Екологічна токсикологія

Анотація навчальної дисципліни
Мета дисципліни:
формування компетенцій з визначення властивостей токсичних речовин, механізмів їх впливу на біологічні системи, а також вмінь використовувати знання на практиці для запобігання шкідливого впливу на людину й екосистеми.
Завдання дисципліни:
надання здобувачам знань щодо:
- визначення джерела надходження небезпечних токсичних речовин у довкілля, основні характеристики токсикантів, класифікації речовин за екотоксичністю та ступенем небезпеки;
- визначення основних токсикометричних показників, критеріїв шкідливості екотоксичного впливу;
- методів розрахунку та оцінки токсичної та екотоксичної дії;
- основ екотоксикокінетики – шляхів проникнення, розподілу біотрансформації та виведення токсикантів з організму;
- основ екотоксикодинаміки – зовнішніх та внутрішніх особливостей розвитку процесів ураження біологічних систем; механізми екотоксикологічного ураження
- методів оцінювання наслідків дії екотоксикантів, принципів екотоксикологічного нормування та заходів протидії забрудненню довкілля.

Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття Лекція 1.Історія виникнення та основні поняття екологічної токсикології. Лекція 2.Екологічні полютанти і токсиканти як забруднювачі навколишнього природного середовища. Взаємозв’язок між властивостями та токсичністю. Лекція 3.Основи екотоксикометрії. Залежність «доза ефект» у токсикології токсикології. Лекція 4.Основи класичної та екологічної токсикодинаміки.
Лекція 5.Механізми токсичної дії. Лекція 6.Характеристики проявів екотоксичних ефектів ефектів. Лекція 7. Основи екологічної токсикокинетики. Лекція 8.Забруднення повітряного середовища токсикантами. Лекція 9.Оцінка екотоксичних впливів нафти, нафтопродуктів та поліциклічних ароматичних та хлоровмісних вуглеводнів. Лекція 10. Оцінка екотоксичних впливів важких металів. Лекція 11. Оцінка екотоксичних впливів пестицидів. Лекція 12.Агрохімікати та діоксини
Лекція 13. Принципи гігієнічного нормування токсикантів
Лекція 14. Екотоксикологічний моніторинг. Лекція 15.Біоіндикація і біотестування як складові екотоксикологічного моніторингу
(порожній рядок)* Практичні заняття
Практичне заняття №1. Визначення зв’язку між будовою, структурою,властивостями речовин та показниками токсичності
Мета заняття: Закріпити теоретичні знання щодо правило гомологічних рядів та інші закономірності зв’язку між структурою та біологічною дією токсикантів; отримати навички визначення зв’язку між хімічною будовою речовин та їх токсичними властивостями.
Практичне заняття №2. Визначення величини токсичного ефекту за формулоюГабера.
Мета заняття: Закріпити теоретичні знання щодо особливостей формування залежності «доза- ефект», отримати навички розрахунків величин ефектів при впливі різних доз і часу токсиканту на організм у випадку потрапляння через дихальні шляхи.
Практичне заняття №3. Визначенняпараметрів кумулятивного ефекту промисловихтоксикантів.
Мета заняття: Закріпити теоретичні знання щодо механізмів токсодинаміки, а саме, сутності процесу кумуляції хімічних речовин, отримати навички визначати кумулятивні властивості токсикантів за кількісними ознаками та розраховувати величини коефіцієнту, ступеня й індексу кумуляції промислових токсикантів
Практичне заняття №4. Визначення параметрів токсикокинетики.
Мета заняття: Закріпити теоретичні знання щодо особливостейрозвинення отруєння та долі отрути за умови її надходження до організму, а також навчитися визначати параметри розподілення токсичної речовини в організмі (об’єм розподілення речовини та нирковий кліренс). Практичне заняття №5. Визначення класифікаційних характеристик основних груптоксикантів.
Мета заняття: Закріпити теоретичні знання щодо характеристик основних груп токсикантів, ознайомитись з головними представниками ксенобіотиків та їх характерними ознаками, надати токсикологічну оцінку найпоширенішим у навколишньому середовищі токсикантам.
Практичне заняття №6. Визначення параметрів токсичної дії основних груптоксикантів. Мета заняття: Закріпити теоретичні знання щодо параметрів токсичної дії основних груп токсикантів, а також навчитися оцінювати небезпеку токсиканта на основі критеріїв токсичності та порівнювати токсичність речовин за класами небезпеки.. Практичне заняття №7. Визначення класу небезпеки та гранично допустимоїконцентрації шкідливих речовин на основі параметрів токсичності.
Мета заняття: Закріпити теоретичні знання щодо токсикологічної оцінки речовини в цілях гігієнічної регламентації, а також отримати навички проводити токсикологічну оцінку речовини для визначення ступеня небезпеки.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1.Сучасна екологічна токсикологія. Токсична дія речовин. Екологічна токсикокинетика Сучасна екологічна токсикологія. Токсична дія речовин. Екологічна токсикокинетика та та токсикодинаміка.токсикодинаміка.
Лекція 2.
Лекція 2. Екологічна токсикологія основних груп забруднювачів довкілляЕкологічна токсикологія основних груп забруднювачів довкілля. . Екотоксикологічна Екотоксикологічна регламентація та контроль якості навколишнього середовища.регламентація та контроль якості навколишнього середовища.
Практичні заняття
Практичне заняття №1. Визначення класу небезпеки та гранично допустимої концентрації речовин на основі параметрів токсичності. .
Мета заняття: Закріпити теоретичні знання щодо токсикологічної оцінки речовини в цілях гігієнічної регламентації, а також отримати навички проводити токсикологічну оцінку речовини для визначення ступеня небезпеки.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
 Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти
Не передбачається
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Для здобувачів заочної форми навчання передбачене самостійне виконання планової контрольної роботи, яка виконується протягом семестру. Завдання на виконання контрольної роботи здобувач отримає на установчій лекції.
Контрольна робота містить 2 теоретичних питання за тематикою лекційних занять та одне практичне завдання. Обсяг відповіді на кожне питання та завдання не менше двох сторінок рукописного тексту.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, за 1 тиждень до початку заліково-екзаменаційної сесії.
 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні семи практичних робіт та двох модульних контрольних робіт.
Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп'ютерного тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів, разом 60 балів.
Бездоганне виконання практичних робіт № 1–4 оцінюється у 5 балів кожна; практичних робіт № 5–6 – у 7 балів кожна; практична робота № 7 оцінюється у 6 балів. Разом – 40 балів.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач вищої освіти – 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 60 балів (теоретичне питання – 20 балів кожне; практичне завдання – 20 балів). Захист контрольної роботи – до 40 балів. Разом – 100 балів.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач вищої освіти – 100 балів.
 Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. (порожній рядок)*
Виконаний здобувачем не свій варіант завдання не оцінюється. Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається. Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів.
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Складання/перескладання заліку організується за встановленим деканатом розкладом.