Адаптація до змін клімату та стійкість урбоекосистем

Анотація навчальної дисципліни
Мета дисципліни:
формування у здобувачів вміння досліджувати сталий розвиток урбоекосистем в комплексі екологічної, економічної та технічної складових..
Завдання дисципліни:
отримання здобувачами знань про зміни клімату, адаптацію до їх негативних наслідків з наукової, соціальної та політичної точки зору, зважаючи на особливості техногенно навантажених регіонів та їх бази природних ресурсів, для забезпечення сталого розвитку урбанізованих територій, з урахуванням спрямованості їх виробництв.

Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття Лекція 1.Формування клімату техногенно навантаженої урбоекосистеми. Особливості кліматичних умов урбоекосистем. Відмінності клімату природних та урбанізованих екосистем. Лекція 2.Причини формування особливого клімату у містах. Формування міського «острову тепла». Показники характеристики «острову тепла» над містом. Формування «міського бризу». Лекція 3.Вплив промислового виробництва на викиди парникових газів в Україні. Внесок антропогенної діяльності та техногенно навантажених урбоекосистем у зміну клімату. Лекція 4.Фактори, що впливають на викиди парникових газів в урбоекосистемі. Досвід ЄС щодо обліку парникових газів в техногенно навантажених урбоекосистемах. Базовий кадастр викидів і основні джерела емісії СО2 в місті.
Лекція 5.Негативні наслідки зміни клімату, які впливають вразливість урбоекосистеми. Вразливість матеріальної інфраструктури урбоекосистеми. Вразливість економіки урбоекосистеми. Лекція 6.Вразливість соціальної сфери урбоекосистеми. Оцінка вразливості урбоекосистеми до зміни клімату. Заходи зниження вразливості техногенно навантажених урбоекосистем. Лекція 7. Шляхи пом’якшення зміни клімату. Планування території міст та міський розвиток, спрямований на пом’якшення зміни клімату. Пом’якшення зміни клімату в будівельному секторі. Лекція 8.Пом’якшення зміни клімату в міській інфраструктурі. Пом’якшення зміни клімату в транспортній систем. Секвестрація вуглецю в межах урбоеоксистем. Оцінка ефективності впровадження міських ініціатив з пом’якшення клімату. Лекція 9.Адаптація, її типи та форми. Стратегія з адаптації та її цикл. Основні принципи вибору стратегії адаптації. Лекція 10. Адаптація, її типи та форми. Стратегія з адаптації та її цикл. Основні принципи вибору стратегії адаптації. Лекція 11.Заходи з адаптації та їх класифікація. Принципи розробки заходів адаптації урбоекосистеми до зміни клімату. Лекція 12.Стратегічне планування заходів адаптації до зміни клімату на рівні міст. Заходи з адаптації у сфері охорони здоров’я.. Лекція 13. Заходи адаптації в будівництві. Адаптація міст за допомогою озеленення.. Лекція 14. Заходи адаптації транспорту. Заходи з адаптації в енергетичній сфері. Заходи з адаптації у сфері використання водних ресурсів. Лекція 15.ММіжнародні та внутрішні документи кліматичної політики України. Політика кліматичної стійкості в Україні. Сценарії досягнення кліматичної стійкості в Україні.. (порожній рядок)* Практичні заняття
Практичне заняття №1. Визначення посушливості клімату урбоекосистем за стандартизованим індексом опадів та за гідротермічним коефіцієнтом Селянінова..
Мета заняття: Отримати розуміння принципів визначення посушливості клімату урбоекосистем.
Практичне заняття №2. Побудова клімадіаграми техногенно навантажених урбоекосистем.
Мета заняття: Отримати навички побудови клімадіаграми техногенно навантажених урбоекосистем.
Практичне заняття №3. Оцінка вразливості техногенно навантаженої урбоекосистеми до зміни клімату.
Мета заняття:Отримати розуміння вразливості техногенно навантаженої урбоекосистеми до зміни клімату.
Практичне заняття №4. Оцінка впливу змін клімату на якість атмосферного повітря техногенно навантажених урбоекосистем.
Мета заняття: Отримати навички оцінки впливу змін клімату на якість атмосферного повітря техногенно навантажених урбоекосистем. Практичне заняття №5. Оцінка викидів парникових газів як основних чинників зміни клімату техногенно навантажених урбоекосистем.
Мета заняття: Отримати навички оцінки викидів парникових газів як основних чинників зміни клімату техногенно навантажених урбоекосистем.
Практичне заняття №6. Оцінка впливу зміни клімату на екологічні умови проживання людини техногенно навантажених територій. Мета заняття: Отримати навички оцінки впливу зміни клімату на екологічні умови проживання людини техногенно навантажених територій.
Практичне заняття №7. Визначення кліматичних ризиків для техногенно навантажених урбоекосистем.
Мета заняття: Отримати навички визначення кліматичних ризиків для техногенно навантажених урбоекосистем..
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Вразливість техногенно навантаженої урбоекосистеми до зміни клімату..
Лекція 2.
Лекція 2. Адаптація до зміни клімату при розбудові техногенно навантаженої урбоекосистеми. .
Практичні заняття
Практичне заняття №1. Побудова клімадіаграми техногенно навантажених урбоекосистем.
Мета заняття: Отримати навички побудови клімадіаграми техногенно навантажених урбоекосистем.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти
Не передбачається
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Для здобувачів заочної форми навчання передбачене самостійне виконання планової контрольної роботи, яка виконується протягом семестру. Завдання на виконання контрольної роботи здобувач отримає на установчій лекції.
Контрольна робота містить 2 теоретичних питання за тематикою лекційних занять та одне практичне завдання. Обсяг відповіді на кожне питання та завдання не менше двох сторінок рукописного тексту.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, за 1 тиждень до початку заліково-екзаменаційної сесії.
 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні семи практичних робіт та двох модульних контрольних робіт.
Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп'ютерного тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів, разом 60 балів.
Бездоганне виконання практичних робіт № 1–4 оцінюється у 5 балів кожна; практичних робіт № 5–6 – у 7 балів кожна; практична робота № 7 оцінюється у 6 балів. Разом – 40 балів.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач вищої освіти – 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 60 балів (теоретичне питання – 20 балів кожне; практичне завдання – 20 балів). Захист контрольної роботи – до 40 балів. Разом – 100 балів.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач вищої освіти – 100 балів.
Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. (порожній рядок)*
Виконаний здобувачем не свій варіант завдання не оцінюється. Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається. Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів.
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Складання/перескладання заліку організується за встановленим деканатом розкладом.