Психологія та педагогіка вищої школи

Мета вивчення дисципліни: забезпечити загальну теоретико-практичну психолого-педагогічну підготовку майбутніх докторів філософії (PhD), яка слугуватиме ефективному опануванню їхнього фаху та науково-дослідній професіоналізації; формування психологічної і просвітницької компетентності як компоненту складової підготовки докторів філософії та розвиток психолого-педагогічної культури, спрямованої на розвиток моральних, інтелектуальних особливостей, творчого потенціалу майбутнього науковця; опанування теоретичних, методологічних, концептуальних та інноваційних методів викладання навчальних у системі університетської освіти.

Практичне значення та використання отриманих знань: оволодіння прикладними уміннями-навичками, а саме ‒ створення сприятливих умов для становлення гармонійно розвиненої особистості; формування навичок підтримки власного ментального здоров’я; вміння психологічно обґрунтувати професіограму сучасного фахівця вищої кваліфікації, формуванням уміння визначати оптимальний шлях вирішення психолого-педагогічних проблем; виявлення соціокультурних і психологічних-дидактичних чинників соціалізації особистості фахівця, проєктування індивідуальної траєкторії професійного становлення здобувача; розробка методів фахової орієнтації з урахуванням кваліфікаційних вимог; інтеграція, систематизація психологічних знань про механізми підвищення ефективності організації навчального процесу у вищій школі.

Результати навчання

ПРН2. Планувати і виконувати експериментальні та/або теоретичні дослідження з інженерії програмного забезпечення та дотичних міждисциплінарних напрямів з використанням сучасних інструментів та дотриманням норм академічної і професійної етики, критично аналізувати результати власних досліджень і результати інших дослідників у контексті усього комплексу сучасних знань щодо досліджуваної проблеми. 
ПРН4. Вільно презентувати та обговорювати з фахівцями і нефахівцями результати досліджень, наукові та прикладні проблеми інженерії програмного забезпечення державною та іноземною мовами, оприлюднювати результати досліджень у наукових публікаціях у провідних наукових виданнях. 
ПРН8. Глибоко розуміти загальні принципи та методи інженерії програмного забезпечення, а також методологію наукових досліджень, застосовувати їх у власних дослідженнях та у викладацькій практиці. 
ПРН13.Організовувати і здійснювати освітній процес у сфері інженерії програмного забезпечення, його наукове, навчально-методичне та нормативне забезпечення, розробляти і викладати спеціальні навчальні дисципліни у закладах вищої освіти
ПРН16. Аналізувати, узагальнювати та впроваджувати інноваційні методи викладання/навчання в навчальному процесі.

Тематика та види навчальних занять

Лекційні заняття
Лекція 1. «Педагогічний процес у вищій школі».
Лекція 2. «Методи, форми і засоби навчання у ЗВО».
Лекція 3. «Науково-педагогічна діяльність викладача вищої школи».
Лекція 4.  «Педагогічне дослідження».
Лекція 5. «Психологія у структурі вищої освіти».
Лекція 6. «Психологія особистості. Сучасні теорії і практики». 
Лекція 7. «Спілкування як засновок формування колективу. Конфлікти та шляхи їх подолання».
Лекція 8. «Образ сучасного викладача закладу вищої освіти».

Практичні заняття
Практичне заняття № 1.  «Педагогічний контроль у вищій школі».
Мета заняття: проаналізувати сучасний стан проведення контрольних заходів у ЗВО; визначити основні складові проміжного та підсумкового контролю.
Практичне заняття № 2. «Особливості методики викладання у вищій школі».
Мета заняття: визначити предмет і завдання педагогіки вищої школи; означити віхові форми, шляхи і засоби викладання у ЗВО.
Практичне заняття № 3. «Якість і менеджмент вищої освіти».
Мета заняття: розглянути концепції оволодіння  уміннями та навичками педагогічної майстерності; проаналізувати засновки ефективного управління освітнім простором ЗВО».
Практичне заняття № 4. «Науковий апарат психології вищої школи».
Мета заняття: визначити основні поняття, конструкти, категорії, методи, принципи, механізми, технології, засоби і техніки у системі вищої освіти.
Практичне заняття № 5. «Методологія організації освітнього простору ЗВО з позицій психологічної науки».  
Мета заняття: проаналізувати роль та значення психологічного налаштування особистості до здобуття знань, умінь і навичок; розглянути засади ергономічності часопростору навчання у ЗВО.
Практичне заняття № 6. «Ефективна комунікація як запорука реалізації індивідуальної і загальної траєкторії наукового пошукування».
Мета заняття: охарактеризувати форми комунікативних взаємодій і бар’єрів з позицій психологічних рефлексій при здійсненні науково-дослідних розвідок. 
Практичне заняття № 7. «Індивідуальність пошукувача-дослідника та його науково-ціннісна зорієнтованість».
Мета заняття: визначити основні риси-якості особистості дослідника як детермінанти успішної реалізації пошукового проєкту; проаналізувати умови ефективності пізнання. 

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Поточний контроль: 
Активна робота на практичних заняттях (повний конспект контрольних запитань з теми ‒ 1 б.; участь у ділових іграх, дискусіях, брифінгах в разі, якщо відповідь/доповнення буде змістовною та аргументованою ‒ 3 б.; експрес-тестування, стандартизовані тести ‒ 1 б.) – максимально 5 балів. Створення тематичної презентації (доповідь) – 5 б.; написання тематичного есе – 5 б.; презентація кейс-стаді, розв’язання проблемних ситуаційних завдань – 5 б. 
Виконання двох модульних контрольних робіт. Модульна контрольна робота складається з теоретичної частини (10 тестових запитань) та практичної частини (2 завдання). Практичні завдання диференціюються за рівнем складності від репрезентативного рівня демонстрації знань (відповіді на запитання) до творчо-креативного, у вирішені кейсів.  
Бездоганне виконання модульної контрольної роботи оцінюється у 20 балів.

Підсумковий контроль – екзамен (усний). Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. На екзамені здобувач відповідає по білетах, у яких три запитання (одне теоретичне і два практичних), відповідь на перше запитання оцінюєтеся до 20 б., кожна відповідь з практичної частини білету становить  максимально 40 балів.