Внутрішньокотлові процеси

 Анотація навчальної дисципліни

Мета вивчення дисципліни: Придбання здобувачами вищої освіти теоретичних та практичних знань в області гідравлічних схем парових і водогрійних котлів. Ознайомлення студентів: з основними фізико-хімічними внутрішньокотловими процесами, що йдуть у контурах циркуляції; з конструктивними особливостями контурів циркуляції парових і водогрійних котлів; з основами розрахунку і проектування контурів циркуляції парових і водогрійних котлів.

Практичне значення та використання отриманих знань: Розуміння особливостей конструкції та основних фізико-хімічних внутрішньокотлових процесів, що йдуть у контурах циркуляції парових і водогрійних котлів. Розуміння особливостей роботи елементів гідравлічних схем парових і водогрійних котлів. Вміння аналізувати внутрішньокотлові процеси в парових та водогрійних котлах. Вміння використовувати  методики розрахунку контурів циркуляції парових і водогрійних котлів. Вміння складати розрахункові гідравлічні схеми існуючих парових і водогрійних котлів. Вміння виконувати перевірку роботи контурів природної циркуляції на надійність роботи. Вміння проектувати нові гідравлічні схеми парових та водогрійних котлів. 

Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Класифікація гідравлічних схем котлів».
Лекція 2. «Призначення і конструкції барабанів парових котлів».
Лекція 3. «Внутрішньобарабанні і виносні сепараційні пристрої».
Лекція 4. «Основне рівняння контуру природної циркуляції».
Лекція 5. «Нерівномірність сприймання теплоти по висоті і ширині топки».
Лекція 6. «Сприймання теплоти елементів контуру природної циркуляції, визначення його паропродуктивності».
Лекція 7. «Визначення дійсної швидкості циркуляції простого і складного контурів».
Лекція 8. «Визначення кратності циркуляції. Перевірка роботи контуру природної циркуляції на відсутність і перекидання циркуляції».
Лекція 9. «Вимоги до якості живильної води і пари. Домішки в живильній воді та парі.
Лекція 10. «Методи отримання чистого пара».
Лекція 11. «Сольовий баланс барабанних котлів. Продування парового котла».
Лекція 12. «Ступеневе випаровування в барабанних котлах».
Лекція 13. «Особливості циркуляції робочого тіла в пароперегрівачах. Критерії надійності».
Лекція 14. «Особливості циркуляції робочого тіла в економайзерах. Критерії надійності».
Лекція 15. «Організація проведення випробувань контурів природної циркуляції».

Практичні заняття
Практичне заняття 1. Визначення геометричних характеристик контуру циркуляції.
Мета заняття: Отримання навичок визначення геометричних характеристик контуру циркуляції 
Практичне заняття 2. Визначення сприймання теплоти контуру природної циркуляції.
Мета заняття: Отримання навичок теплового розрахунку контуру природної циркуляції. 
Практичне заняття 3. Визначення гідравлічних опорів контуру природної циркуляції.
Мета заняття: Отримання навичок визначення гідравлічних опорів контуру циркуляції.
Практичне заняття 4. Визначення сприймання теплоти контуру і його паропродуктивності.
Мета заняття: Отримання навичок теплового розрахунку елементів контуру природної циркуляції та його паропродуктивності.
Практичне заняття 5. Визначення швидкості природної циркуляції.
Мета заняття: Отримання навичок розрахунку швидкості природної циркуляції.
Практичне заняття 6. Визначення кратності циркуляції. Перевірка на відсутність застою і перекидання циркуляції.
Мета заняття: Отримання навичок визначення кратності циркуляції та перевірки на відсутність застою і перекидання циркуляції. 
Практичне заняття 7. Визначення дійсної швидкості природної циркуляції.
Мета заняття: Отримання навичок визначення дійсної швидкості природної циркуляції.

Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Особливості гідравлічних схем котлів. Основне рівняння контуру природної циркуляції».
Лекція 2. «Визначення дійсної швидкості циркуляції простого і складного контурів».
Практичні заняття
Практичне заняття 1. Визначення дійсної швидкості природної циркуляції.
Мета заняття: Отримання навичок визначення дійсної швидкості природної циркуляції.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу. 

 Індивідуальна робота: не передбачена

 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
     Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.
     Модульна контрольна робота 1 і 2 виконується у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (4 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 5 балами (4 питання = 20 балів). Правильне розв’язання задачі оцінюється в 10 балів.
     Модульна контрольна робота оцінюється у максимально можливі 30 балів (1,35 кредиту). Накопичувана частина дисципліни  складається з виконання практичних завдань у кожному змістовому модулі та виконанні РГР. У семестрі студент виконує 7 практичних завдань, які оцінюються 20 балами, що складає 0,9 кредиту у семестрі. РГР оцінюються 20 балами (0,9 кредиту) за семестр. 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів (2,25 кредиту).
Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти
     
Підсумковий контроль – залік. 
Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.

 Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю
     Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, звертатися на консультації до викладача. 
     Здобувач зобов’язаний дотримуватись принципів академічної доброчесності. 
     Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
     Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
     Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
     Складання/перескладання заліку – за встановленим деканатом розкладом.
     Під час лекції або практичних занять здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
     Здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %, отримають залік.
     Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
     Складання/перескладання заліку організовується за встановленим деканатом розкладом.