Штучні органи та системи

Мета вивчення дисципліни: програма спрямована на поєднання здобувачами інженерно-технічних знань, розуміння засобів і методів для створення, вдосконалення та дослідження природних і штучних біологічних об’єктів, техніки, матеріалів і виробів медичного призначення, технологій та технічних систем діагностики, лікування, реабілітації та профілактики захворювань і травматизації людини, протезуванні, а також програмного забезпечення та інформаційних технологій для вирішення прикладних і фундаментальних проблем біології та медицини.

Практичне значення та використання отриманих знань: отримати знаня щодо теоретичних основ, інструментів та методів наукових досліджень; розуміти принципи протезування; забезпечення можливостей використання бісенсорів і біоматеріалів; формування емоційно-ціннісного ставлення студентів до навколишнього середовища на основі знань про природу; розуміти теоретичні та практичні підходи до створення та застосування штучних біологічних та біотехнічних об'єктів та матеріалів медичного призначення; здійснювати контроль якості та умов експлуатації медичної техніки та матеріалів медичного призначення, штучних органів та протезів.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Біомедичні матеріали - вступ до курсу: визначення, класифікація, вимоги, застосування, історичний огляд.
Лекція 2. «Реакція біологічних систем на штучний матеріал».
Лекція 3. «Матеріали для протезування. Види матеріалів».
Лекція 4. «Інтелектуальні медичні матеріали».
Лекція 5. «Метали як біомедичні матеріали. Біоматеріали в кардіології».
Лекція 6. «Штучні органи та системи».
Лекція 7. «Сплави з ефектом пам’яті форми».
Лекція 8. «Кераміка як біомедичний матеріал».
Лекція 9. «Полімери, біокомпозити».
Лекція 10. «Заміна суглобів. Штучні органи».
Лекція 11. «Заміна кульшових суглобів».
Лекція 12. «Заміна колінних та гомілко-ступневих суглобів».
Лекція 13. «Заміна плечових та ліктьових суглобів».
Лекція 14. «Протезування серця та магістральних судин».
Лекція 15. «Протезування в щелепо-лицьовій практиці. Захворювань зубощелепної системи».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Сучасні технології та тенденцій щодо їхнього розвитку в галузі протезування. Значення механічних протезів.».
Мета заняття: розвиток загальних уявлень про протезування, засвоєння основ система протезування в Україні.
Практичне заняття №2 «Значення напівавтоматичних та напівмеханічні засобів протезування».
Мета заняття: розвиток уявлення про протезування, уявлення про автоматичні та навівавтоматичні методи протезування.
Практичне заняття №3. «Закономірності що до підготовки пацієнтів для протезування».
Мета заняття: розвиток уявлень про перспективи протезування.
Практичне заняття №4. «Цифрові технології в галузі протезування». Мета заняття: уявлення про значимість цифровізації в протезуванні.
Практичне заняття №5. «Методики та пристрої для первинного протезування».
Мета заняття: уявлення про первинне протезування.
Практичне заняття №6. «Методики та пристрої для вторинного протезування. Сучасні протезні пристрої. Фізико-технічні засоби при виготовленні протезів».
Мета заняття: розвиток уявлень про сучасні протези, вторинне протезування, засвоєння основ методики в протезуванні.
Практичне заняття №7 «Протезування в офтальмології. Протезування в кардіології».
Мета заняття: уявлення про основи та принципи в протезуванні людей при енуклеації ока, розвиток уявлення про метод протезування серця і судин, визначитись із пріоритетними методами протезування при аномалії розвитку серцево-судинної системи у новонароджених.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Значення і місце протезування в закладах ортопедії України».
Лекція 2. «Методи протезування в умовах війни в Україні».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Основи метода та способи протезування верхніх кінцівок».
Мета заняття: розвиток уявлень про застосування протезування, роль таких методів в житті людей.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти

Непередбачено навчальним планом.

Для заочної форми здобуття освіти

Контрольна робота

Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 50 теоретичних питань у вигляді тесту, якій оцінюється максимально у 100 балів. Контрольна робота зарахована, якщо здобувач набрав не менше 60 балів.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7-мі практичних робіт. Бездоганне виконання практичної роботи № 1 та 2 оцінюється по 5 балів, практичні роботи № 3, №4, №5, №6 та №7 оцінюються кожна по 6 балів. Разом – 40 балів;
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичних питань та проводяться у письмовій формі. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів (в кожному завданні модульної контрольної роботи наведено максимальну кількість балів за виконання кожного завдання). Разом – 60 балів. Модульна контрольна робота 1 – бездоганне виконання 30 балів (модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача), відповідь на кожне питання оцінюється максимум у 10 балів).
За кожний модульний контроль по 50 балів. Разом за семестр ‒ 100 балів.

Підсумковий контроль – залік. Залік усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 60 балів. При її захисті студент може отримати до 40 балів. Разом – 100 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.
Термін подання письмових модульних і контрольних робіт на перевірку рівномірно, але не пізніше, ніж за 1 тиждень до початку сесії.