Психологія та педагогіка вищої школи

Анотація навчальної дисципліни

Мета вивчення дисципліни: забезпечити загальну теоретико-практичну психолого-педагогічну підготовку майбутніх докторів філософії (PhD), яка слугуватиме ефективному опануванню їхнього фаху та науково-дослідній професіоналізації; формування психологічної і просвітницької компетентності як компоненту складової підготовки докторів філософії та розвиток психолого-педагогічної культури, спрямованої на розвиток моральних, інтелектуальних особливостей, творчого потенціалу майбутнього науковця; опанування теоретичних, методологічних, концептуальних та інноваційних методів викладання навчальних у системі університетської освіти.
Завдання дисципліни: ознайомити з теоретичними засадами та практичними методами/прийомами педагогіки і психології вищої школи; сприяти усвідомленню особливостей наукової психолого-педагогічної діяльності та шляхів її опанування; розвивати здатність влучно застосовувати прийоми, форми, методи, засоби і техніки психолого-педагогічних взаємодій з метою підвищення продуктивності фахової і наукової діяльності; сформувати уявлення про закономірності розвитку освіти, процесу навчання і виховання здобувачів, їх наукової та професійної підготовки відповідно до чинних стандартів, потреб і вимог суспільного загалу; ознайомити з інноваційними технологіями, формами організації, методами, засобами навчання, виховання, психологічної підтримки і фасилітації в системі вищої освіти; сприяти розвитку професійно-наукової ідентичності та постанню морально-етичних і духовних рис-якостей особистості. 
Практичне значення та використання отриманих знань: оволодіння прикладними уміннями-навичками, а саме ‒ створення сприятливих умов для становлення гармонійно розвиненої особистості; формування навичок підтримки власного ментального здоров’я; вміння психологічно обґрунтувати професіограму сучасного фахівця вищої кваліфікації, формуванням уміння визначати оптимальний шлях вирішення психолого-педагогічних проблем; виявлення соціокультурних і психологічних-дидактичних чинників соціалізації особистості фахівця, проєктування індивідуальної траєкторії професійного становлення здобувача; розробка методів фахової орієнтації з урахуванням кваліфікаційних вимог; інтеграція, систематизація психологічних знань про механізми підвищення ефективності організації навчального процесу у вищій школі.

 Результати навчання

ПРН3. Вільно презентувати та обговорювати державною мовою, а також англійською мовою чи одною з офіційних мов Європейського Союзу, результати наукових досліджень, фундаментальні та прикладні проблеми фізики та/або астрономії, публікувати результати наукових досліджень у наукових виданнях, що індексуються у базах Scopus та WoS Core Collection.
ПРН9. Глибоко розуміти загальні принципи та методи природничих наук, а також  методологію наукових досліджень, місце фізики в системі наукових знань як методологічної основи природничих, інженерних наук та технологій; застосувати їх у власних дослідженнях у сфері фізики та/або астрономії та у викладацькій діяльності.
ПРН11. Організовувати освітній процес і проводити педагогічну діяльність у сфері фізики та/або астрономії, забезпечувати відповідне наукове, навчально-методичне та нормативне забезпечення.

Тематика та види навчальних занять

Лекційні заняття
Лекція 1. «Педагогічний процес у вищій школі».
Лекція 2. «Методи, форми і засоби навчання у ЗВО».
Лекція 3. «Науково-педагогічна діяльність викладача вищої школи».
Лекція 4.  «Педагогічне дослідження».
Лекція 5. «Психологія у структурі вищої освіти».
Лекція 6. «Психологія особистості. Сучасні теорії і практики». 
Лекція 7. «Спілкування як засновок формування колективу».
Лекція 8. «Образ сучасного викладача закладу вищої освіти».

Практичні заняття

Практичне заняття № 1.  «Педагогічний контроль у вищій школі».
Мета заняття: проаналізувати сучасний стан проведення контрольних заходів у ЗВО; визначити основні складові проміжного та підсумкового контролю.
Практичне заняття № 2. «Особливості методики викладання у вищій школі».
Мета заняття: визначити предмет і завдання педагогіки вищої школи; означити віхові форми, шляхи і засоби викладання у ЗВО.
Практичне заняття № 3. «Якість і менеджмент вищої освіти».
Мета заняття: розглянути концепції оволодіння  уміннями та навичками педагогічної майстерності; проаналізувати засновки ефективного управління освітнім простором ЗВО».
Практичне заняття № 4. «Науковий апарат психології вищої школи».
Мета заняття: визначити основні поняття, конструкти, категорії, методи, принципи, механізми, технології, засоби і техніки у системі вищої освіти.
Практичне заняття № 5. «Методологія організації освітнього простору ЗВО з позицій психологічної науки».  
Мета заняття: проаналізувати роль та значення психологічного налаштування особистості до здобуття знань, умінь і навичок; розглянути засади ергономічності часопростору навчання у ЗВО.
Практичне заняття № 6. «Ефективна комунікація як запорука реалізації індивідуальної і загальної траєкторії наукового пошукування».
Мета заняття: охарактеризувати форми комунікативних взаємодій і бар’єрів з позицій психологічних рефлексій при здійсненні науково-дослідних розвідок. 
Практичне заняття № 7. «Індивідуальність пошукувача-дослідника та його науково-ціннісна зорієнтованість».
Мета заняття: визначити основні риси-якості особистості дослідника як детермінанти успішної реалізації пошукового проєкту; проаналізувати умови ефективності пізнання. 

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

 Індивідуальна робота 

Не передбачена

 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Поточний контроль: 
Активна робота на практичних заняттях – 4 бали (повний конспект контрольних запитань з теми ‒ 1 б.; участь у ділових іграх, дискусіях, брифінгах в разі, якщо відповідь/доповнення буде змістовною та аргументованою ‒ 1 б.; експрес-тестування, стандартизовані тести ‒ 1 б., створення тематичної міні-презентації (доповідь/есе або кейс-стаді) – 1 б.). 
Виконання двох модульних контрольних робіт. Кожна модульна контрольна робота складається з теоретичної частини (10 тестових запитань по 2 бали) та практичної частини (2 завдання по 8 балів), всього за кожну модульну контрольну – 36 балів. Практичні завдання диференціюється за рівнем складності від репрезентативного рівня демонстрації знань (відповіді на запитання) до творчого креативного,  у вирішені кейсів.  

Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів. На екзамені здобувач відповідає по білетах, у яких три запитання (одне теоретичне і два практичних), відповідь на перше запитання оцінюєтеся до 20 б., кожна відповідь з практичної частини білету становить максимально 40 балів.