Екологія культури: філософія, релігія, наука

Анотація навчальної дисципліни
Мета викладання навчальної дисципліни: підготовка висококваліфікованих фахівців-гуманітаріїв, які сполучатимуть фундаментальну професійну підготовку із плюралістичним мисленням.  
Практичне значення та використання отриманих знань: 
˗    формування теоретико-методологічних світоглядних знань здобувачів вищої освіти; 
˗    вміння самостійно мислити на основі ґрунтовного знання курсу;  
˗    аналізувати прочитані першоджерела, застосовувати філософську методологію для вирішення практичних завдань; 
˗    формування уміння аналізувати особливості розвитку різних світоглядних традицій; 
˗    вміння критично осмислювати основні світоглядні ідеї та формувати власну теоретичну позицію.

Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Предмет та завдання курсу “Екологія культури: філософія, релігія, наука”».
Лекція 2. «Історичні типи світогляду».
Лекція 3. «Особливості міфологічного світогляду: дослідження історичних типів міфів».
Лекція 4. «Особливості міфологічного світогляду: міф в сучасній культурі».
Лекція 5. «Трансцендентне у сучасному світі».
Лекція 6. «Взаємозв’язок і розвиток міфології, релігії та філософії».
Лекція 7. «Народження науки. Філософія та наука».
Лекція 8. «Вплив науки та філософії та формування нового типу світогляду».
Лекція 9. «Соціокультурна спрямованість філософського знання».
Лекція 10. «Людина як найвища цінність гуманітаристики».
Лекція 11. «Глобалізація ідей та глобалізація культури».
Лекція 12. «Екологія культури як світоглядний тренд».
Лекція 13. «Науковий світогляд як основа ментальності людини пост-сучасності».
Лекція 14. «Релігійний світогляд як підґрунтя міфологічної свідомості».
Лекція 15. «Значення екології культури для розвитку суспільства ХХІ століття».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Компаративний аналіз історичних типів світогляду».
Мета заняття: Співвідносити різні культурно-філософські традиції, встановлювати їх особливості при проведені компаративного аналізу історичних типів світогляду: міфологічного та релігійного; філософського та наукового.
Практичне заняття №2. «Світ міфів: стале та плинне».
Мета заняття: Співвідносити різні культурно-філософські традиції, встановлювати їх особливості при освоєнні специфіки інтерпретації сучасних нарративів як  формування світогляду ХХІ століття; формування здібності до аналітичного мислення.
Практичне заняття №3. «Сучасний світ магічного та теологічного».
Мета заняття: Співвідносити різні культурно-філософські традиції, встановлювати їх особливості при освоєнні специфіки інтерпретації сучасних нарративів як  формування світогляду ХХІ століття; формування здібності до аналітичного мислення.
Практичне заняття №4. «Від міфу – до логосу: народження філософії».
Мета заняття: Співвідносити різні культурно-філософські традиції, встановлювати їх особливості при освоєнні новітніх філософсько-культурних світоглядних парадигм; трактовка множинності буття людини, базуючись на категорійному апараті філософської антропології.
Практичне заняття №5. «Колоквіум за темою:  Народження науки. Філософія та наука».
Мета заняття: Співвідносити різні культурно-філософські традиції, встановлювати їх особливості при освоєнні головних специфічних рис, чинників, особливостей епістемології як процесу пізнання науки; формування аналітико-синтетичних  здібностей на прикладі аналізу науки як системи знань, як соціального інституту, як форми суспільної свідомості, як виду діяльності.
Практичне заняття №6. «Конференція за роботою З. Баумана “Глобалізація. Наслідки для людини і суспільства”».
Мета заняття: Співвідносити різні культурно-філософські традиції, встановлювати їх особливості при оволодінні навичками гуманітарної аналітики, виявлення методологічної ролі філософії в освоєнні  гуманітарних наук; формування навичок компаративного, крос-культурного, системно-структурного, аксіологічного аналізу; освоєння головних специфічних рис, особливостей філософської методології.
Практичне заняття №7. «Конференція за роботою З. Баумана “Глобалізація. Наслідки для людини і суспільства”».
Мета заняття: Співвідносити різні культурно-філософські традиції, встановлювати їх особливості при формуванні навичок компаративного, крос-культурного, системно-структурного, аксіологічного аналізу; освоєння головних специфічних рис, чинників, особливостей провідного змісту культури ХХІ століття, аналізуючи сучасну ситуацію екології культури.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Предмет та завдання курсу “Екологія культури: філософія, релігія, наука”».
Лекція 2. «Історичні типи світогляду».

Практичні заняття
Практичне заняття №2. «Світ міфів: стале та плинне».
Мета заняття: Співвідносити різні культурно-філософські традиції, встановлювати їх особливості при освоєнні специфіки інтерпретації сучасних нарративів як  формування світогляду ХХІ століття; формування здібності до аналітичного мислення.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти
Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у 50 балів. Семестровий модуль завершується модульною контрольною роботою (МКР). Модульні контрольні роботи є обов’язковою формою поточного контролю, що виконуються у відповідності до графіка освітнього процесу. Кожна з 2 Модульних контрольних робіт складається з теоретичних та практичних частин. Максимальна оцінка за правильне виконання кожної частини становить 10 балів. Загальна оцінка за кожну з модульних робіт може складати 20 балів. МКР з дисципліни  виконується на 7-8-му та 14-15-му тижнях 2-го семестру. Отримані здобувачем бали за практичні завдання враховуються в процесі накопичення підсумкових балів з даної навчальної дисципліни.

Для заочної форми здобуття освіти
Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у 50 балів. Семестровий модуль завершується модульною контрольною роботою (МКР). Модульні контрольні роботи є обов’язковою формою поточного контролю. Кожна з 2 Модульних контрольних робіт складається з теоретичних та практичних частин. Максимальна оцінка за правильне виконання кожної частини становить 10 балів. Загальна оцінка за кожну з модульних робіт може складати 20 балів. Отримані здобувачем бали за практичні завдання враховуються в процесі накопичення підсумкових балів з даної навчальної дисципліни.

Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю
Поточний контроль, що здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних, практичних завдань, оцінюється сумою набраних балів (максимальна сума – 100 балів; мінімальна сума, що дозволяється здобувачу отримати позитивну оцінку – 60 балів).