні для самостійної роботи, вміти бути самокритичним при оцінюванні ризиків, експериментів та результатів. 
ПРН17. Вміти розробляти нормативні документи в галузі метрології, сертифікації та стандартизації. 
ПРН18. Уміти інтерпретувати та пояснювати границі точності власних експериментальних даних термінами та відповідною теорією. 
ПРН19. Вміти проводити детальний аналіз впливу внутрішніх та зовнішніх факторів на характеристики об’єктів досліджень. 
ПРН20. Вміти встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та фізичну сутність випадкових процесів у об’єктах дослідження. 
ПРН21. Вміти аналізувати складові характеристики якості продукції, визначати параметри, що підлягають вимірюванню (фізичних процесів, явищ та величин). 
ПРН22. Вміти визначати необхідні вимірювання і їх точність, вибирати відповідні контрольно-вимірювальне і випробне обладнання. 
ПРН23. Вміти робити вибір і обґрунтування показників надійності складних технічних систем. Вміти визначати шляхи підвищення надійності складних технічних систем 
ПРН24. Володіти методами інноваційних досліджень в галузі метрологічної атестації систем збирання та опрацювання інформації. 
ПРН28. Вміти використовувати системи збирання, опрацювання техніко-економічної інформації, створювати нормативні бази ресурсозберігаючих технологій.

Лекція 1. «Аналіз надійності за результатами виконання програми забезпечення надійності».
2 тиждень
Практичне заняття 1. «Теоретичні аспекти розрахунку надійності технічних систем». 
3 тиждень
Лекція 2. «Порядок аналізу надійності системи».
4 тиждень
Практичне заняття 2. «Загальні методи якісного аналізу».
5 тиждень
Лекція 3. «Загальні методи якісного аналізу».
6 тиждень
Практичне заняття 3. «Аналіз характеру та наслідків відмов».
7 тиждень
Лекція 4. «Аналіз діагностичного дерева відмов».
8 тиждень
Практичне заняття 4. «Аналіз відмов та  побудова діагностичного дерева відмов».
9 тиждень
Лекція 5. «Аналіз за допомогою блок-схеми надійності».
10 тиждень
Практичне заняття 5. «Побудова блок-схеми надійності складного технологічного процесу».
11 тиждень
Лекція 6. «Прогнозування надійності за кількістю елементів (лямбда-метод)».
12 тиждень
Практичне заняття 6. «Визначення основних характеристики розподілу Вейбулла».
13 тиждень
Лекція 7. «Марковський аналіз. Переваги та недоліки».
14 тиждень
Практичне заняття 7. «Три основні задачі для прихованої марковської моделі: оцінювання, декодування, навчання.».
15 тиждень
Лекція 8. «Імовірнісно-фізичний метод аналізу надійності».

Оцінювання результатів навчання

Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати 100 балів.
Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.
Модульні контрольні роботи №1, №2 виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за їх бездоганне виконання становить 30 балів (модульна контрольна робота складається з 20 тестових теоретичних питань по 1 балу та 5 тестових практичних завдань по 2 бали). Правильна відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється в 1 бал. Кількість тестових практичних завдань – 5, кожна правильна відповідь оцінюється 2 балами. Накопичувальна частина дисципліни оцінюється 40 балами, за бездоганне виконання практичних завдань №№ 1, 2 по 5 балів, роботи №№ 3–7 – по 6 балів.
Для допуску до екзамену треба отримати не менш ніж 60 балів. 

Семестровий модуль № 1 
Виконання практичних завдань (№№ 1–4) – 22 бали. Модульна контрольна робота 1 – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–10 тижнів за розкладом консультацій. 

Семестровий модуль № 2 
Виконання практичних завдань (№№ 5–7) – 18 балів. Модульна контрольна робота 2 – 30 балів (15 тиждень).