Індивідуальна дослідницька робота

Обов’язковим компонентом освітньої програми для здобуття кваліфікаційного рівня магістра зі спеціальності 174 – Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка є індивідуальна дослідницька робота.
Індивідуальна дослідницька робота майбутніх випускників спрямована на:
•    закріплення теоретичних знань, одержаних здобувачами під час навчання;
•    набуття і удосконалення практичних навичок і умінь безпосередньо у процесі професійної діяльності;
•    розвиток у здобувачів здатності компетентного прийняття рішень у виробничих ситуаціях;
•    освоєння базових методів проведення виробничих та наукових досліджень в області фахової діяльності;
•    формування початкових навиків оформлення наукових публікацій за фаховою тематикою.
Метою є підготовка здобувачів до самостійного розв’язання професійних науково-технічних задач, що виникають у їхній практичній діяльності, спираючись на новітні досягнення науки та техніки; надання здобувачам передових знань щодо методики та організації сучасної науково-дослідної діяльності у напрямку інформаційного забезпечення робототехнічних систем, формування відповідних компетентностей та професійних навиків самостійної наукової роботи відповідно до вимог та у зв’язку з підготовкою до написання магістерської роботи.
Предмет: теоретичні та методологічні основи, методичні положення підвищення ефективності наукових досліджень.
Основними завданнями є формування наукового світогляду здобувачів; прищеплення здобувачам навичок самостійної науково-дослідної роботи; розвиток ініціативи, здатності застосовувати теоретичні знання у практичній діяльності; вміння відбирати та аналізувати необхідну інформацію, формулювати мету, завдання дослідження, планувати і проводити експеримент, формулювати висновки наукового дослідження, складати звіти, доповіді та статті за результатами дослідження.
В результаті вивчення дисципліни «Індивідуальна дослідницька робота» здобувач повинен
знати:
•    зміст наукових категорій;
•    напрямки наукових досліджень;
•    методологію проведення теоретичних та експериментальних досліджень;
•    представлення результатів наукових досліджень;
•    вимоги і правила виконання та оформлення результатів науково-дослідницької роботи;
уміти:
•    аналізувати наукову інформацію, мету та завдання наукового дослідження;
•    планувати і проводити наукові дослідження;
•    обробляти результати експериментальних та теоретичних досліджень;
•    формулювати результати роботи у вигляді наукового звіту, тезів, усної доповіді.
Тривалість практичної підготовки – 6,0 кредитів ЕКТС визначаються навчальним планом, терміни проведення – графіком освітнього процесу на поточний навчальний рік.

ЗМІСТ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ
3.1. Зміст індивідуальної дослідницької роботи повинен забезпечувати виконання мети і всіх завдань індивідуального плану.
3.2. Така робота включає:
•    поглиблення своїх навичок та вмінь пошуку передової наукової й технічної інформації із залученням сучасних інформаційних технологій;
•    професійну підготовку огляду необхідної наукової та технічної літератури в заданому напрямку,
•    освоєння методів практичної реалізації щодо розробки автоматизованих систем;
•    набуття вміння проводити експериментальні та теоретичні дослідження, обробляти та аналізувати дані, отримані експериментально, на основі отриманих результатів приймати рішення щодо їх практичного використання;
•    підготовку наукової статті або тез доповіді на конференцію;
•    ознайомлення з технологічним обладнанням та програмним забезпеченням, які використовуються на базі практики;
•    ознайомлення з проблемами створення та використання нових сучасних автоматизованих і комп’ютерно-інтегрованих систем у виробничих процесах, які застосовуються на базі практики.

 ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
4.1. Керівник практики від кафедри до початку практики видає кожному здобувачеві індивідуальне завдання. Основна ціль індивідуального завдання – застосування конкретизованих до теми магістерської роботи технологій розробки, конструювання, моделювання, оптимізації та дослідження системи автоматизації, оцінка їх функціонування, визначення меж застосування.
4.2. Зміст індивідуального завдання формується таким чином, щоб він відповідав завданням навчального процесу, потребам сучасного виробництва, враховував індивідуальну траєкторію навчання кожного конкретного здобувача та умови, можливості і пропозиції організації чи підприємства бази практики.
4.3. Зміст індивідуальних завдань конкретизується і уточнюється керівником магістерської роботи спільно із даним здобувачем до початку практики.
