Біохімія у біомедичній інженерії

Вибіркова дисципліна
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Обсяг освітнього компонента: 
• у кредитах ЄКТС — 4.5.
Кількість аудиторних занять: 
15 лекцій, 7 практичних занять..
Самостійна робота: 
91 година.
Семестровий контроль: 
Залік.
Освітню компоненту забезпечує: 
Анотація: 

Анотація навчальної дисципліни

Мета вивчення дисципліни: Засвоєння та формування професійної компетентності майбутніх фахівців з медичної інженерії, оволодіння основними знаннями з біохімічних процесів живих об’єктів. Набуття студентами навичок володіння та вивчення біохімічних процесів, що покладені  в основу відповідних біологічних організмів з’ясування переваг та недоліків цих методів. 

Практичне значення та використання отриманих знань: Розуміння змісту функціонування національної економіки, мати практичні навички роботи з системою національних рахунків. Вміння аналізувати та проектувати розвиток медичної служби держави, визначати відповідні заходи економічної політики в медичній практиці. Вивчення закономірностей системи взаємовідносин основних економічних суб’єктів в медицині; засвоєння методології основних методів та способів біохімічної діагностики та застосування медичної апаратури в біохімії тканин. Здатність застосовувати фізичні, хімічні, біологічні та математичні методи в аналізі, моделюванні функціонування живих організмів та біотехнічних систем. Вивчення сутності циклічного розвитку національної служби охорони здоров’я та засвоєння ролі та місця держави в регулюванні національної служби охорони здоров’я.

 Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Історія та перспективи розвитку біохімії. Біохімічні компоненти клітин».
Лекція 2. «Окремі класи біоорганічних сполук та їхнє біологічне значення І».
Лекція 3. «Окремі класи біоорганічних сполук та їхнє біологічне значення ІІ».
Лекція 4. «Обмін речовин та енергії».
Лекція 5. «Метаболізм окремих класів біоорганічних сполук».
Лекція 6. Біохімія вітамінів та гормонів
Лекція 7. «Біохімія і патобіохімія крові».
Лекція 8. «Біохімія імунної системи».
Лекція 9. «Біохімія органів і тканин людини».
Лекція 10. «Біохімія нервової системи».
Лекція 11. «Біохімія печінки»
Лекція 12. «Біохімія нирок».
Лекція 13. «Біохімія ротової порожнини».
Лекція 14. «Біоматеріали та їх застосування в медицині».
Лекція 15. «Біополімери. Тканинна інженерія».

Лабораторні заняття
Лабораторне заняття № 1. «Якісні реакції на білки».
Мета заняття: розвиток уявлень про білкові речовини, їх фізико-хімічні властивості та
біологічні функції.
Лабораторне заняття № 2. «Методи визначення вуглеводів».
Мета заняття: засвоєння методів якісного і кількісного визначення вуглеводів.
Лабораторне заняття № 3. «Якісні та кількісні реакції на вітаміни».
Мета заняття: набуття практичних навичок  з якісного і кількісного визначення вітамінів, вивчення їх фізико-хімічних властивостей.
Лабораторне заняття № 4. «Вивчення дії ферментів».
Мета заняття: вміти використовувати знання про класифікацію ферментів, їх хімічну природу для розуміння ролі ферментів забезпеченні життєдіяльності організму.
Лабораторне заняття № 5. «Обмін вуглеводів. Загальні реакції для виявлення моносахаридів».
Мета заняття: засвоїти механізми травлення та всмоктування вуглеводів, знати роль їх
порушень у розвитку захворювань; засвоїти поняття проміжного обміну вуглеводів.
Лабораторне заняття № 6. «Ліпіди. Якісне та кількісне визначення холестеролу».
Мета заняття: сформувати уявлення про метаболічні джерела та шляхи синтезу
ліпідів; засвоєння методів якісного і кількісного визначення холестеролу.
Лабораторне заняття № 7. «Обмін нуклеїнових кислот. Якісні реакції на сечову кислоту».
Мета заняття: вивчення властивостей сечової кислоти та методів її визначення.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Окремі класи біоорганічних сполук та їхнє біологічне значення».
Лекція 2. «Загальні закономірності метаболізму. Обмін біологічно активних речовин. Біохімія тканин і органів».

Лабораторні заняття
Лабораторне заняття № 1. «Пептиди, білки: їх будова та значення в організмі. Виявлення білків і пептидів у розчинах. Якісні реакції на складові білків».
Мета заняття: розвиток уявлень про білкові речовини, їх будову, фізико-хімічні властивості та біологічні функції, методи якісного визначення білків.
Лабораторне заняття № 2. «Методи визначення вуглеводів».
Мета заняття: засвоєння методів якісного і кількісного визначення вуглеводів.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

 Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти
не передбачено.

Для заочної форми здобуття освіти
Захист 1 контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи ‒ 100 балів.
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 50 теоретичних питань. 
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти
Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів.

Поточний контроль полягає у виконанні:
1)    7-мі лабораторних робіт. Бездоганне виконання лабораторної роботи № 1 та 2 оцінюється по 5 балів, лабораторні роботи № 3, №4, №5, №6 та №7 оцінюються кожна по 6 балів. Разом – 40 балів;
2)    двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичних питань та проводяться у письмовій формі. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів (в кожному завданні модульної контрольної роботи наведено максимальну кількість балів за виконання кожного завдання). Разом – 60 балів. Модульна контрольна робота 1 – бездоганне виконання 30 балів (модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача), відповідь на кожне питання оцінюється максимум у 10 балів). 
За кожний модульний контроль по 50 балів. Разом за семестр ‒ 100 балів. 

Для заочної форми здобуття освіти
Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів при виконанні індивідуальної контрольної роботи.

Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 
Викладач на першому занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.
Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на заліку або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання заліку – за встановленим деканатом розкладом.
Під час лекції, лабораторного (практичного) заняття, МКР, заліку здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Під час розв’язання задач на МКР та екзамену дозволяється користуватися довідниками.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни. 
 

Компетентності: 

К1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
К2. Здатність застосовувати фізичні, хімічні, біологічні та математичні методи в аналізі, моделюванні функціонування живих організмів та біотехнічних систем.

Результати навчання: 

РН1. Застосовувати знання основ математики, фізики та біофізики, біоінженерії, хімії, інженерної графіки, механіки, опору та міцності матеріалів, властивості газів і рідин, електроніки, інформатики, отримання та аналізу сигналів і зображень, автоматичного управління, системного аналізу та методів прийняття рішень на рівні, необхідному для вирішення задач біомедичної інженерії.
РН2. Застосовувати знання з хімії та біоінженерії для створення, синтезу та застосування штучних біотехнічних та біологічних об’єктів.

2024 рік