Культура повсякденності
Мета вивчення дисципліни: введення до учбового процесу базової системи теоретичних понять про повсякденний вимір культури, що розглядається у курсі як “нова соціальна історія”, подана крізь призму звичайного побутового досвіду людства.
Практичне значення та використання отриманих знань:
Крім того, курс дає можливість засвоїти складні культурологічні теорії соціокультурних взаємовідношень, студенти мають приступити до вивчення як конкретно-історичних форм, які культура, література й мистецтво приймали в різних регіонах в різні періоди історії людства, так і до освоєння інших історико-культурних та мистецтвознавчих дисциплін. У семінарському курсі найзначніше місце приділяється наробітку навичок аналізу культурного тексту (річ, матеріальна культура, поведінка, природне та штучне оточення тощо), виділенню його структурних та семіотичних елементів.
Унаслідок вивчення курсу студент повинен уміти самостійно аналізувати культурні артефакти, орієнтуватися в питаннях періодизації розвитку культури, зміні повсякденних та побутових парадигм і ментальних напрямів, у практичній роботі забезпечити проведення екскурсій містом, лекцій з історії й теорії культури, дати кваліфіковані рекомендації щодо формування і налагодження суспільних та приватних заходів.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Предмет, методологія, категоріальний апарат культури повсякденності».
Лекція 2. «Джерела вивчення культури повсякденності».
Лекція 3. «Життя матеріальне і способи його дослідження в сучасній гуманітаристиці».
Лекція 4. «Соціальний вимір повсякденності і cultural studies».
Лекція 5. «Почуття і емоції як феномен повсякденної культури».
Лекція 6. «Простір повсякденності».
Лекція 7. «Час повсякденності».
Лекція 8. «Інформаційні канали і хронотоп повсякденності».
Лекція 9. «Тіло як феномен культури».
Лекція 10. «Семіотика і антропологія тіла».
Лекція 11. «Одяг і костюм в культурі повсякденності».
Лекція 12. «Структура міста як культурна модель».
Лекція 13. «Антропологія міста як чинник повсякденної культури».
Лекція 14. «Семіотика міста».
Лекція 15. «Річ як феномен культури: функціональний аспект».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Предмет культури повсякденності».
Мета заняття: розглянути специфіку вивчення, методологічні та дискурсивні підходи до слідження культури повсякденності.
Практичне заняття №2. «Структура повсякденності».
Мета заняття: оволодіти навичками аналізу культурного тексту; порівняння культурологічних та системно-семіотичних підходів до вивчення культури повсякденності.
Практичне заняття №3. «Хронотоп повсякденності».
Мета заняття: розглянути головні особливості та структурні чинники повсякденності. Практичне заняття №4. «Тілесність і тілесні практики в культурі повсякдення».
Мета заняття: проаналізувати побут як культурний текст.
Практичне заняття №5. «Місто як простір побутування культури».
Мета заняття: проаналізувати головні специфічні риси та чинники культури повсякденності.
Практичне заняття №6. «Сфера повсякденного в культурах Сходу».
Мета заняття: оволодіти навичками типологічного розрізнення головних специфічних рис та чинників культур повсякденності європейської та східної.
Практичне заняття №7. «Повсякденна культура в епоху мас-медіа».
Мета заняття: проаналіувати повсякденну культуру ХХІ ст., освоїти навички культурного прогнозування.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Предмет, методологія, категоріальний апарат культури повсякденності».
Лекція 2. «Соціальний вимір повсякденності і cultural studies».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Структура повсякденності».
Мета заняття: оволодіти навичками аналізу культурного тексту; порівняння культурологічних та системно-семіотичних підходів до вивчення культури повсякденності.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної та заочної форми навчання не передбачено
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота містить 3 теоретичних запитання та 1 практичне завдання. Обсяг відповіді на кожне теоретичне запитання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаним самостійно, а не скопійованим з навчального посібника або конспекту лекцій.
Термін подання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 40 балів за семестр.
2) Двох модульних контрольних робіт. Кожен модуль оцінюється у 30 балів. Модульна контрольна робота складається з теоретичної частини, що оцінюється в 15 балів, та практичної частини, що оцінюється в 15 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Виконання контрольної роботи оцінюється 6 0 балів, захист – 20 балів. Максимальна оцінка за бездоганне виконання роботи та успішний її захист – 80 балів.
Захист одного практичного завдання - 20 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка – 100 балів.
ПРН13. (ВА, К) Презентувати знання про культуру відповідно до спеціалізації представників різних професійних груп та здобувачів освіти.
ПРН3. Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації.
ПРН4. (З, У/Н) Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування.
ПРН8. (З, У) Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту.
ПРН6. (З, У) Виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій.
ПРН19. (З, У) Застосовувати культурологічне знання та методи наукового дослідження культури для практичного вирішення сучасних соціокультурних проблем (збереження національної ідентичності; охорони матеріальної й нематеріальної культурної спадщини; розробки механізмів меморації в культурі та адаптації традиційних культурних інститутів до умов сучасного суспільства тощо).