4.4. Формулювання завдання індивідуально ї роботи повинно бути спрямованим на вирішення конкретної практичної задачі. При цьому дане завдання має бути складене таким чином, щоб здобувач міг самостійно вирішити поставлені практичні завдання. Оскільки практика може проводитися на підприємствах з різною структурою і різною тематикою основної діяльності, то завдання індивідуальної роботи повинні відображати специфіку такої діяльності.
4.5. Індивідуальне завдання може включати такі конкретні пункти:
•    аналіз стану теми досліджень за літературними та іншими джерелами;
•    аналіз конструктивних особливостей виробу та технологічних особливостей його виготовлення;
•    аналіз вихідних даних на проєктування і розробка технічного завдання на проєктування;
•    вибір функціональної схеми системи автоматизації;
•    обґрунтування вибору, опис та розрахунок технічних засобів системи автоматизації;
•    обґрунтування вибору та аналіз типу системи керування автоматизованою системою;
•    обґрунтування та створення алгоритму функціонування системи автоматизації;
•    розробка програми мікроконтролера або промислового контролера;
•    обґрунтування вибору програмного забезпечення для проведення проєктних робіт;
•    розрахунок, моделювання чи оптимізацію системи автоматизації;
•    розробку принципових електричних схем спряжень (інтерфейсів) системи керування з технологічним обладнанням;
•    розробку друкованих плат і складальних креслень схем спряжень;
•    розробку мережі передачі даних автоматизованої системи;
•    обґрунтування вибору та аналіз SCADA-системи для забезпечення роботи в реальному часі спроєктованої системи;
•    абонентське адміністрування мережевого обладнання різного типу;
•    проєктування систем безпеки;
•    опанування навичок Web-програміста.
4.6. Основними завданнями індивідуальної роботи є:
•    вивчити порядок розробки, проходження і затвердження проєктної, технічної і конструкторської документації безпосередньо на підприємстві певного напрямку діяльності;
•    освоїти методики проєктування і застосування програмного забезпечення при розробці автоматизованих та комп’ютерно-інтегрованих систем;
•    набути практичні уміння і навички з модернізації технічного устаткування та електронних пристроїв систем автоматизації;
•    навчитися організовувати, систематизувати, узагальнювати та оформляти результати наукових та практичних досліджень з врахуванням новітніх досягнень у фаховій галузі діяльності;
•    набути початкових навичок у галузі винахідницької діяльності, упровадженні результатів науково-дослідної роботи, підготуванню наукових доповідей і статей.
4.7. У результаті виконання індивідуальної роботи здобувачі повинні:
•    вміти будувати фізичні і математичні моделі та проводити оптимізацію процесів і явищ, які лежать в основі принципів дії приладів і систем автоматизації;
•    освоїти сучасні програмні продукти, орієнтовані на рішення наукових, дослідницьких і прикладних задач автоматизації;
•    отримати навички використання та оформлення конструкторської, технологічної та науково-технічної документації в області сучасних технологій та стандартизації;
•    знати порядок користування реферативними, періодичними і довідково-інформаційними виданнями з профілю роботи;
•    вміти приймати самостійні рішення щодо виробничих та технологічних схем і процесів управління окремими етапами виробничого процесу;
•    набути навички роботи у складі колективу науково-дослідних лабораторій, відділів конструкторських бюро та інше із забезпеченням виробничої та технологічної культури колективної співпраці.
Таким чином, індивідуальна практична робота здобувачів є необхідною складовою навчального процесу і слугує поглибленню отриманого професійного досвіду майбутнього фахівця. За результатами індивідуальної роботи кожний здобувач повинен отримати конкретні результати з обраної для досліджень проблеми, які будуть включені до кваліфікаційної магістерської роботи.

 ВИМОГИ ЩОДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ ПРО ПРАКТИКУ
5.1. Основним документом, який свідчить про виконання здобувачем індивідуальної дослідницької роботи є письмовий звіт, який складається індивідуально кожним здобувачем. Він повинен мати чітку, логічну і послідовну структуру, переконливу аргументацію, обґрунтованість та висновки. Звіт має бути оформлений відповідно до стандартів щодо науково-технічних звітів ДСТУ3008-2015..
5.2. Рекомендується така структура оформлення звіту:
•    Титульна сторінка.
•    Індивідуальне завдання, отримане від керівника.
•    Зміст.
•    Вступ.
•    Основна частина.
•    Висновки.
•    Список використаних джерел.
•    Додатки.
