САПР енергетичних об’єктів

Мета дисципліни:

забезпечити здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії необхідними знаннями у галузі моделювання технологічних процесів галузі теплоенергетики засобами сучасних інформаційних технологій. Для рішення практичних задач, які виникають в процесі навчання і подальшій професійній діяльності фахівців, у відповідності освітньо-наукової програми, навчальним планом, часто виникають проблеми, які стосуються складання теплових схем, оптимізації конструкцій основного і допоміжного енергообладнання тощо.

Завдання дисципліни:

формування у здобувача вищої освіти ступеня доктора філософії знань про методи моделювання процесів в агрегатах ТЕС; 

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень

Л1.  Знайомство з програмою AUTOCAD. Основні елементи інтерфейсу AUTOCAD.
СРЗ. К.

2 тиждень

ПЗ1. Вивчення меню і панелей інстументів та використання найпростіших команд. 
СРЗ. К.

3 тиждень

Л2.  Вкладки та панелі стрічки AUTOCAD.
СРЗ. К.

4 тиждень

ПЗ2.  Побудова найпростіших фігур і форматів креслень.
СРЗ. К.

5 тиждень

Л3.  Основні режими для малювання.
СРЗ. К.

6 тиждень

ПЗ3.  Правила оформлення креслень.
СРЗ. К.

7 тиждень

Л4.  Основні принципи виклика команд. Робота з кресленнями в AUTOCAD.
СРЗ. К. 

8 тиждень

ПЗ4.  Побудова спряження.
МКР1. СРЗ. К. 

9 тиждень

Л5. Основні команди у програмі AUTOCAD (початок).
СРЗ. К.

10 тиждень

ПЗ5.  Вивчення розмірних ліній, текстового редактора.
СРЗ. К.

11 тиждень

Л6. Основні команди у програмі AUTOCAD (закінчення).
СРЗ. К.

12 тиждень

ПЗ6.  Побудова складних фігур.
СРЗ. К.

13 тиждень

Л7.  Команди hatches and fills. Побудова розмірів (dimension) на кресленнях.
СРЗ. К.

14 тиждень

ПЗ7.  Робота з растровими зображеннями.
СРЗ. К.

15 тиждень

Л8. Текст (теxt) креслень. Виведення креслення до друку (plot).
МКР2. СРЗ. К.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (4 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 5 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 10 балів.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:

Семестровий модуль № 1

МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 8–15 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є усний іспит, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Складання/перескладання екзамену організується за встановленим відділом аспірантури розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 
Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання екзамену – за встановленим відділом аспірантури розкладом.
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
 

застосування технічних і програмних засобів для оптимізації режимів роботи обладнання, агрегатів, блоків ТЕС з застосуванням обчислювальної техніки;

придбання навичок математичного моделювання та використання прикладних програм для аналізу та оптимізації процесів на теплових станціях.