Біозахист та біобезпека

Анотація навчальної дисципліни
Мета вивчення дисципліни: 
Набуття сучасних навичок розв’язання складних задач з медицини та вирішення проблем у сфері охорони здоров’я, пов’язаних із біологічною безпекою, та розуміння значення мікроорганізмів у розвитку надзвичайних ситуацій інфекційної етіології, опанування базовими принципами мікробіологічної діагностики, специфічної профілактики інфекційних захворювань, фундаментальних норм біозахисту населення в умовах контакту з інфекційними агентами, управляння біоризиками для подальшої професійної діяльності.
Практичне значення та використання отриманих знань 
Розуміння функціонування національної системи громадського здоров’я, мати практичні навички роботи з нормативно-правовими документами щодо біобезпеки та біоетики в Україні, інструкціями ВООЗ з біобезпеки/біозахисту, міжнародними медико-санітарними правилами, стандартами з біоризику. Вміння аналізувати біоризики та обґрунтовувати доцільні дії у відповідь на надзвичайні ситуації, обирати методи специфічної та неспецифічної профілактики інфекційних хвороб. Вміння аналізувати результати мікробіологічних досліджень та на їх підставі оцінити інформацію щодо поширення небезпеки біологічного походження.

Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Поняття та терміни біозахисту, біобезпеки та біоетики. Сучасна біотехнологія та питання біобезпеки».
Лекція 2. «Основні напрямки формування та функціонування біологічної безпеки на рівні держави».
Лекція 3. «Антимікробна резистентність та біобезпека. Профілактика інфекцій та інфекційний контроль».
Лекція 4. «Міжнародні медико-санітарні правила за 19 технічними сферами».
Лекція 5. «Методи роботи з біологічним матеріалом».
Лекція 6. «Використання біотехнології в медицині. Внутрішньолікарняні інфекції».
Лекція 7. «Біоетика».
Лекція 8. «Механізми імунологічної резистентності організму людини. Імунопрофілактика».
Лекція 9. «Лабораторний біозахист».
Лекція 10. «Інтродукція нових видів організмів та її вплив на довкілля. Біобезпека навколишнього середовища. Екологічне та епідеміологічне значення мікроорганізмів. Небезпеки біологічного походження».
Лекція 11. «Мікробіологічна безпека мікрофлори води, ґрунту та повітря. Біобезпека води, ґрунту та повітря».
Лекція 12. «Безпека харчових продуктів – мікробіологічні ризики».
Лекція 13. «Мікробіологічний контроль стерильності виробів медичного призначення,
Лекція 14. «Управління біологічними ризиками».
Лекція 15. «Війна, біологічна зброя, біотероризм і злочинність. Емерджентні інфекції».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Належна клінічна практика (Good Clinical Practice — GCP). 
Аудит лабораторної та клінічної практик (GLP, GСP)».
Мета заняття: Дослідження міжнародного досвіду щодо лабораторної та клінічної практик
Практичне заняття №2. «Нормативно-правові акти щодо антимікробної резистентності: європейський стратегічний план дій по проблемі стійкості до антибіотиків, національний план дій щодо боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів».
Мета заняття: Дослідження нормативно-правових актів щодо антимікробної резистентності
Практичне заняття №3. «Порядок організації профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров'я».
Мета заняття: Дослідження порядку організації профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров'я.
Практичне заняття №4. «Нормативно-правова база щодо біобезпеки та біоетики в Україні. Інструкції ВООЗ з біобезпеки/біозахисту. Міжнародні медико-санітарні правила. Стандарти з біоризику».
Мета заняття: Дослідження нормативно-правової бази щодо біобезпеки та біоетики в Україні.
Практичне заняття №5. «Управління біоризиками в лабораторії».
Мета заняття: Дослідження біоризиків в лабораторії.
Практичне заняття №6. «Методи моніторингу безпеки мікрофлори води, ґрунту та повітря».
Мета заняття: Дослідження методів моніторингу безпеки мікрофлори води, ґрунту та повітря
Практичне заняття №7. Методи ідентифікації лікарняних штамів. Етіологія, епідеміологія патогенез та клініка внутрішньолікарняних інфекцій.
Мета заняття: Дослідження етіології, епідеміології патогенезу та клінікі внутрішньолікарняних інфекцій.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Поняття та терміни біозахисту, біобезпеки та біоетики. Основні напрямки формування та функціонування біологічної безпеки на рівні держави».
Лекція 2. «Інтродукція нових видів організмів та її вплив на довкілля. Біобезпека навколишнього середовища. Екологічне та епідеміологічне значення мікроорганізмів. Небезпеки біологічного походження».

Практичні заняття
Практичне заняття № 1. «Порядок організації профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров'я. Методи ідентифікації лікарняних штамів. Етіологія, епідеміологія патогенез та клініка внутрішньолікарняних інфекцій».
Мета заняття: Дослідження порядку організації профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров'я, етіології, епідеміології патогенезу та клінікі внутрішньолікарняних інфекцій.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

 Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти
не передбачено.

Для заочної форми здобуття освіти
Захист 1 контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи ‒ 100 балів.
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 50 теоретичних питань у вигляді тесту. 
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні 
1)    6-ти індивідуальних поточних завдань. Індивідуальні поточні завдання виконуються письмово і полягають в розв'язуванні типових задач відповідно до мети та завдань практичних занять. Бездоганне виконання індивідуального поточного завдання №1 оцінюється у 9 балів; індивідуальних поточних завдань №2 і №3 – 8 балів; індивідуальних поточних завдань №4 – 5 балів, №5 і №6 – 10 балів;
2)    двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп'ютерного тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 25 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік письмовий. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти
Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів при виконанні індивідуальної контрольної роботи.

Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 
Викладач на першому занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.
Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на заліку або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання заліку – за встановленим деканатом розкладом.
Під час лекції, лабораторного (практичного) заняття, МКР, заліку здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Під час розв’язання задач на МКР та заліку дозволяється користуватися довідниками.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.