5.3. Загальний обсяг звіту не повинен перевищувати 40 стандартних сторінок друкованого тексту. Оформлення звіту з індивідуальної роботи проводиться відповідно до методичних вказівок. Звіт має бути складений кожним здобувачем індивідуально.
5.4. У випадку суттєвих відхилень виконаного звіту від вимог, він повертається для опрацювання. Захист звіту приймає комісія, яка призначається завідувачем кафедри. За результатами захисту виставляється оцінка, яка фіксується на титульному аркуші, у екзаменаційній відомості й заліковій книжці здобувача.
5.5. Здобувачі, які не виконали програми практики з поважної причини, направляються на практику повторно, у вільний від навчання час. Здобувачі, які не виконали програму практики без поважної причини або отримали негативну оцінку, можуть бути відраховані з Університету як такі, що мають академічну заборгованість.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ
6.1. Оцінка індивідуальної дослідницької роботи під час проходження практики складається із суми балів, які виставляються комісією на основі розгляду змісту індивідуального звіту та за підсумком його усного захисту.
6.2. У результаті підсумкова оцінка знань, умінь та навичок здобувача, набутих при виконання дослідницької роботи, встановлюється за 100-бальною шкалою.
6.3. Складові захисту звіту з індивідуальної роботи включають:
•    результати виконаних робіт, зміст та оформлення звіту;
•    захист звіту;
•    розроблена конструкторська та технологічна документація, алгоритми та програми, публікації.
6.4. Під час оцінки змісту звіту враховуються допущені недоліки та помилки, якими вважаються:
•    неохайне оформлення роботи (вживання не загальноприйнятих скорочень, незрозумілі висловлювання чи позначення, використання олівців замість чітких чорнил тощо);
•    помилки в оформленні порівняно з діючими вимогами;
•    помилкові статистичні та аналітичні дані;
•    використання застарілих науково-інформаційних джерел;
•    тощо.
Критерії оцінки змісту розділів звіту
6.5. Вимоги для найвищої якості із оцінкою від 60 балів до 70 балів:
•    повне та вичерпне викладення матеріалів роботи, яка була запланована індивідуальним завданням;
•    актуальність і достовірність поданої у звіті інформації;
•    дотримання вимог щодо оформлення структурних частин звіту.
6.6. Звіт вважається посередньої якості із оцінкою від 40 балів до 60 балів, якщо виявлено хоча б один із таких пунктів:
•    неповне викладення матеріалу або неповна відповідність змісту роботи вимогам індивідуального завдання;
•    неактуальність або застарілість поданої у звіті інформації;
•    недотримання вимог щодо оформлення структурних частин.
6.8. Незадовільна якість звіту із оцінкою від 0 балів до 40 балів визначається у випадку, якщо наявний один із зазначених нижче пунктів:
•    одночасно присутні два чи більше критеріїв, що відповідають звіту посередньої якості;
•    недостовірність поданої у звіті інформації.
Критерії оцінки захисту звіту.
6.9. Вимоги для найвищої якості захисту із оцінкою від 60 балів до 70 балів:
•    повне знання та вільне володіння змістом та результатами індивідуальної роботи;
•    чітке розуміння суті обраної наукової проблеми;
•    володіння сучасними здобутками науки в обраній галузі;
•    правильні змістовні відповіді на всі поставлені запитання.
6.10. Захист вважається посередньої якості із оцінкою від 40 балів до 60 балів, якщо виявлено хоча б один із таких пунктів:
•    якщо відносно захисту на найвищий бал немає відповідності хоча б одному з пунктів, зазначених вище;
•    під час відповідей на поставлені запитання не повністю розкрито зміст матеріалу або зроблено значні помилки.
6.11. Незадовільна якість захисту із оцінкою від 0 балів до 40 балів визначається у випадку, якщо наявний один із зазначених нижче пунктів:
•    відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття двох чи більше пунктів, зазначених у відповідних вимогах вище;
•    характер відповідей на поставлені запитання дає підставу стверджувати, що особа, яка захищає звіт, неправильно зрозуміла зміст індивідуальної роботи і тому не відповідає на питання по суті. 
Критерії оцінки розробленої документації.
6.12. Оцінку від 60 балів до 70 балів заслуговує:
•    повний склад документації, яка вимагається індивідуальним завданням та змістом розділів звіту;
•    в оформленні документації наявні лише незначні помилки;
•    є публікація за результатами індивідуальної роботи.
6.13. Оцінка від 40 балів до 60 балів ставиться:
•    при наявності не менше 50 % документації, яка вимагається індивідуальним завданням та змістом розділів звіту;
•    в оформленні документації наявні деякі несуттєві помилки.
