Штучні органи та системи
Анотація навчальної дисципліни
Мета вивчення дисципліни: Ця програма спрямована на поєднання здобувачами інженерно-технічних знань, розуміння засобів і методів для створення, вдосконалення та дослідження природних і штучних біологічних об’єктів, техніки, матеріалів і виробів медичного призначення, технологій та технічних систем діагностики, лікування, реабілітації та профілактики захворювань і травматизації людини, а також програмного забезпечення та інформаційних технологій для вирішення прикладних і фундаментальних проблем біології та медицини. Набуття студентами навичок володіння широким колом медичних приладів робота яких базується на багатьох фізичних та хімічних явищах. Увага приділяється вивченню фізичних процесів, що покладені в основу відповідних методів діагностики, з’ясування переваг та недоліків цих методів. Підготовка гармонійно розвинутих висококваліфікованих спеціалістів у галузі біомедичної інженерії.
Практичне значення та використання отриманих знань: Розуміння змісту функціонування національної економіки, мати практичні навички роботи з системою національних рахунків. Вміння аналізувати та проектувати розвиток медичної служби держави, визначати відповідні заходи економічної політики в медичній практиці. Вивчення закономірностей системи взаємовідносин основних економічних суб’єктів в медицині; засвоєння методології основних методів та способів діагностики та застосування медичної апаратури; розуміння принципів та особливостей використання медичної техніки в сучасній практиці господарювання лікарні та амбулаторій; вивчення сутності циклічного розвитку національної служби охорони здоров’я; засвоєння ролі та місця держави в регулюванні національної служби охорони здоров’я; розуміння перспектив економічного розвитку, чинників та механізму досягнення економічного та соціального прогресу країни теоретичних знань та набуття практичних навичок сучасних методів медико-технічних технологій при обстеженні та лікуванні хворих людей; розуміння перспектив розвитку медицини, чинників та механізму для досягнення економічного та соціального прогресу країни.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Біомедичні матеріали - вступ до курсу: визначення, класифікація, вимоги, застосування, історичний огляд.
Лекція 2. «Реакція біологічних систем на штучний матеріал».
Лекція 3. «Матеріали для протезування. Види матеріалів».
Лекція 4. «Інтелектуальні медичні матеріали».
Лекція 5. «Метали як біомедичні матеріали. Біоматеріали в кардіології».
Лекція 6. «Штучні органи та системи».
Лекція 7. «Сплави з ефектом памяті форми».
Лекція 8. «Кераміка як біомедичний матеріал».
Лекція 9. «Полімери, біокомпозити».
Лекція 10. «Заміна суглобів. Штучні органи».
Лекція 11. «Заміна кульшових суглобів».
Лекція 12. «Заміна колінних та голеностопних суглобів».
Лекція 13. «Заміна плечових та ліктьових суглобів».
Лекція 14. «Протезування серця та магістральних судин».
Лекція 15. «Протезування в щелепо-лицьовій практиці. Захворювань зубощелепної системи».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Сучасні технології та тенденцій щодо їхнього розвитку в галузі протезування. Значення механічних протезів.».
Мета заняття: розвиток загальних уявлень про протезування, засвоєння основ система протезування в Україні.
Практичне заняття №2 «Значення напівавтоматичних та напівмеханічні засобів протезування».
Мета заняття: розвиток уявлення про протезування, уявлення про автоматичні та навівавтоматичні методи протезування.
Практичне заняття №3. «Закономірності що до підготовки пацієнтів для протезування».
Мета заняття: розвиток уявлень про перспективи протезування.
Практичне заняття №4. «Цифрові технології в галузі протезування». Мета заняття: уявлення про значимість цифровізації в протезуванні.
Практичне заняття №5. «Методики та пристрої для первинного протезування».
Мета заняття: уявлення про первинне протезування.
Практичне заняття №6. «Методики та пристрої для вторинного протезування. Сучасні протезні пристрої. Фізико-технічні засоби при виготовленні протезів».
Мета заняття: розвиток уявлень про сучасні протези, вторинне протезування, засвоєння основ методики в протезуванні.
Практичне заняття №7 «Протезування в офтальмології. Протезування в кардіології».
Мета заняття: уявлення про основи та принципи в протезуванні людей при енуклеації ока, розвиток уявлення про метод протезування серця і судин, визначитись із пріоритетними методами протезування при аномалії розвитку серцево-судинної системи у новонароджених.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Значення і місце протезування в закладах ортопедії України».
Лекція 2. «Методи протезування в умовах війни в Україні».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Основи метода та способи протезування верхніх кінцівок».
Мета заняття: розвиток уявлень про застосування протезування. Роль таких методів в житті людей.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти
не передбачено.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист 1 контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи ‒ 100 балів.
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 20 теоретичних питань кожне з яких оцінюється у 5 балів.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів.
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7-мі практичних робіт. Бездоганне виконання практичної роботи № 1 та 2 оцінюється по 5 балів, практичні роботи № 3, №4, №5, №6 та №7 оцінюються кожна по 6 балів. Разом – 40 балів;
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичних питань та проводяться у письмовій формі. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів (в кожному завданні модульної контрольної роботи наведено максимальну кількість балів за виконання кожного завдання). Разом – 60 балів. Модульна контрольна робота 1 – бездоганне виконання 30 балів (модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача), відповідь на кожне питання оцінюється максимум у 10 балів).
За кожний модульний контроль по 50 балів. Разом за семестр ‒ 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів при виконанні індивідуальної контрольної роботи.
Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
Викладач на першому занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.
Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на заліку або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання заліку – за встановленим деканатом розкладом.
Під час лекції, лабораторного (практичного) заняття, МКР, заліку здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Під час розв’язання задач на МКР та заліку дозволяється користуватися довідниками.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.
К1. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.
К2. Здатність застосовувати фізичні, хімічні, біологічні та математичні методи в аналізі, моделюванні функціонування живих організмів та біотехнічних систем.
К3. Здатність організувати роботу відповідно до вимог безпеки життєдіяльності та володіння основами організації праці на базі знань трудового законодавства і норм охорони праці.
РН1. Розуміти теоретичні та практичні підходи до створення та застосування штучних біологічних і біотехнічних об’єктів та матеріалів медичного призначення.
РН2. Здійснювати контроль якості та умов експлуатації медичної техніки та матеріалів медичного призначення, штучних органів та протезів.
РН3. Застосовувати знання з хімії та біоінженерії для створення, синтезу та застосування штучних біотехнічних та біологічних об’єктів.