Анатомія і основи фізіології

    Анотація навчальної дисципліни

Мета вивчення дисципліни
Отримання базових знань про будову, топографію та функціонування органів, з'ясування їх статевих та індивідуальних особливостей, аномальних змін, впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Придбання вміння визначати положення органів та їх частин, вимірювати розміри, проектувати на поверхні тіла людини; набуття навичок «читання» рентгенівських знімків, морфологічних методів дослідження на макро- і мікроскопічному рівнях.
Практичне значення та використання отриманих знань
Знання будови, топографії та функціонального значення органів у дорослої людини, визначення топографії органів в різні періоди онтогенезу, дослідження їх аномальних змін; з’ясування статевих відмінностей та індивідуальної мінливісті органів і систем органів, впливу соціальних і екологічних чинників на будову організму; знання морфологічних основ інтеграції функції різних органів і систем організму. Придбання навичок аналізувати взаємозалежність систем організму в процесі філо- онтогенезу, володіння практичними навичками, засвоєння основних методів анатомічних досліджень (препарування, «читання» рентгенівських знімків фізіологічної норми, вимірювання розмірів частин скелета, органів та ін..), вміння знаходити , проектувати органи та їх частини, судини, нерви, реґіонарні лімфатичні вузли на поверхню тіла людини; розуміння фізико-хімічних закономірностей процесів всмоктування, газообміну, руху крові, лімфовідтоку, транспорту інтерстиціальної рідини, медіаторів, гормонів, передачі нервового імпульсу; розуміння значення аферентних і еферентних шляхів (прямих і зворотних зв'язків) центральної нервової системи з периферією в регуляції функції органів і систем організму.

   Результати навчання
ПРН5. Аналізувати систематизовані теоретичні та практичні знання наукових фактів, педагогічних концепцій, теорій, принципів і методів для вирішення професійних завдань спеціальності.
ПPH12. Знати біологічні, соціальні, психологічні, духовні чинники, що обумовлюють значущість професії фахівця в галузі фізичного виховання та спорту.
ПРН15. Знати медико-біологічні та біохімічні основи і технологію фізичного виховання представників різних вікових груп, санітарно-гігієнічні основи діяльності у сфері фізичної культури і спорту.

   Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття: 
Лекція 1. «Анатомія і фізіологія як біологічні науки. Органи та системи органів. Клітина. Тканини. Характеристика та види тканин».
Лекція 2. «Опорно-руховий апарат. Скелет: його відділи та функції. Кістка як орган. Будова та класифікація кісток. Патологія опорно-рухового апарату»
Лекція 3. «Опорно-руховий апарат. Скелет тулуба»
Лекція 4. «Опорно-руховий апарат. Скелет верхньої та нижньої кінцівки. Вивихи та переломи»
Лекція 5. «Опорно-руховий апарат. Сполучення кісток. Класифікація сполучень кісток. Патологія суглобів»
Лекція 6. « Скелет голови-череп»
Лекція 7. «Міологія-наука про м’язи. Будова посмугованих м’язів, класифікація, функції.»
Лекція 8. « М’язи тулуба. Дихальні м’язи. М’язи верхньої та нижньої кінцівки. Патологія м’язового апарату»
Лекція 9. «Спланхнологія- наука про внутрішні органи. Травна система. Паренхіматозні і трубчасті органи людини. Анатомічна будова. Топографія. Функції. Патологія органів травної системи.»
Лекція 10. ««Дихальна система людини. Анатомічна будова. Топографія органів дихальної системи. Функція. Патологія органів дихальної системи.»
Лекція 11. «Сечовидільна система. Нирки. Сечовий міхур. Сечівник. Топографія органів. Функція. Патологія органів сечовиділення.»
Лекція 12. «Ендокринна система. Загальне поняття про нейро-гуморальну регуляцію організму. Топографія, анатомічна будова органів ендокринної системи. Захворювання, які спричинені порушенням роботи ендокринних органів.»
Лекція 13. « Імунна система. Первинні та вторинні органи імунної системи. Поняття про імунітет. Кровотворні органи. Лімфатична система. Анатомічна будова. Топографія та функція»
Лекція 14. «Центральна та периферична нервова система. Головний та спинний мозок. Черепні нерви.»
Лекція 15. « Органи чуття. Орган зору. Орган слуху. Анатомічна будова. Функції, патологія.»
Практичні заняття:
Практичне заняття №1. «Будова клітини. Тканина, види тканин.»
Мета заняття: Закріплення теоретичного матеріалу, знати методи дослідження тканин людини, вміти користуватися мікроскопом.
Практичне заняття №2. «Осьовий скелет та грудна клітка, їх будова, функції , з’єднання. Форми грудної клітки. Порушення постаті»
Мета заняття: Закріплення теоретичного матеріалу, знання будови, топографії та функціонального значення скелету людини, дослідження аномальних змін; та патології кісток, з’ясування статевих відмінностей та індивідуальної мінливості скелетної системи, впливу соціальних і екологічних чинників на будову опорно-рухового апарату.
Практичне заняття №3. «Сполучення кісток. Безперервні з’еднання. Симфізи. Суглоби. Допоміжний апарат суглобів»
Мета заняття: Закріплення теоретичного матеріалу, знати основи біомеханіки опорно-рухового апарату людини при проектуванні та дослідженнях.
Практичне заняття №4. «Кровоносні судини. Рух крові по судинам. Класифікація судин.»
Мета заняття: Закріплення теоретичного матеріалу, розкрити значення базових знань з анатомії (морфології) для розуміння закономірностей руху крові, лімфовідтоку,
Практичне заняття №5. « Процес травлення. Будова шлунково-кишкового тракту. Травні залози.»
Мета заняття: Придбання вміння визначати положення органів та їх частин, вимірювати розміри, проектувати на поверхні тіла людини; набуття навичок «читання» рентгенівських знімків, морфологічних методів дослідження на макро- і мікроскопічному рівнях.
Практичне заняття №6. « Процес дихання. Механізм вдиху та видиху. Регуляція дихання. Спірометрія.»
Мета заняття: Придбання вміння вимірювати показники функціонального стану органів, набуття навичок «читання» рентгенівських знімків, морфологічних методів дослідження на макро- і мікроскопічному рівнях.
Практичне заняття №7. « Серце. Провідна система серця. Велике та мале коло кровообігу. Визначення функціонального стану серцево-судинної системи. Електрокардіографія.»
Мета заняття: Придбання вміння вимірювати та аналізувати показники функціонального стану органів, набуття навичок оцінки досліджень.

Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Анатомія та фізіологія як біологічні науки. Органи та системи органів. Морфо- функціональні особливості опорно-рухового апарату. Фізіологія фізичного виховання і спорту»
Лекція 2. «Анатомія в регуляції систем організму»
Практичні заняття
Практичне заняття №1. Анатомія роботи систем внутрішніх органів.
Мета заняття: отримання базових знань про функціонування, будову, топографію органів та систем організму людини, з'ясування їх статевих та індивідуальних особливостей, аномальних змін, впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. 
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

    Індивідуальна робота
Для заочної форми здобуття : 
Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота містить 5 теоретичних питань та 2 практичних завдання. Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчального посібника. Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
 
    Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти 
Поточний контроль полягає у виконанні індивідуальних поточних завдань. Індивідуальні поточні завдання виконуються в письмовому вигляді або у вигляді презентації полягають в демонстрації відповідно до мети та завдань практичних занять. Бездоганне виконання індивідуального поточного завдання №1 оцінюється у 9 балів; індивідуальних поточних завдань №2 і №3 – 8 балів; індивідуальних поточних завдань №4 – 5 балів, №5 і №6 – 10 балів.
Двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у письмові формі. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 25 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. До складання екзамену допускаються здобувачі, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни та накопичили протягом семестру не менш, ніж 60 балів. Складання/перескладання  відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті студент може отримати до 50 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. До складання екзамену допускаються здобувачі, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни та накопичили протягом семестру не менш, ніж 60 балів. Складання/перескладання  відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю

Активна участь в практичних заняттях, дотримання графіків здачі контрольних та індивідуальних завдань, самостійна робота здобувача при підготовці до всіх видів аудиторних занять, присутність на консультаціях. Здобувачі зобов’язані дотримуватись принципів академічної доброчесності при виконанні модульних контрольних робіт, поточних контрольних та індивідуальних завдань, складання заліку/екзамену.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Під час всіх видів аудиторних занять здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних та підсумкового контролів.