Методи та засоби випробувань машин

Мета вивчення дисципліни:
Засвоєння та формування професійної компетентності здобувачами другого (магістерського) рівня вищої освіти з випробувань технологічних машин, насамперед металорізальних верстатів, оволодіння основними знаннями щодо методології проведення різних видів випробувань, аналізу результатів у цій сфері, оцінки показників технічного рівня та якості машин і на основі отриманої інформації оцінювати показники технічного рівня та якості машин на різних етапах їх життєвого циклу.
Практичне значення та використання отриманих знань:
Набуття майбутніми фахівцями в сфері прикладної механіки теоретичних знань та практичних навичок із сучасних світових тенденцій у сфері випробувань технологічних машин, використання відповідних засобів випробувань і засобів збору та обробки вимірювальної інформації, що дає можливість пропонувати найбільш ефективні технічні рішення для створення працездатної машини відповідно до встановлених технічних вимог
 Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Вступ. Загальні відомості про види, методи та засоби випробувань.».
Лекція 2. «Основні визначення в області випробувань».
Лекція 3. «Цілі та завдання випробувань. Класифікація основних видів випробувань».
Лекція 4. «Випробування верстатів на геометричну точність. Перевірка точності кінематичних ланцюгів».
Лекція 5. «Випробування верстатів на жорсткість. Визначення величин зазорів і натягів в шпиндельних підшипниках кочення. Перевірка стабільності положення осі шпинделя при його обертанні ».
Лекція 6. «Перевірка потужності, споживаної приводом головного руху верстата»
Лекція 7. «Вібрації та шум машин. Випробування шумових характеристик».
Лекція 8. «Випробування промислових роботів».
Лекція 9. «Перевірка працездатності верстата при максимальних навантаженнях».
Лекція 10. «Оцінка точності верстата за результатами обробки зразків-виробів. Випробування верстатів на чистоту обробки».
Лекція 11. «Випробування на продуктивність технологічних машин спеціального призначення»
Лекція 12. «Дослідження вібростійкості верстатів з використанням методу граничної стружки».
Лекція 13. «Методи і засоби визначення динамічних характеристик пружної системи верстатів».
Лекція 14. Визначення  динамічних характеристик пружної системи верстата за допомогою імпульсного силового збудження.
Лекція 15. «Випробування металорізальних верстатів на надійність».

Практичні заняття
Практичне заняття № 1. «Перевірка точності токарного верстата в статичному стані».
Мета роботи – ознайомитися з методиками найбільш поширених перевірок точності токарних верстатів в непрацюючому стані (так званої геометричної точності), дати оцінку відповідності випробуваного верстата встановленим нормам.
Практичне заняття № 2. «Випробування шпиндельного вузла фрезерного станка на жорсткість».
Мета заняття: визначити характеристику жорсткості шпиндельного вузла фрезерного верстата в напрямку вертикальної подачі (від низу до верху), дати аналіз характеристики і порівняти отримане значення жорсткості з рекомендованим.
Практичне заняття № 3. «Оцінка теплових деформацій і теплових полів машин».
Мета заняття: оволодіння методикою вимірювання температури вузлів і деталей технологічних
машин на прикладі металорізального верстата загального призначення..
Практичне заняття № 4. «Оцінка шумових характеристик машин».
Мета заняття: оволодіння методикою визначення шумових характеристик і порівняння їх з допустимими значеннями на прикладі металорізального верстата загального призначення.
Практичне заняття № 5. «Оцінка вібраційних характеристик технологічних машин».
Мета заняття: вивчення методики вібраційного контролю при вимірюванні параметрів вібрації вузлів токарного верстата.
Практичне заняття № 6. «Дослідження вібростійкості верстатів з використанням методу граничної стружки».
Мета заняття: дослідження коливань шпиндельного вузла токарного верстата методом граничної стружки з побудовою межі стійкості.
Практичне заняття № 7. «Оцінка точності позиціонування та зони нечутливості фрезерного верстата з системою ЧПК.».
Мета заняття: вивчення методики оцінки точності позиціонування та зони нечутливості верстатів з позиційними та контурними системами ЧПК. Використання тест-програм.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Випробування верстатів на геометричну точність. Перевірка точності кінематичних ланцюгів».
Лекція 2. «Методи і засоби визначення динамічних характеристик пружної системи верстатів».

Практичні заняття
Практичне заняття № 1. «Перевірка точності токарного верстата в статичному стані».
Мета роботи – ознайомитися з методиками найбільш поширених перевірок точності токарних верстатів в непрацюючому стані (так званої геометричної точності), дати оцінку відповідності випробуваного верстата встановленим нормам.
Практичне заняття № 5. «Оцінка вібраційних характеристик технологічних машин».
Мета заняття: вивчення методики вібраційного контролю при вимірюванні параметрів вібрації вузлів токарного верстата.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
 Індивідуальна робота
Для денної та заочної форми здобуття освіти індивідуальна робота не передбачені планом

 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Підсумковий контроль з навчальної дисципліни проводиться після завершення її вивчення з метою встановлення досягнення здобувачем вищої освіти заявлених програмних результатів навчання та оцінювання рівня цих результатів. Форма підсумкового контролю залік. Залік накопичувальний. Максимальна оцінка 100 балів. У випадку, коли здобувач протягом семестру набрав більше 60 балів, він отримує «зараховано».
Формою проведення поточного контролю є дві модульні контрольні роботи за кожну з яких здобувач вищої освіти отримує 30 балів. За виконання 7 практичних занять здобувач вищої освіти отримує 40 балів.

Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати 100 балів. 
Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.
Модульні контрольні роботи №1 та №2 виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за їх бездоганне виконання становить 30 балів (у формі тестових запитань). Накопичувальна частина дисципліни оцінюється 20 балами, за виконання лабораторних завдань 10 балів та за поточне контрольне опитування на лабораторних заняттях 10 балів. 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.
Семестровий модуль № 1
Виконання лабораторних робіт – 10 балів. 
Поточні контрольні опитування – 10 балів. 
Модульна контрольна робота №1 – 30 балів (7 тиждень). Перескладання можливе протягом 8–9 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
Виконання лабораторних завдань – 10 балів. 
Поточні контрольні опитування: – 10 балів.  
Модульна контрольна робота №2 – 30 балів (14 тиждень).
На заліку здобувач може отримати 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

Підсумковий контроль з навчальної дисципліни проводиться після завершення її вивчення з метою встановлення досягнення здобувачем вищої освіти заявлених програмних результатів навчання та оцінювання рівня цих результатів. Форма підсумкового контролю залік. Залік накопичувальний. Максимальна оцінка 100 балів. У випадку, коли здобувач протягом семестру набрав більше 60 балів, він отримує «зараховано».
Формою проведення поточного контролю є виконання контрольної роботи за виконання якої здобувач вищої освіти отримує 60 балів. За виконання практичної роботи – 40 балів.