Видавничі інформаційні системи 1

Мета вивчення дисципліни: забезпечити розвиток загальних і спеціальних компетенцій здобувачів; сприяти поглибленому розумінню фундаментальних теоретичних основ історичної, професійної майстерності з моделювання виготовлення та публікації професійних інформаційних матеріалів, надати сучасні навички повної цифровізації професійних стратегій видавничої справи, Сприяти отриманню практичного досвіду професійного командного прийняття рішень на основі підготовки, обробки, візуалізації даних проектної та виробничої сфер в інформаційних технологіях, організувати ознайомлення здобувачів з сучасними трендами розвитку цифрової розбудови та підтримки командних дистанційних асинхронних виробничих проектів.
Практичне значення та використання отриманих знань: опанування та справжнє розуміння стратегій та алгоритмів професійної підготовки видавничих матеріалів, обробки та наочної візуалізації даних для прийняття рішень в області інформаційних видавничих технологій; використання глибоких практичних навичок проектування, впровадження, підтримки та утилізації інформаційних ресурсів з видавничої інформаційної справи як на локальному периметрі компанії, так і в мережевих сервісах; формування нових та закріплення отриманих раніше навичок цифрового професійного ведення проектів за допомогою сучасного апаратного і програмного інструментарію, а також відповідних хмарних рішень від лідерів напрямку індустріального цифрового видавничого сектору; консолідація творчих і професійних можливостей для застосування отриманих на курсі знань і технологій у внутрішніх та зовнішніх проектах університету, кафедральних розробках, хакатонах та професійній діяльності.
Спрямованість навчальної дисципліни: навчальну дисципліну рекомендовано для вивчення здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, які навчаються за освітньою програмою: В13. Бібліотечна, інформаційна та архівна справа (2024, 2025 рр.);
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти.
Лекційні заняття
Лекція 1. “«Еволюція носіїв інформації: від предметного письма до глиняних табличок Месопотамії». Розгляд перших «будинків табличок» в Урі та бібліотеки Ашшурбаніпала як фундаменту розбудови інформаційної діяльності людства”.
Лекція 2. “Революція сувою та кодексу: від папірусних свитів Александрії до винаходу пергаменту». Аналіз переходу до кодексу (книги зі сторінками) як головного чинника покращення юзабіліті тексту”.
Лекція 3. “Бібліотеки як перші інформаційні центри: від Александрійського мусейона до монастирських скрипторіїв». Роль перших каталогів Каллімаха та праці переписників у збереженні інтелектуального спадку”.
Лекція 4. “Вступ до професійного верстання в Adobe InDesign: організація робочого простору та налаштування інтерфейсу». Основи роботи з фреймами та інструментарієм”.
Лекція 5. “Типографіка та дизайн-системи видання: робота зі стилями абзаців та символів». Використання сіток, базових ліній та налаштування кернінгу для забезпечення консистентності дизайну”.
Лекція 6. “Комп’ютерна ілюстрація та робота з об’єктами у видавничих системах». Інтеграція графіки, управління шарами та створення стилів об’єктів”.
Лекція 7. “Дизайн-система як продукт: компоненти, токени та гайдлайни для професійних видань. Перехід від простої бібліотеки компонентів до взаємопов’язаної екосистеми”.
Лекція 8. “Цифрове книгарство та WEB-публікація: експорт в цифрові формати та до WEB». Налаштування тегів експорту (Export Tagging) для передачі структури документа браузерам”.
Лекція 9. “Візуальна грамотність та AI Visual Storytelling: використання нейромереж для генерації книжкових ілюстрацій». Анатомія промту (Subject + Tone + Style) та професійна робота з моделями Txt2img”.
Лекція 10. “Генерація контенту та сценаріїв за допомогою AI: стратегії створення постів та текстів, що залучають». Використання «відкритих петель» та технік сторітеллінгу”.
Лекція 11. “Етика, авторське право та майбутнє ШІ у видавничій справі». Аналіз впливу AI на професійну діяльність та питання легітимності генеративного мистецтва”.
Практичні заняття
Практичне заняття №1. “Цифровий аналіз структури давніх текстів: робота з поняттями скрипторію та маргіналій”.
Мета заняття: опанувати навички деконструкції книги як «сосуду, де перебуває час», вивчити еволюцію носіїв від глиняних табличок до пергаментних кодексів та реконструювати елементи оформлення рукописних книг (маргіналії, екслібриси) для розуміння історичної тяглості дизайну.
Практичне заняття №2. “Мистецтво каталогізації та коментування: створення анотованого покажчика за зразком Каллімаха”.
