Загальна біологія з основами фізіології людини
Мета вивчення дисципліни:
Забезпечити отриманняздобувачами теоретичних основ біології, ознайомлення із систематикою і класифікацією живих організмів, а також формування поняття про фізіологічні механізми адаптації організму людини до природних, клімато-географічних, соціальних, а також до екстремальних умов середовища.
Практичне значення та використання отриманих знань.
Навчальна дисципліна сприяєотриманню теоретичної базинеобхідної при виявленні екологічних проблем, плануванні та організації природоохоронних заходів, проведенні моніторингу навколишнього середовища, проведенні робіт зі збереження рідкісних та зникаючих видів тварин, рослин та грибів на території України, виборі оптимальних методів біологічного очищення стічних вод, газоподібних викидів, переробки відходів виробництва тощо.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Біологія як система наук про живу природу.
Лекція 2.Молекулярний рівень організації життя.
Лекція 3.Клітинний рівень організації життя.
Лекція 4.Спадковість та мінливість.
Лекція 5.Історичний розвиток органічного світу.
Лекція 6.Антропогенез і екологічні аспекти еволюції людини.
Лекція 7.Різноманітність та характеристика грибів.
Лекція 8.Різноманітність та характеристика спорових рослин.
Лекція 9.Різноманітність та характеристика насінних рослин.
Лекція 10.Безхребетні тварини: різноманітність типів і планів будови.
Лекція 11.Різноманітність та характеристика хребетних тварин.
Лекція 12.Загальні закономірності взаємодії організму з оточуючим середовищем. Частина 1.
Лекція 13.Загальні закономірності взаємодії організму з оточуючим середовищем. Частина 2.
Лекція 14.Адаптація людини до екстремальних та соціальних факторів середовища. Частина 1.
Лекція 15.Адаптація людини до екстремальних та соціальних факторів середовища.Частина 2.
Лабораторні заняття
Лабораторне заняття №1. Біологічні ритми, їх адаптивна роль в антропогенних екосистемах.
Мета заняття:Опанувати методику визначення хронобіологічного типу людини (хронобіотипу).
Лабораторне заняття №2. Визначення біологічного віку людини.
Мета заняття: Визначити особистий біологічний вік, порівняти його із загальногруповими значеннями та хронологічним віком.
Лабораторне заняття №3. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості організмів.
Мета заняття:Опанувати статистичний метод біологічного дослідження й закономірності модифікаційної мінливості організмів.
Лабораторне заняття №4. Визначення рослин за допомогою бібліографічних та електронних визначників.
Мета заняття: Опанувати навички встановлення повної наукової назви, місця в класифікації та основних характеристик досліджуваної рослини за допомогою спеціальних бібліографічних та електронних визначників.
Лабораторне заняття №5. Визначення функціонального стану та адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму людини.
Мета заняття: Оцінити функціональний стан серцево-судинної системи організму людини за допомогою різних проб.
Лабораторне заняття №6. Дослідження функціональної стійкості вестибулярного аналізатора до обертових навантажень.
Мета заняття: Оцінити функціональну стійкості вестибулярного аналізатора.
Лабораторне заняття №7. Моделювання екстремальної ситуації в умовах нестачі кисню, адаптація до гіпоксії.
Мета заняття: Проаналізувати механізми регуляції, які забезпечують адаптацію організму до екстремальних умов нестачі кисню.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Біологія як фундамент сучасної екології. Царства грибів, рослин та тварин.
Лекція 2. Екологічна фізіологія людини.
Лабораторні заняття
Лабораторне заняття №1. Біологічні ритми, їх адаптивна роль в антропогенних екосистемах. Визначення біологічного віку людини.
Мета заняття: Опанувати методику визначення хронобіологічного типу людини (хронобіотипу). Визначити особистий біологічний вік, порівняти його із загальногруповими значеннями та хронологічним віком.
Лабораторне заняття №2. Моделювання екстремальної ситуації в умовах нестачі кисню, адаптація до гіпоксії.
Мета заняття: Проаналізувати механізми регуляції, які забезпечують адаптацію організму до екстремальних умов нестачі кисню.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти
Не передбачається.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Для здобувачів заочної форми навчання передбачене самостійне виконання планової контрольної роботи, яка виконується протягом семестру. Завдання на виконання контрольної роботи здобувач отримає на установчій лекції.
Контрольна робота містить чотири теоретичних питання за тематикою лекційних занять та одне практичне завдання за тематикою лабораторних занять.Обсяг відповіді на кожне питання та завдання не менше двох сторінокрукописного тексту.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, за 1 тиждень до початку заліково-екзаменаційної сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні семи лабораторних робіт та двох модульних контрольних робіт.
Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп'ютерного тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів, разом 60 балів.
Бездоганне виконання лабораторних робіт № 1–4 оцінюється у 5 балів кожна; лабораторнихробіт № 5–6 оцінюється у 7 балів кожна; лабораторнаробота № 7 оцінюється у 6 балів. Разом – 40 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач вищої освіти– 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 60 балів (чотири теоретичних питання за тематикою лекційних занять – по 10 балів за кожне запитання; одне практичне завдання за тематикою лабораторних занять – 20 балів). Захист контрольної роботи – до 40 балів. Разом – 100 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач вищої освіти – 100 балів.
ПРН2. Розуміти основні екологічні закони, правила та принципи охорони довкілля та природокористування.
ПРН3. Розуміти основні концепції, теоретичні та практичні проблеми в галузі природничих наук, що необхідні для аналізу і прийняття рішень в сфері екології, охорони довкілля та оптимального природокористування.
ПРН6. Виявляти фактори, що визначають формування ландшафтне-біологічного різноманіття.
ПРН17. Усвідомлювати відповідальність за ефективність та наслідки реалізації комплексних природоохоронних заходів.
ПРН25. Зберігати та примножувати досягнення і цінності суспільства на основі розуміння місця предметної області у загальній системі знань, використовувати різні види та форми рухової активності для ведення здорового способу життя.