Перинатальна психологія

Мета вивчення дисципліни: формування комплексу знань щодо психофізіологічних процесів у системі «мама - батько - дитина» за обставин зачаття, виношування, народження та вигодовування, аж до завершення сепарації з дитиною; розвити вміння визначати ефективність психопрофілактичної та психотерапевтичної роботи з вагітними жінками, батьками, сім’ями; ознайомлення студентів з методами роботи психотерапевтів, перинатальних психологів та психологів загальної практики з вагітними жінками та членами їх родин; дослідження психологічних проблем взаємовідносин медичних працівників установ акушерсько-гінекологічного профілю між собою та з пацієнтами.
Практичне значення та використання отриманих знань: сформувати комплексне уявлення про основні поняття та закономірності перинатального розвитку особистості; сформувати сучасне уявлення про психологію ранніх відносин у діаді «мати-дитина»; ознайомити студентів з методами психологічної діагностики та супроводу вагітних й сімей, що виховують дитину віком до одного року; сформувати необхідні знання та вміння щодо впровадження технологій психопрофілактичної та психотерапевтичної роботи з вагітними та членами їх родин, визначати ефективність застосування різноманітних психологічних методів.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Перинатальна психологія та її місце в медицині».
Лекція 2. «Психологія зачаття».
Лекція 3. «Психологія вагітності. Перший та другий триместр вагітності».
Лекція 4. «Психологія вагітності третій триместр вагітності».
Лекція 5. «Психологія пологів».
Лекція 6. «Психологічні аспекти перинатальних втрат».
Лекція 7. «Стадійність горя перинатальної втрати».
Лекція 8. «Психологія постнатального періоду».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Психофізіологічні засади перинатальної психології».
Мета заняття: Сформувати у студентів уявлення про психофізіологічні процеси, що відбуваються в організмі жінки під час вагітності, пологів і післяпологового періоду, та їхній вплив на психологічний стан матері та дитини.
Практичне заняття №2. «Психологічна готовність до материнства: структура, чинники впливу».
Мета заняття: Ознайомити студентів зі структурою психологічної готовності до материнства, дослідити чинники, що впливають на її формування, та навчити оцінювати рівень такої готовності у жінок.
Практичне заняття №3. «Функції матері у перинатальному періоді».
Мета заняття: Розкрити основні функції матері в перинатальному періоді, проаналізувати психологічні аспекти материнської поведінки та її вплив на розвиток дитини.
Практичне заняття №4. «Перинатальний розвиток дитини: стадії та особливості розвитку особистості, вплив факторів середовища».
Мета заняття: Вивчити особливості психічного та особистісного розвитку дитини в перинатальний період, проаналізувати вплив внутрішньоутробного середовища, стилю материнського ставлення та зовнішніх чинників на формування майбутньої особистості.
Практичне заняття №5. «Особливості психологічного консультування у перинатальний період».
Мета заняття: Опанувати базові принципи та методи психологічного консультування жінок у перинатальний період, сформувати навички ефективної психологічної підтримки в умовах вагітності, пологів і раннього материнства.
Практичне заняття №6. «Психологічні проблеми перинатальних втрат».
Мета заняття: Розглянути основні види перинатальних втрат, дослідити емоційні та психологічні реакції жінок на втрати, а також опанувати підходи до надання психологічної допомоги в таких ситуаціях.
Практичне заняття №7. «Психологічні проблеми жінок, що мають дитину у віці до одного року як об’єкт психологічного консультування».
Мета заняття: Проаналізувати типові психологічні труднощі, з якими стикаються жінки в перший рік після народження дитини, та розвинути компетентності у проведенні психологічного консультування з метою підтримки емоційного здоров’я матері.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Перинатальна психологія та її місце в медицині. Психологія зачаття, вагітності та пологів».
Лекція 2. «Психологічні аспекти перинатальних втрат».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Особливості психологічного консультування у перинатальний період».
Мета заняття: Опанувати базові принципи та методи психологічного консультування жінок у перинатальний період, сформувати навички ефективної психологічної підтримки в умовах вагітності, пологів і раннього материнства.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 5 теоретичних питань та 2 практичних завдання. Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 1 сторінка машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчального посібника.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні
1) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 20 балів.
2) практичних завдань. Виконання одного практичного завдання оцінюється у 5 балів. Максимальна оцінка, яку може отримати студент за бездоганне виконання усіх поточних опитувань на лекціях та виконання практичних занять – 60 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік виставляється здобувачам вищої освіти за виконання всіх елементів навчальної дисципліни не менш ніж на 60 %. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні
1) захист контрольної роботи. Виконання КР оцінюється у 50 балів, захист – 40 балів. Максимальна оцінка, яку може отримати студент за бездоганне виконання та захист КР – 90 балів.
2) практичного завдання. Виконання одного практичного завдання оцінюється у 10 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік виставляється здобувачам вищої освіти за виконання всіх елементів навчальної дисципліни не менш ніж на 60 %. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.