Ресурсне забезпечення розвитку територій

Мета вивчення дисципліни: поглиблення та систематизація знань здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, поглиблення практичних умінь, навичок, загальних засад методології наукової та професійної діяльності, розвиток професійних компетентностей щодо особливостей ресурсного забезпечення розвитку територій та напрямів ефективного їх використання в Україні, а саме:
- сформувати комплекс знань та поглибити практичні уміння та навички, а також інші компетентності щодо ресурсного забезпечення розвитку територій;
- підвищити фаховий рівень та управлінську компетентність в площині використання інструментів мобілізації власних ресурсів розвитку територій;
- використати отримані знання під час ухвалення управлінських рішень, розроблення відповідних програм та документів.
Програма навчальної дисципліни «Ресурсне забезпечення розвитку територій» є нормативним документом Національного університету «Одеська політехніка», яку розроблено кафедрою місцевого самоврядування та розвитку територій на основі освітньо-професійної програми «Державне управління та місцеве самоврядування» відповідно до навчального плану першого (бакалаврського) рівня вищої освіти для здобувачів денної та заочної форми навчання за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування».
Програму навчальної дисципліни укладено згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації освітнього процесу та оцінювання рівня знань в Національному університеті «Одеська політехніка». Програма навчальної дисципліни визначає обсяги компетентностей, які повинен опанувати здобувач відповідно до освітньо-професійної програми, алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Ресурсне забезпечення розвитку територій», необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання навчальних досягнень. 
Практичне значення та використання отриманих знань:
Мета та завдання дисципліни обґрунтовують її практичне значення в процесі підготовки висококваліфікованих відповідальних фахівців з публічного управління та адміністрування з орієнтацією на сферу державного управління та місцевого самоврядування, спроможних творчо, ефективно і результативно виконувати управлінські функції, аналітично оцінювати економічність, ефективність та результативність реалізації політики на державному та муніципальному рівнях, сприяти інноваційним процесам  у суспільстві з метою сталого розвитку на основі світових та європейських стандартів. Вони спрямовані на формування у здобувачів системи знань з основ розвитку територій; вироблення конкретних навичок і вміння формувати пропозиції щодо максимального використання власних ресурсів та залучення додаткових з метою забезпечення відновлення та подальшого розвитку територій України. Після вивчення дисципліни здобувачі будуть здатні: застосовувати методологію аналізу ресурсного забезпечення розвитку територій; розуміти основні принципи та підходи щодо розвитку територій.
Спрямованість навчальної дисципліни: навчальну дисципліну рекомендовано для вивчення здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, які навчаються за освітніми програмами:
Державне управління та місцеве самоврядування.

 Тематика та види навчальних занять

Лекція є однією з основних форм навчальних занять. Лекція – логічно завершений, науково обґрунтований, послідовний і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, теми чи розділу навчальної дисципліни. 
Завданнями лекції є формування у здобувачів теоретичних засад відповідних компетентностей за освітньо-професійною програмою «Державне управління та місцеве самоврядування», а також визначення напрямків, основного змісту і характеру практичних занять та самостійної роботи здобувачів з навчальної дисципліни «Ресурсне забезпечення розвитку територій» .

Практичне заняття – форма навчального заняття, за якої викладач організує детальний розгляд здобувачами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування через індивідуальне виконання відповідно до сформульованих завдань.
Основними функціями практичних занять (дидактична мета) є: розширення, поглиблення й деталізація знань, отриманих на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, закріплення знань, умінь і навичок, розвиток критичного мислення та усного мовлення здобувачів.
Методологічна мета практичних занять з дисципліни «Ресурсне забезпечення розвитку територій» формування відповідних компетентностей та результатів навчання за освітньо-професійною програмою «Державне управління та місцеве самоврядування» через: поглиблення знань про ресурсне забезпечення розвитку територій; формування умінь аналізувати ресурси територій; удосконалення навичок щодо узгодження загальнодержавних та місцевих інтересів в сфері розвитку територій, збалансування інтересів місцевого самоврядування та органів державної влади.
На практичних заняттях здобувачі вищої освіти мають змогу: проявити свою творчість і креативність; поглибити інтерес до науки і проведенню наукових досліджень; розвивати культуру мови, уміння та навички публічного виступу; брати активну участь у дискусії. 

