Фінансові ризики та державний контроль в сфері охорони здоров’я

Анотація навчальної дисципліни
Мета вивчення дисципліни:
поглиблення знань, практичних умінь та навичок, а також необхідних компетентностей здобувачів вищої освіти у сфері державного управлінського та фінансового контролю в умовах ризиків та змін в сфері охорони здоров’я;
формування соціальних навичок (soft skills): ефективна міжособистісна та професійна комунікація з представниками державних контролюючих органів, керівництвом та колегами закладів охорони здоров’я щодо управління фінансовими ризиками; здатність чітко аргументувати необхідність та особливості впровадження заходів державного контролю і брати активну участь у професійних дискусіях, пов'язаних із фінансовою безпекою медичних установ; співпраця та координація роботи у команді під час аналізу ризиків, що виникають у фінансово-господарській діяльності закладів охорони здоров’я; критичний аналіз фінансових ризиків і формування обґрунтованих рекомендацій щодо їх запобігання та мінімізації негативних наслідків; усвідомлене дотримання етичних норм та соціальної відповідальності при ухваленні фінансових рішень і здійсненні заходів державного фінансового контролю у сфері охорони здоров’я; ухвалення обґрунтованих рішень у складних та кризових ситуаціях, пов’язаних із фінансовими ризиками; здатність до самоорганізації та ефективного управління власним часом у процесі аналізу фінансових ризиків і реалізації заходів державного контролю.

Досягненню мети сприятимуть наступні методи викладання та навчання:
лекції-презентації з демонстрацією реальних прикладів управління фінансовими ризиками в закладах охорони здоров’я, лекції-дискусії щодо ефективності механізмів державного фінансового контролю та моніторингу, інтерактивні лекції-бесіди для поглибленого розуміння фінансово-контрольних процедур, лекції-кейси з аналізом типових і нестандартних ситуацій управління фінансовими ризиками в медичній галузі;
практичні заняття: виконання кейс-завдань щодо виявлення, оцінки та управління фінансовими ризиками медичних установ, тестування для оцінювання засвоєння теоретичного матеріалу дисципліни, міні-тести та опитування з використанням цифрових платформ (Google Classroom), контрольні роботи для перевірки розуміння поточних тем, розв’язання проблемних питань та ситуаційних задач в онлайн-форматі, експертна оцінка запропонованих моделей управління фінансовими ризиками, оцінювання практичних навичок у процесі аналізу й оцінки ефективності державного фінансового контролю, презентація результатів індивідуальних та групових проєктів щодо впровадження заходів державного контролю у сфері фінансів охорони здоров’я, заповнення контрольних таблиць із показниками фінансових ризиків, оцінка ефективності застосованих інструментів контролю та управління ризиками, захист власної розробки здобувача (план управління фінансовими ризиками в закладі охорони здоров’я).

Практичне значення та використання отриманих знань: під час проведення навчальних занять забезпечується розвиток навичок командної роботи, міжособистісної комунікації, ухвалення обґрунтованих фінансово-управлінських рішень у сфері управління фінансовими ризиками; освоєння дисципліни сприяє розвитку здатності формулювати самостійну, аргументовану позицію щодо проблем і викликів фінансового характеру у сфері охорони здоров’я; в результаті вивчення дисципліни забезпечується можливість застосовувати сучасні методики та інструменти державного фінансового контролю в управлінні закладами охорони здоров’я; використовувати методологію аналізу та прогнозування фінансових ризиків для розробки і реалізації соціально значущих медичних програм і заходів на державному та місцевому рівнях у практичній діяльності публічного службовця; впроваджувати ефективні механізми запобігання та мінімізації фінансових ризиків; розробляти пропозиції щодо вдосконалення системи державного фінансового контролю та моніторингу діяльності медичних установ органами публічної влади з урахуванням наявних ресурсів і стратегічних цілей розвитку конкретних територіально-адміністративних одиниць.

Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекції:
Лекція 1. Ідентифікація та класифікація фінансових ризиків закладу охорони здоров’я
Лекція 2. Фактори впливу на фінансові ризики в охороні здоров’я: макро- та мікрорівень
Лекція 3. Методи оцінки та управління фінансовими ризиками закладу охорони здоров’я
Лекція 4. Використання страхування як інструменту мінімізації фінансових ризиків
Лекція 5. Система органів публічного управління в сфері державного управлінського та фінансового контролю діяльності закладів охорони здоров’я. Повноваження НСЗУ, Держаудитслужби, Державної казначейської служби, Рахункової палати  в сфері державного контролю діяльності закладів охорони здоров’я
Лекція 6. Механізми взаємодії закладів охорони здоров’я з органами публічного управління в сфері контролю
Лекція 7. Методи та інструменти державного управлінського контролю в сфері охорони здоров’я
Лекція 8. Механізми державного фінансового контролю в сфері охорони здоров’я
Лекція 9. Методи аналізу результатів державного управлінського та фінансового контролю в сфері охорони здоров’я
Лекція 10. Порівняльний аналіз систем фінансового контролю в різних країнах
Лекція 11. Державний внутрішній контроль на рівні закладу охорони здоров’я: внутрішній аудит та внутрішній контроль
Лекція 12. Механізми забезпечення фінансової стійкості закладу охорони здоров’я
Лекція 13. Механізми взаємодії контролюючих органів держави в сфері охорони здоров’я
Лекція 14. Напрями розвитку та удосконалення системи державного контролю та її окремих складових в сфері охорони здоров’я
Лекція 15. Інтеграція міжнародних стандартів у систему державного контролю охорони здоров’я

Практичні заняття:
Практичні заняття 1. Практичні аспекти ідентифікації та класифікації фінансових ризиків закладу охорони здоров'я. Аналіз основних ризиків, таких як бюджетні обмеження, неефективне використання ресурсів та ризики корупції; класифікація ризиків; вивчення методів поділу ризиків за рівнем впливу та ймовірністю настання для кращого розуміння їх природи та способів управління; розробка практичних рекомендацій щодо зменшення та управління ризиками для підвищення ефективності фінансування охорони здоров’я.
Практичні заняття 2. Застосування методів оцінки та управління фінансовими ризиками. Методи кількісної оцінки ризиків; розгляд підходів для вимірювання рівня фінансових ризиків, таких як аналіз варіації, ймовірнісне моделювання та сценарний аналіз; інструменти управління ризиками; вивчення інструментів для зменшення ризиків, включаючи страхування, диверсифікацію фінансових джерел та бюджетування на основі ризиків; моніторинг та контроль ризиків; освоєння методів постійного контролю та корекції фінансових стратегій на основі змін у ризиковому середовищі.
Практичні заняття 3. Порівняльний аналіз механізмів державного контролю діяльності закладів охорони здоров’я в Україні та в світі. Аналіз стану державного контролю в сфері охорони здоров’я України; вивчення міжнародних стандартів контрольної діяльності; здійснення порівняльного аналізу впровадження міжнародних стандартів контрольної діяльності в практику управління закладом охорони здоров’я.
Практичні заняття 4. Повноваження органів місцевої влади в сфері публічного контролю діяльності закладів охорони здоров’я. Вивчення правових основ державного контролю; вивчення повноважень НСЗУ, Держаудитслужби, Державної казначейської служби, Рахункової палати  в сфері державного контролю діяльності закладів охорони здоров’я; побудова організаційно-функціональної структури системи державного контролю 
Практичні заняття 5. Аналіз застосування комплексу інструментів державного контролю на рівні закладу охорони здоров’я: ревізія (інспектування), перевірка, державний фінансовий аудит, ідентифікація, ліцензування, нагляд тощо. Вивчення інструментів та методів державного контролю; порівняння методів: ревізія (інспектування), перевірка, державний фінансовий аудит, ідентифікація, ліцензування, нагляд в охороні здоров’я; застосування методу моніторингу в сфері охорони здоров’я
Практичні заняття 6. Процес та етапи організації державного контролю в сфері охорони здоров’я. Вивчення змісту державних та регіональних програм контролю державних фінансів; оцінка критеріїв якості державного контролю в охороні здоров’я
Практичні заняття 7. Використання результатів аналізу державного контролю при прийнятті управлінських рішень на рівні закладу охорони здоров’я. Вивчення моделей управлінського контролю; проведення структурно-функціонального аналізу результатів державного контролю; вивчення внутрішніх положень закладу охорони здоров’я щодо організації внутрішнього аудиту; розроблення стандартів внутрішнього аудиту на рівні закладу охорони здоров’я

Для заочної форми здобуття освіти
Лекції
Лекція 1. Ідентифікація та класифікація фінансових ризиків закладу охорони здоров’я
Лекція 3. Методи оцінки та управління фінансовими ризиками закладу охорони здоров’я 
Лекція 5. Система органів публічного управління в сфері державного управлінського та фінансового контролю діяльності закладів охорони здоров’я. Повноваження НСЗУ, Держаудитслужби, Державної казначейської служби, Рахункової палати  в сфері державного контролю діяльності закладів охорони здоров’я
Лекція 8. Механізми державного фінансового контролю в сфері охорони здоров’я
Лекція 9. Методи аналізу результатів державного управлінського та фінансового контролю в сфері охорони здоров’я
Лекція 11. Державний внутрішній контроль на рівні закладу охорони здоров’я: внутрішній аудит та внутрішній контроль

