Сімейно-орієнтований підхід у системі захисту дитини

Мета вивчення дисципліни: формування комплексу знань щодо застосування сімейно-орієнтованої моделі в системі захисту прав та інтересів дитини, спрямованої на збереження та підтримку біологічної родини, забезпечення найкращих інтересів дитини та ефективну міжвідомчу взаємодію фахівців.

Практичне значення та використання отриманих знань: отримані знання сприятимуть формуванню у здобувачів здатності застосовувати сімейно-орієнтований підхід у системі захисту дитини в соціальній роботі, своєчасно надавати допомогу з метою підтримки сім’ї як основного середовища розвитку дитини. Завдяки використанню сімейно-орієнтованого підходу у системі захисту дитини, здобувачі підвищать ефективність соціальної роботи, зможуть надавати якісні послуги сім’ям і запобігти вилученню дитини з родини шляхом підтримки її біологічного оточення.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Сімейно-орієнтований підхід як механізм соціального захисту дитинства».
Лекція 2. «Генезис та сучасні підходи до гейткіпінгу як технології захисту дитинства».
Лекція 3. «Зміст та специфіка впровадження гейткіпінгу у соціальній роботі».
Лекція 4. «Міжнародний досвід інтеграції сімейно-орієнтованого підходу».
Лекція 5. «Особливості створення та діяльності сім’ї патронатного вихователя».
Лекція 6. «Оцінка потреб дитини та її сім’ї».
Лекція 7. «Індивідуальний план соціального супроводу дитини та сім’ї».
Лекція 8. «Функціонально-рольова структура сім’ї та її життєвий цикл».
Лекція 9. «Основні психолого-педагогічні моделі батьківсько-дитячих взаємин».
Лекція 10. «Сімейні міфи та сімейні історії».
Лекція 11. «Сімейне консультування».
Практичні заняття

Лабораторне заняття №1. «Гейткіпінг в соціальній роботі як механізм підтримки сімей в Україні».
Мета заняття: розширити розуміння наукового пізнання та досліджень у соціальній роботі щодо гейткіпінгу як механізму підтримки сімей в Україні, з'ясувати мету та завдання цих досліджень та їх вплив на практику соціальної роботи, розвинути вміння використовувати відповідні наукові дослідження та застосовувати дослідницькі професійні навички у ході надання соціальної допомоги сім’ям.
Лабораторне заняття №2. «Cімейно-орієнтований підхід як технологія захисту дитинства».
Мета заняття: поглибити розуміння щодо сімейно-орієнтованого підходу як технології захисту дитинства, застосовувати методи менеджменту для організації власної професійної діяльності та управління діяльністю соціальних робітників і волонтерів, іншого персоналу; розвинути вміння налагоджувати співпрацю з представниками різних професійних груп та громад.
Лабораторне заняття №3. «Основні поняття сімейно-орієнтованої освіти».
Мета заняття: поглибити знання про основні категорії сімейно-орієнтованої освіти, застосовувати дослідницькі професійні навички у ході надання соціальної допомоги в контексті сімейно-орієнтованого підходу, розвинути вміння приймати практичні рішення для покращення соціального добробуту та підвищення соціальної безпеки.
Лабораторне заняття №4. «Європейський досвід впровадження сімейно-орієнтованої освіти».
Мета заняття: сформувати уявлення про Європейський досвід впровадження сімейно-орієнтованої освіти, розвивати вміння використовувати відповідні наукові дослідження в цьому напрямку, розвивати навички використання стратегій індивідуального та колективного представництва інтересів клієнтів.
Лабораторне заняття №5. «Усиновлення дитини в умовах війни».
Мета заняття: сформувати уявлення про алгоритм усиновлення дитини в умовах війни, розвинути навички прийняття практичних рішень для покращення соціального добробуту та підвищення соціальної безпеки.

Лабораторне заняття №6. «Схема ведення випадку в ОТГ».
Мета заняття: сформувати уявлення про чітку послідовність ведення випадку в ОТГ (Об’єднаній Територіальній Громаді), розвинути вміння застосовувати методи менеджменту для організації власної професійної діяльності та управління діяльністю соціальних робітників і волонтерів, іншого персоналу.
Лабораторне заняття №7. «Прийняття рішення у системі захисту дитини».
Мета заняття: сформувати вміння прийняття рішення у системі захисту дитини в контексті розглядання різних ситуацій, розвинути навички прийняття практичних рішень для покращення соціального добробуту та підвищення соціальної безпеки.
Лабораторне заняття №8. «Психологія подружніх взаємин та сімейного виховання».
Мета заняття: розвинути вміння використовувати наукові дослідження подружніх стосунків та сімейного виховання у ході надання соціальної допомоги сім’ям, розвинути навички прийняття практичних рішень для покращення соціального добробуту та підвищення соціальної безпеки, сформувати вміння застосовувати методи менеджменту для організації власної професійної діяльності та управління діяльністю соціальних робітників і волонтерів, іншого персоналу.
Лабораторне заняття №9. «Родинні кризи».
Мета заняття: сформувати навички розуміння характеристик та особливостей родинних криз у співпраці з сім’ями, розвинути вміння застосовувати методи менеджменту для організації власної професійної діяльності у напрямку соціального захисту дитинства.
Лабораторне заняття №10. «Наративний підхід в роботі з сім’ями».
Мета заняття: розвинути вміння застосовувати наративний підхід для організації власної професійної діяльності, розвивати навички використання наративних установок для індивідуального та колективного представництва інтересів клієнтів.
Лабораторне заняття №11. «Сучасне батьківство: стереотипи і нові тенденції».
Мета заняття: сформувати навички прийняття практичних рішень для покращення соціального добробуту та підвищення соціальної безпеки, розвинути вміння налагоджувати співпрацю з представниками різних професійних груп та громад, використовувати стратегії індивідуального та колективного представництва інтересів клієнтів в межах сімейно-орієнтованого підходу.
Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття