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Вступ до дисципліни. Основні тенденції розвитку територій в Україні».
Лекція 2. «Сталий розвиток територій як базова ланка суспільного розвитку».
Лекція 3. «Територіальні громади як об’єкти і суб’єкти розвитку територій».
Лекція 4. «Сутність і види ресурсного забезпечення розвитку територій».
Лекція 5. «Адміністративні ресурси управління розвитком територій».
Лекція 6. «Адміністративні ресурси управління розвитком територій».
Лекція 7. «Природно-ресурсний потенціал розвитку територій».
Лекція 8. «Роль земельних ресурсів у розвитку територій».
Лекція 9. «Фінансові ресурси розвитку територій».
Лекція 10. «Особливості людських ресурсів розвитку територій».
Лекція 11. «Стратегія демографічного розвитку України на період до 2040 року».
Лекція 12. «Інноваційні ресурси розвитку територій».
Лекція 13. «План відновлення України».
Лекція 14. «Світовий досвід ефективного використання ресурсів розвитку територій».
Лекція 15. «Удосконалення ресурсного забезпечення розвитку територій в Україні».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Динаміка розвитку територій в Україні».
Мета заняття: надання фахівцям теоретичних знань і практичних навичок щодо основних проблем та перспектив розвитку територій.
Практичне заняття №2. «Досягнення цілей сталого розвитку в розвитку територій».
Мета заняття: надання фахівцям теоретичних знань і практичних навичок щодо досягнення цілей сталого розвитку в розвитку територій 
Практичне заняття №3. «Правове забезпечення розвитку територій».
Мета заняття: надання фахівцям теоретичних знань і практичних навичок щодо нормативно-правового забезпечення розвитку територій.
Практичне заняття №4. «Роль ресурсного забезпечення у розвитку територій».
Мета заняття: надання фахівцям теоретичних знань і практичних навичок щодо значення ресурсного забезпечення у розвитку територій.
Практичне заняття №5. «Природоресурсний потенціал територій».
Мета заняття: надання фахівцям теоретичних знань і практичних навичок щодо оцінювання природоресурсного потенціалу розвитку територій.
Практичне заняття №6. «Напрями покращення людських ресурсів розвитку територій».
Мета заняття: надання фахівцям теоретичних знань і практичних навичок щодо забезпечення покращення людських ресурсів розвитку територій.
Практичне заняття №7. «Напрями удосконалення ресурсного забезпечення розвитку територій в Україні».
Мета заняття: надання фахівцям теоретичних знань і практичних навичок щодо напрямів удосконалення ресурсного забезпечення розвитку територій в Україні.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 4. «Сутність і види ресурсного забезпечення розвитку територій».
Лекція 14. «Світовий досвід ефективного використання ресурсів розвитку територій».

Практичні заняття
Практичне заняття № 3. «Правове забезпечення розвитку територій».
Мета заняття: надання фахівцям теоретичних знань і практичних навичок щодо нормативно-правового забезпечення розвитку територій.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