6.14. Оцінка від 0 балів до 40 балів визначається у випадку:
•    якщо надано менше 50 % документації, яка вимагається індивідуальним завданням та змістом розділів звіту;
•    в оформленні документації виявлено суттєві помилки;
•    відсутня публікація за результатами індивідуальної роботи.

 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАХИСТУ ЗВІТІВ
7.1. Оформлений звіт з індивідуальної дослідницької роботи подається здобувачем на перевірку своєму керівнику. При позитивній оцінці керівник підписує звіт та пише коротке подання кафедрі, в якому оцінює рівень виконання завдань індивідуальної роботи, якість оформлення звіту та виставляє свою рекомендацію щодо оцінки результатів роботи. Оформлений таким чином звіт передається загальному керівнику практики від кафедри.
7.2. При виявлені невиконання певних індивідуальних завдань або невідповідності оформлення звіту встановленим вимогам, звіт повертається здобувачу на доопрацювання.
7.3. При наявності позитивної оцінки за індивідуальну роботу, рекомендується захист звіту перед комісією кафедри. Комісія складається із загального керівника практики від кафедри (голова комісії) та не менше двох науково-педагогічних працівників кафедри. Персональний склад комісії та термін її роботи визначається розпорядженням по кафедрі не пізніше ніж за 5 днів до дати захисту звітів.
7.4. За результатами захисту комісія виставляє здобувачу оцінку за індивідуальну роботу. Оцінка визначається з урахуванням якості оформлення звіту та сукупних документів, рівня знань здобувача та рівня його захисту. Оцінка виставляється відповідно до критеріїв оцінювання результатів індивідуальної роботи, наведених в наступному розділі.
7.5. При неподанні звіту чи інших обов‘язкових документів або при отриманні незадовільної оцінки при захисті виконання завдань індивідуальної роботи здобувач має право на повторний захист протягом 30 днів після засідання відповідної комісії кафедри. При остаточній незадовільній оцінці здобувач відраховується з університету.
7.6. Результати проведення практик обговорюються на засіданні кафедри.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Злепко С.М. Основи наукових досліджень: навч.-метод. посібник / [С.М. Злепко, О.П. Мінцер, С.В. Павлов та ін.] – Луцьк: ЛБІ МИТУ, Вінниця: ВНТУ, 2011. – 185 с.
2. Володарський Е.Т. Статистична обробка даних: навч. посіб. / Володарський Е.Т. – Київ: НАУ, 2008. – 308 с.
3. Методика визначення економічної ефективності витрат на наукові дослідження і розробки та їх впровадження у виробництво. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua.
4. Петрук В.Г. Основи науково-дослідної роботи: навчальний посібник / Петрук В.Г., Володарський Є.Т., Мокін В.Б.; під ред. д. т. н., проф. Петрука В.Г. – Вінниця: ВНТУ, 2005. – 143 с.
5. Білоусова Т. Основи наукових досліджень: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Білоусова Т. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський держ. ун-т., 2004. – 120 с.
6. Габович А. Основи наукових досліджень: підруч. для студ. вищ. навч. закл., які навч. за напрямом «Інформаційна безпека» / Державний ун-т інформаційно-комунікаційних технологій / Габович А.; під ред. В.О. Хорошко – К.: ДУІКТ, 2006. – 174 с.
7. Ковальчук В. Основи наукових досліджень: навчальний посібник / Володимир Ковальчук, Лев Моїсєєв; під наук. ред. В.О. Дроздова; МОН України, Акад. пед. наук України, Південний наук. Центр АПН України. – [3-є вид. перероб. і доп.] – Київ: ВД «Професіонал», 2005. – 238 с.
8. Микитюк О. Наукові дослідження: навчально-методичний посібник / Олександр Микитюк, Володимир Соловйов, Світлана Васильєва; за загальною ред. І.Ф. Прокопенка. – Харків: Скорпіон, 2003. – 77 с.
9. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень: підручник. К.: Знання, 2020. – 374 с.
10. Бургин М.С. Вступ до сучасної методології науки. К.: Знання, 2021. – 113 с.
10. Єріна А.М., Захожай В.Б. Методологія наукових досліджень: навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2020. – 212 с.
12. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: навч. посіб. Кондор, 2006. – 206 с.
13. Шейко В.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності. К.: Знання-Прес, 2020. – 186 с.