Практичні заняття
Практичні заняття 1. Практичні аспекти ідентифікації та класифікації фінансових ризиків закладу охорони здоров'я. Аналіз основних ризиків, таких як бюджетні обмеження, неефективне використання ресурсів та ризики корупції; класифікація ризиків; вивчення методів поділу ризиків за рівнем впливу та ймовірністю настання для кращого розуміння їх природи та способів управління; розробка практичних рекомендацій щодо зменшення та управління ризиками для підвищення ефективності фінансування охорони здоров’я; застосування методів оцінки та управління фінансовими ризиками у сфері охорони здоров'я; методи кількісної оцінки ризиків; розгляд підходів для вимірювання рівня фінансових ризиків, таких як аналіз варіації, ймовірнісне моделювання та сценарний аналіз; інструменти управління ризиками; вивчення інструментів для зменшення ризиків, включаючи страхування, диверсифікацію фінансових джерел та бюджетування на основі ризиків; моніторинг та контроль ризиків; освоєння методів постійного контролю та корекції фінансових стратегій на основі змін у ризиковому середовищі.
Практичні заняття 4. Повноваження органів місцевої влади в сфері публічного контролю діяльності закладів охорони здоров’я. Вивчення правових основ державного контролю; вивчення повноважень НСЗУ, Держаудитслужби, Державної казначейської служби, Рахункової палати  в сфері державного контролю діяльності закладів охорони здоров’я; побудова організаційно-функціональної структури системи державного контролю 
Практичні заняття 5. Аналіз застосування комплексу інструментів державного контролю на рівні закладу охорони здоров’я: ревізія (інспектування), перевірка, державний фінансовий аудит, ідентифікація, ліцензування, нагляд тощо. Вивчення інструментів та методів державного контролю; порівняння методів: ревізія (інспектування), перевірка, державний фінансовий аудит, ідентифікація, ліцензування, нагляд в охороні здоров’я; застосування методу моніторингу в сфері охорони здоров’я
Практичні заняття 7. Використання результатів аналізу державного контролю при прийнятті управлінських рішень на рівні закладу охорони здоров’я. Вивчення моделей управлінського контролю; проведення структурно-функціонального аналізу результатів державного контролю; вивчення внутрішніх положень закладу охорони здоров’я щодо організації внутрішнього аудиту; розроблення стандартів внутрішнього аудиту на рівні закладу охорони здоров’я; аналіз механізмів координації діяльності суб’єктів державного контролю в сфері охорони здоров’я; командна робота в сфері організації внутрішнього аудиту закладу охорони здоров’я; впровадження методів  комунікації працівників підрозділу внутрішнього з контролюючими органами в практику закладу охорони здоров’я; презентація матриці комунікацій.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти
не запланована

Для заочної форми здобуття освіти
не запланована
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
завдань для самостійного опанування: кейсів, практичних завдань до кейсів - 5 балів; підготовки аналітичних завдань для дискусії – 4 бали; оглядів основної та додатковї літератури з навчальних питань – 6 балів (15 балів);
активності на практичному занятті: усне опитування для оцінювання результатів засвоєння студентом лекційних матеріалів – 5 балів; обговорення проблемних запитань в он-лайн режимі – 6 балів; експертизи окремих навчальних питань - 4 бали; захисту власної розробки студента з тематики практичного заняття, у тому числі запропонованою студентом або проблемного завдання) – 6 балів; активності під час захисту результатів виконаних завдань, участі в дискусії з метою надання пропозицій – 4 бали ( 25 балів );
двох модульних контрольних робіт: модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп'ютерного тестування та письмової роботи або усної доповіді. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів (60 балів).
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Максимальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» - 60 балів.

Для заочної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
завдань для самостійного опанування: тесту на засвоєння лекційного матеріалу – 20 балів; тесту для перевірки самостійного опанування матеріалу навчальної дисципліни – 20 балів; тесту на набуття практичних навичок – 10 балів; кейсів, практичних завдань до кейсів
- 10 балів; підготовки аналітичних завдань для дискусії – 5 балів; підготовка оглядів основної та додаткової літератури з проблемних питань – 5 балів (70 балів);
активності на практичному занятті: усне опитування для оцінювання результатів засвоєння студентом лекційних матеріалів – 5 балів; захисту власної розробки студента з вибраної тематики, у тому числі запропонованою студентом) – 10 балів; презентація розробки студента з визначеної теми або проблемного питання – 5 балів; відпрацювання індивідуальних продуктивних вправ на практичних заняттях – 5 балів; активності під час захисту, участь в дискусії, надання пропозицій – 5 балів (30 балів).
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Максимальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» - 60 балів.