Самостійна робота здобувача (СРЗ) вищої освіти – одна з форм освітнього процесу та засобів засвоєння навчального матеріалу в вільний від обов’язкових навчальних занять час. 
Метою СРЗ є забезпечення системного i послідовного засвоєння здобувачами програми навчальної дисципліни, формування у них самостійності, відповідальності, вміння аналізувати, систематизувати та узагальнювати отриману інформацію. 
Самостійна робота здобувача поділяється на підготовку до аудиторних занять, підготовку до модульного контролю, виконання планових практичних завдань, виконання навчальних завдань, які викладач виніс до робочої програми навчальної дисципліни з метою більш якісної діагностики програмних результатів навчання. 
Необхідним елементом успішного засвоєння матеріалу навчальної дисципліни є самостійна робота здобувачів що включає: 
- опрацювання навчального матеріалу лекційних занять, роботу з законодавчими, нормативними та інструктивними матеріалами, 
- підготовку до практичних занять та виконання індивідуальних поточних завдань, 
- опрацювання питань, винесених на самостійну роботу. 
СРЗ забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни, а саме: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, методичними вказівками тощо. 
Методичні матеріали для самостійної роботи покликані забезпечити можливість проведення самоконтролю з боку здобувачів. 
Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи для навчальної дисципліни «Ресурсне забезпечення розвитку територій» визначається навчальним планом підготовки бакалаврів з урахуванням специфіки та змісту дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми «Державне управління та місцеве самоврядування». 

 Індивідуальна робота

Для заочної форми здобуття освіти
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. 
Контрольна робота виконується в межах годин, відведених для самостійної роботи здобувача.
Контрольна робота складається з двох частин: теоретичної та практичної.
Теоретична частина контрольної роботи передбачає проходження комп’ютерного тестування з питань, що були розглянуті під час лекційних та практичних занять та віднесених до самостійного опрацювання.
Практична частина контрольної роботи передбачає опрацювання літератури за темою й підготовку аналітичної довідки до 15 сторінок на тему «Кращі світові практики ресурсного забезпечення розвитку територій» (за вибором здобувача).
Структурура:
-вступ
-основна частина
-висновки (досвід для України)
-список використаних джерел 

 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Контрольні заходи здійснюються у формі поточного та підсумкового контролю.
Поточний контроль – контрольні заходи, що здійснюються впродовж семестрових модулів з метою оцінювання рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти. 
Основна мета поточного контролю – забезпечення зворотного зв’язку між викладачем та здобувачем вищої освіти, перевірка готовності сприйняття наступного навчального матеріалу дисципліни, оцінювання досягнених ними програмних результатів навчання. 
Форми поточного контролю є: 
– обговорення питань на практичних заняттях; 
– розв’язання індивідуальних завдань в процесі підготовки до практичних занять;
– виконання модульних контрольних робіт.
В процесі поточного контролю оцінюється СРЗ над досліджуваним матеріалом: повнота виконання завдань, рівень засвоєння навчальних матеріалів та окремих тем навчальної дисципліни, робота з додатковою літературою, вміння й навички індивідуальних презентацій, оволодіння практичними навичками аналітичної, дослідницької роботи тощо.
Поточний контроль, що здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних та практичних занять оцінюється сумою набраних балів (максимальна сума – 100 балів, мінімальна сума, що дозволяє здобувачу отримати залік – 60 балів). Отримані здобувачем бали за окремі практичні заняття враховуються в процесі накопичення підсумкових балів з даної навчальної дисципліни.
Проведення таких занять ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі для виявлення ступеня оволодіння необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різного рівня складності для розв’язування їх на занятті. Воно включає проведення попереднього контролю знань, вмінь та навичок здобувачів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю здобувачів, виконання завдань на практичних заняттях, розв’язування навчальних завдань.
Підсумковий контроль з навчальної дисципліни проводиться після завершення її вивчення з метою встановлення досягнення здобувачем вищої освіти заявлених програмних результатів навчання і оцінювання рівня цих досягнень. 
Форма підсумкового контролю з дисципліни «Ресурсне забезпечення розвитку територій» – залік.

Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні
1) 7 практичних завдань. Практичні завдання виконуються письмово і полягають в розв'язуванні проблемних питань відповідно до мети та завдань практичних занять. Бездоганне виконання індивідуального поточного завдання оцінюється у 5 балів. Максимальний бал за бездоганне виконання індивідуальних поточних завдань становить 35 балів;
2) 2 модульних контрольних робіт. Перша модульна контрольна робота складається передбачає проходження комп’ютерного тестування з питань, що були розглянуті під час лекційних та практичних занять та віднесених до самостійного опрацювання. Бездоганне виконання модульної контрольної роботи становить 25 балів.
Друга модульна контрольна робота передбачає опрацювання літератури за темою й підготовку аналітичної довідки, в якій розглядаються питання ефективного використання  ресурсного потенціалу  розвитку територій України в сучасних умовах. Аналітична довідка має певний зміст і структуру: титульний аркуш; вступ; аналіз специфіки та сучасного стану розвитку предмету дослідження; визначення проблематики; рекомендації щодо шляхів вирішення проблематики; список використаної літератури. Обсяг аналітичної довідки: 5 сторінок машинописного тексту. Текст повинен бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчального посібника, статей тощо. Бездоганне виконання другої модульної контрольної роботи становить 30 балів. 2 модульні контрольні роботи 55 балів.
3) пройти курс на інтерактивних платформах за вибором відповідно до тематики навчальної дисципліни з отриманням Сертифікатів, що оцінюються по 10 балів:
–    на платформі Prometeus «Як діяти далі: Громаді про сталий розвиток» за посиланням https://vumonline.ua/course/how-to-proceed-sustainable-development-for-c.... 
–    на платформі Prometeus «Управління кризовим реагуванням та інтеграція внутрішньо переміщених осіб у територіальних громадах в умовах воєнного стану» за посиланням https://prometheus.org.ua/prometheus-free/crisis-response-idp-management.... 
–    на платформі Prometeus «Децентралізація: від патерналізму до відповідального розвитку» за посиланням https://prometheus.org.ua/prometheus-free/decentralizatsiya-vid-paternal.... 
–    на платформі BУM-online «Сталий розвиток: нова філософія мислення» за посиланням https://vumonline.ua/course/sustainability-new-philosophy-of-thinking/. 
Підсумковий контроль – залік. Оцінка, яку може отримати студент – 100 балів, складається із суми балів, отриманих протягом семестру.

Для заочної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні
1) 1 практичного завдання. Практичні завдання виконуються письмово і полягають в розв'язуванні проблемних питань відповідно до мети та завдань практичних занять. Бездоганне виконання індивідуального поточного завдання оцінюється у 30 балів. 
2) 1 контрольної роботи. 
Контрольна робота складається з двох частин: теоретичної та практичної. 
Теоретична частина контрольної роботи передбачає проходження комп’ютерного тестування з 20 запитань. Бездоганне виконання кожного запитання оцінюється  1 бал за правильну відповідь.  Максимально за виконання теоретичної частини здобувач отримає 50 балів. 
Практична частина контрольної роботи виконуються письмово у формі аналітичної записки і полягає в розв’язуванні проблемних питань відповідно до мети та завдань лекційних та практичних занять. Виконання практичної частини роботи максимально оцінюється у 20 балів.
Бездоганне виконання завдання оцінюється у 40 балів.
3) 2 курсів на інтерактивних платформах (за вибором) відповідно до тематики навчальної дисципліни з отриманням Сертифікатів, що оцінюються по 15 балів. Максимальний бал становить 30 балів:
–    на платформі Prometeus «Як діяти далі: Громаді про сталий розвиток» за посиланням https://vumonline.ua/course/how-to-proceed-sustainable-development-for-c.... 
–    на платформі Prometeus «Управління кризовим реагуванням та інтеграція внутрішньо переміщених осіб у територіальних громадах в умовах воєнного стану» за посиланням https://prometheus.org.ua/prometheus-free/crisis-response-idp-management.... 
–    на платформі Prometeus «Децентралізація: від патерналізму до відповідального розвитку» за посиланням https://prometheus.org.ua/prometheus-free/decentralizatsiya-vid-paternal.... 
–    на платформі BУM-online «Сталий розвиток: нова філософія мислення» за посиланням https://vumonline.ua/course/sustainability-new-philosophy-of-thinking/. 
Підсумковий контроль – залік. Оцінка, яку може отримати студент – 100 балів, складається із суми балів, отриманих протягом семестру.