Лекція 1. «Сімейно-орієнтований підхід як механізм соціального захисту дитинства».
Лекція 2. «Основні психолого-педагогічні моделі батьківсько-дитячих взаємин».

Лабораторні заняття

Лабораторне заняття №1. «Технології сімейно-орієнтованого підходу».
Мета заняття: сформувати цілісне розуміння наукового підґрунтя сімейно-орієнтованого підходу та його технологій у системі соціального захисту дитинства; використовувати відповідні наукові дослідження для розвитку дослідницьких професійних навичок у ході надання соціальної допомоги; забезпечити розвиток здатності застосовувати методи менеджменту для організації власної професійної діяльності у напрямку соціального захисту дитинства.
Лабораторне заняття №2. «Батьківсько-дитячі взаємини скрізь призму сімейно-орієнтованої освіти».
Мета заняття: сформувати знання та навички щодо основних психолого-педагогічних моделей батьківсько-дитячих взаємин; розвивати вміння приймати практичні рішення для підвищення соціальної безпеки; забезпечити здатність використовувати стратегії індивідуального та колективного представництва інтересів клієнтів в межах сімейно-орієнтованого підходу.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної та заочної форми передбачена:

Розрахунково-графічна робота

Мета розрахунково-графічної роботи – поглиблення, узагальнення і закріплення знань здобувачів з навчальної дисципліни, застосування їх при вирішенні конкретного фахового завдання, а також формування у здобувачів практичних навичок впровадження сімейно орієнтованого підходу в соціальній роботі у вигляді створення програми навчання для батьків, спеціалістів соціальної сфери та сфери освіти, а також представників ГО, чия діяльність пов’язана з сім’ями з дітьми.

Здобувач отримує завдання на першому в семестрі лабораторному занятті.
Пояснювальна записка містить 20-25 сторінок Кількість розділів – 2.
Змістовна послідовність виконання роботи.
1. огляд теоретичних та правових аспектів щодо дослідження соціального явища чи процесу;
2. характеристика змісту програми та опис модулів;
3. надання рекомендацій щодо впровадження програми;
4. формулювання висновків з розрахунково-графічної роботи;
5. оформлення розрахунково-графічної роботи відповідно до вимог ДСТУ.
Захист розрахунково-графічної роботи – протягом останнього навчального тижня семестру.
Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 2 теоретичних питання та 2 практичних завдання.
Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту.
Робота повинна бути оформлена у відповідності з вимогами наукового стилю та структури: титульний аркуш, зміст та списком використаних джерел (мають бути використані актуальні та авторитетні джерела, такі як наукові статті, монографії, законодавчі акти тощо; слід дотримуватися належного цитування та вказати всі використані джерела у списку літератури). Вона повинна містити чіткі та обґрунтовані висновки, що відображають розуміння здобувачем матеріалу та його здатність застосовувати знання в соціальній сфері.
Після того як здобувачі звітували щодо виконання завдань, вони отримують загальний тест в гугл формі для перевірки знань по курсу. Усі запропоновані завдання повинні розкривати здібність здобувачів у самостійному опрацюванні теоретичного матеріалу та застосуванні знань у вирішенні практичних завдань.
Обов’язковим є дотримання академічної доброчесності здобувачем.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні:
1. 11 індивідуальних поточних завдань. Індивідуальні поточні завдання виконуються у вигляді підготовки повідомлення щодо міжнародного досвіду сімейно-орієнтованого підходу, складанні індивідуального плану соціального супроводу дитини та її сім’ї, розв’язанні кейсів та виконанні творчих завдань. В межах усіх лабораторних занять завдання оцінюються по 4 бали. РГР оцінюється в 15 балів. Бездоганне виконання індивідуальних поточних завдань оцінюється у 60 балів.
2. модульної контрольної роботи. Модульна контрольна робота складається з теоретичної і практичної частин та проводиться у формі комп’ютерного тестування. Бездоганне виконання модульної контрольної роботи становить 40 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 30 балів. Захист контрольної роботи 20 балів. При захисті РГР студент може отримати до 30 балів. Бездоганне виконання підсумкового тесту оцінюється у 20 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.