Анатомія та фізіологія людини

Мета вивчення дисципліни: Отримання базових знань про будову, топографію та функціонування органів, з'ясування їх статевих та індивідуальних особливостей, аномальних змін, впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Придбання вміння визначати положення органів та їх частин, вимірювати розміри, проектувати на поверхні тіла людини; набуття навичок «читання» рентгенівських знімків, морфологічних методів дослідження на макро- і мікроскопічному рівнях.
Практичне значення та використання отриманих знань: Знання будови, топографії та функціонального значення органів у дорослої людини, визначення топографії органів в різні періоди онтогенезу, дослідження їх аномальних змін; з’ясування статевих відмінностей та індивідуальної мінливісті органів і систем органів, впливу соціальних і екологічних чинників на будову організму; знання морфологічних основ інтеграції функції різних органів і систем організму. Придбання навичок аналізувати взаємозалежність систем організму в процесі філо- онтогенезу, володіння практичними навичками, засвоєння основних методів анатомічних досліджень. Розуміння фізико-хімічних закономірностей процесів всмоктування, газообміну, руху крові, лімфовідтоку, транспорту інтерстиціальної рідини, медіаторів, гормонів, передачі нервового імпульсу; розуміння значення аферентних і еферентних шляхів центральної нервової системи з периферією в регуляції функції органів і систем організму.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Анатомія як біологічна наука. Органи та системи органів. Клітина. Тканини. Характеристика та види тканин. Опорно-руховий апарат. Скелет: його відділи та функції. Кістка як орган. Будова та класифікація кісток».
Лекція 2. «Опорно-руховий апарат. Скелет тулуба. Опорно-руховий апарат. Скелет верхньої та нижньої кінцівки».
Лекція 3. «Опорно-руховий апарат. Сполучення кісток. Класифікація сполучень кісток. Скелет голови-череп».
Лекція 4. «Міологія-наука про м’язи. Будова посмугованих м’язів, класифікація, функції. М’язи тулуба. Дихальні м’язи. М’язи верхньої та нижньої кінцівки. ».
Лекція 5. «Спланхнологія- наука про внутрішні органи. Травна система. Паренхіматозні і трубчасті органи людини. Анатомічна будова. Топографія. Функції. Дихальна система людини. Анатомічна будова. Топографія органів дихальної системи. Функція.».
Лекція 6. «Сечовидільна система. Нирки. Сечовий міхур. Сечівник. Топографія органів. Функція. Ендокринна система. Загальне поняття про нейро-гуморальну регуляцію організму. Топографія, анатомічна будова органів ендокринної системи».
Лекція 7. «Імунна система. Первинні та вторинні органи імунної системи. Поняття про імунітет. Кровотворні органи. Лімфатична система. Центральна та периферична нервова система. Головний та спинний мозок. Черепні нерви».
Лекція 8. «Органи чуття. Орган зору. Орган слуху. Анатомічна будова. Функції, патологія».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Будова клітини. Тканина, види тканин».
Мета заняття: Закріплення теоретичного матеріалу, знати методи дослідження тканин людини, вміти користуватися мікроскопом.
Практичне заняття №2. «Осьовий скелет та грудна клітка, їх будова, функції , з’єднання. Форми грудної клітки. Порушення постаті».
Мета заняття: Закріплення теоретичного матеріалу, знання будови, топографії та функціонального значення скелету людини, дослідження аномальних змін; та патології кісток, з’ясування статевих відмінностей та індивідуальної мінливості скелетної системи, впливу соціальних і екологічних чинників на будову опорно-рухового апарату.
Практичне заняття №3. «Сполучення кісток. Безперервні з’еднання. Симфізи. Суглоби. Допоміжний апарат суглобів».
Мета заняття: Закріплення теоретичного матеріалу, знати основи біомеханіки опорно-рухового апарату людини при проектуванні та дослідженнях.
Практичне заняття №4. «Кровоносні судини. Рух крові по судинам. Класифікація судин».
Мета заняття: Закріплення теоретичного матеріалу, розкрити значення базових знань з анатомії (морфології) для розуміння закономірностей руху крові, лімфовідтоку.
Практичне заняття №5. «Процес травлення. Будова шлунково-кишкового тракту. Травні залози».
Мета заняття: Придбання вміння визначати положення органів та їх частин, вимірювати розміри, проектувати на поверхні тіла людини; набуття навичок «читання» рентгенівських знімків, морфологічних методів дослідження на макро- і мікроскопічному рівнях.
Практичне заняття №6. «Процес дихання. Механізм вдиху та видиху. Регуляція дихання. Спірометрія».
Мета заняття: Придбання вміння вимірювати показники функціонального стану органів, набуття навичок «читання» рентгенівських знімків, морфологічних методів дослідження на макро- і мікроскопічному рівнях.
Практичне заняття №7. «Серце. Провідна система серця. Велике та мале коло кровообігу. Визначення функціонального стану серцево-судинної системи. Електрокардіографія».
Мета заняття: Придбання вміння вимірювати та аналізувати показники функціонального стану органів, набуття навичок оцінки досліджень.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Анатомія та фізіологія як біологічні науки. Органи та системи органів. Морфо-функціональні особливості опорно-рухового апарату».
Лекція 2. «Спланхнологія-наука, що вивчає внутрішні органи. Системи організму».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Анатомія та фізіологія роботи систем внутрішніх органів».
Мета заняття: Отримання базових знань про функціонування, будову, топографію органів та систем організму людини, з'ясування їх статевих та індивідуальних особливостей, аномальних змін, впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

Для денної форми здобуття освіти

Непередбачено навчальним планом.

Для заочної форми здобуття освіти

Контрольна робота

Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота містить 5 теоретичних питань, кожне з котрих оцінюються по 10 балів (разом 50 балів), та 2 практичних завдання, які оцінюються по 25 балів кожне (разом 50 балів). Загалом максимальна оцінка 100 балів.
Контрольна робота зарахована, якщо здобувач набрав не менше 60 балів.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7-мі практичних робіт. Бездоганне виконання практичної роботи № 1 та 2 оцінюється по 5 балів, практичні роботи № 3, №4, №5, №6 та №7 оцінюються кожна по 6 балів. Разом – 40 балів;
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичних питань та проводяться у письмовій формі. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів (в кожному завданні модульної контрольної роботи наведено максимальну кількість балів за виконання кожного завдання). Разом – 60 балів.

Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні:
1) бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 60 балів, у тому числі захист – 40 балів;
2) виконання завдання за темою практичного заняття №1 – 100 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.