Мета заняття: Навчитися методам логічної організації та систематизації знань, використовуючи принципи першого аннотованого каталогу Pínakes, що заклав основи сучасного інформаційного пошуку та архівації даних.
Практичне заняття №3. “Верстка багатосторінкового документа в Adobe InDesign: автоматизація змістів, перехресних посилань та індексів”.
Мета заняття: Опанувати професійний інструментарій для роботи зі складними виданнями, навчитися створювати автоматичні змісти та систему перехресних посилань, що забезпечують навігацію та цілісність тексту в умовах великих обсягів інформації.
Практичне заняття №4.“Розробка дизайн-системи для видавничого проєкту: створення UI-кіту та бібліотеки компонентів”.
Мета заняття: Перейти від проектування окремих сторінок до створення взаємопов’язаної екосистеми дизайну, де компоненти та стилі забезпечують консистентність видання та можливість його масштабування.
Практичне заняття №5.“ Експорт та адаптація видання для WEB: перетворення стилів InDesign у корректні HTML/CSS».
Мета заняття: Отримати практичні навички цифрової публікації, навчитися налаштовувати теги експорту (Export Tagging) для перетворення верстки у доступний WEB-контент (ePub/HTML) з дотриманням ієрархії заголовків та структури документа.
Практичне заняття №6.“Цикл ітеративного промптингу: генерація ілюстрацій та сценаріїв для просування книги за допомогою AI”.
Мета заняття: Навчитися використовувати штучний інтелект як креативного співавтора, опановуючи анатомію промпту та методику послідовного уточнення (debugging) результатів для створення візуального сторітелінгу, що відповідає концепції видання.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. “«Еволюція носіїв інформації: від предметного письма до глиняних табличок Месопотамії». Розгляд перших «будинків табличок» в Урі та бібліотеки Ашшурбаніпала як фундаменту розбудови інформаційної діяльності людства”.
Лекція 2. “Вступ до професійного верстання в Adobe InDesign: організація робочого простору та налаштування інтерфейсу». Основи роботи з фреймами та інструментарієм”.
Практичні заняття
Практичне заняття №1. “Верстка багатосторінкового документа в Adobe InDesign: автоматизація змістів, перехресних посилань та індексів”.
Мета заняття: Опанувати професійний інструментарій для роботи зі складними виданнями, навчитися створювати автоматичні змісти та систему перехресних посилань, що забезпечують навігацію та цілісність тексту в умовах великих обсягів інформації.
Консультації .
Консультації за питаннями курсу та активностях здобувачів на курсі здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу, та додатково у рамках встановленої на курсі методології командного спілкування та проектної комунікації у цифровому інструментарії по запитах команди та індивідуальним запитам здобувачів. Інструментарієм підтримки консультацій є практично всі цифрові інструменти за курсом, онлайн консультації за запитом, форуми та Q&A сесії, а також очне спілкування на кафедрі та у лабораторії iXTF Labs.
Індивідуальна робота
Не передбачено.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти.
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) Практичних робіт, бездоганне виконання яких сумарно оцінюється у 30 балів. Кожна з практичних робіт поділяється на 3 етапи, кожний з яких оцінюється окремо:
– опрацювання завдання до роботи, підготовка теоретичної та інструментальної бази, створення інформаційного ресурсу та відповідь на контрольні запитання – 1 бал;
– виконання експериментально-дослідної та аналітико-інфографічної частин практичної роботи – 2 бали;
– активна презентація роботи та її захист – 2 бали.
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складається з теоретичної (5 запитань) і практичної частин (1 задача) та виконуються у письмовій формі. Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 4 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 15 балів.
Підсумковий контроль – накопичувальний екзамен. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє отримати допуск до екзамену – 60 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) Практичної робіти, бездоганне виконання яких сумарно оцінюється у 35 балів. Робота поділяється на 3 етапи, кожний з яких оцінюється окремо:
– опрацювання завдання до роботи, підготовка теоретичної та інструментальної бази, створення інформаційного ресурсу та відповідь на контрольні запитання – 10 балів;
– виконання експериментально-дослідної та аналітико-інфографічної частин практичної роботи – 10 бали;
– активна презентація роботи та її захист – 15 балів.
2) Виконання контрольної роботи за курсом. Контрольна робота складається з теоретичної (5 запитань) і практичної частин (1 задача) та виконуються у письмовій формі. Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 10 балами. Правильне розв’язання практичного завдання оцінюється в 25 балів. Бездоганне виконання модульної контрольної роботи становить 65 балів.
Підсумковий контроль – накопичувальний екзамен. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє отримати допуск до екзамену – 60 балів.