Методи медико-біологічних досліджень

Мета вивчення дисципліни: Програма спрямована на засвоєння та формування професійної компетентності майбутніх фахівців з медичної інженерії, оволодіння основними знаннями з медичної діагностики. Засвоєння системи та основ медичної діагностики, на яких базується сучасна медична галузь, аналіз можливостей медичних приладів, оптимізація їх використання. Набуття сучасних навичок, методів та способів медичної діагностики, з урахуванням економічного та соціального розвитку економіки нашої країни шляхом використання універсального інструментарію та макроекономічного моделювання. Ця програма спрямована на поєднання здобувачами інженерно-технічних знань, розуміння засобів і методів для створення, вдосконалення та дослідження природних і штучних біологічних об’єктів, техніки, матеріалів і виробів медичного призначення, технологій та технічних систем діагностики, лікування, реабілітації та профілактики захворювань людини, а також програмного забезпечення та інформаційних технологій для вирішення прикладних і фундаментальних проблем біології та медицини. Набуття студентами навичок володіння широким колом медичних приладів робота яких базується на багатьох фізичних та хімічних явищах. Увага приділяється вивченню фізичних процесів, що покладені в основу відповідних методів діагностики, з’ясування переваг та недоліків цих методів. Підготовка гармонійно розвинутих висококваліфікованих спеціалістів у галузі біомедичної інженерії.

Практичне значення та використання отриманих знань: Розуміння змісту функціонування національної економіки, мати практичні навички роботи з системою національних рахунків. Вміння аналізувати та проектувати розвиток медичної служби держави, визначати відповідні заходи економічної політики в медичній практиці. Вивчення закономірностей системи взаємовідносин основних економічних суб’єктів в медицині; засвоєння методології основних методів та способів діагностики та застосування медичної апаратури; розуміння принципів та особливостей використання медичної техніки в сучасній практиці господарювання лікарні та амбулаторій; вивчення сутності циклічного розвитку національної служби охорони здоров’я; засвоєння ролі та місця держави в регулюванні національної служби охорони здоров’я; розуміння перспектив економічного розвитку, чинників та механізму досягнення економічного та соціального прогресу країни теоретичних знань та набуття практичних навичок сучасних методів медико-технічних технологій при обстеженні хворих і здорових людей; розуміння перспектив розвитку медицини, чинників та механізму для досягнення економічного та соціального прогресу країни.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття

Лекція 1. «Етичні принципи проведення медико-біологічних досліджень у людей. Види, методи та способи досліджень».
Лекція 2. «Планування медико-біологічних досліджень у біологічних об’єктів».
Лекція 3. «Визначення соматотипу здорової людини, людей, що находяться на стаціонарному лікуванні, спортсменів, тощо, за антропометричними індексами (ріст, вага, об’єм). Медичні пристрої».
Лекція 4. «Функціональні проби та тести що застосовуються в спортивній медицині у здорових людей, вимоги, та техніка проведення, медичне обладнання».
Лекція 5. «Ортостатична проба. Функціональні проби. Функціональна проба за Квергом. Функціональна проба Шелонга з фізичним навантаженням».
Лекція 6. «Діагностика функцій сенсорних систем: зорового, слухового і рухового аналізаторів. Медичне обладнання».
Лекція 7. «Визначення функціональних можливостей серцево-судинної системи, Апаратура для визначення функціональних показників серцево-судинної система».
Лекція 8. «Визначення функціональних можливостей дихальної системи. Методи та апаратура для застосування в медичних закладах».

Лабораторні заняття
Лабораторне заняття №1. «Види та способи медико-біологічних досліджень у здорових людей, спортсменів, людей з обмеженими можливостями. Проведення аналізу та підбору літературних джерел».
Мета заняття: розвиток уявлень про медико-біологічні дослідження у різних категорій людей.
Лабораторне заняття №2 «Проба Розенталя. Проби Штенте і Генчі. Проба Серкіна. Індекс Скібінській.
Мета заняття: засвоєння методики біологічних проб у людей та їх значення для здорової людини, спортсменів, людей із обмеженими можливостями.
Лабораторне заняття №3 «Лабораторне обладнання, його призначення для діагностики. Функції аналізаторів».
Мета заняття: розвиток уявлень про застосування методів лабораторної діагностики. Значення лабораторних показників для життя та здоров’я людей.
Лабораторне заняття №4 «Спірометрія. Життєва ємність легень. Функція зовнішнього дихання».
Мета заняття: уявлення про методику спірометрії, уявлення про патологію легень. Поняття про захворювання дихальних шляхів.
Лабораторне заняття №5. «Види, способи та методи тестування апаратури для візуалізації органів та систем».
Мета заняття: розвиток уявлень про застосування методів лабораторної діагностики. Значення лабораторних показників для життя та здоров’я людей.
Лабораторне заняття №6. «Особливості обстеження та підготовка хворих для обстеження спинного та головного мозку. Мієлогафія. Пневмоенцефалографія. Електроенцефалографія.
Мета заняття: уявлення про патологію центральної і периферичної нервової тканини. Роль ЦНС в житті біологічних об’єктів. Реоенцефалогафія.
Лабораторне заняття №7. Особливості обстеження та підготовка хворих для обстеження на іонізуючих апаратах.
Мета заняття: уявлення про іонізуючі методи обстеження живих об’єктів. Особливості безпеки приміщень при використанні джерел іонізуючого випромінювання.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття

Лекція 1. «Основні поняття та функціональні характеристики медичної апаратури для проведення медико-біологічних досліджень. Особливості застосування медичної апаратури і використання її в терапевтичному стаціонарі».
Лекція 2. «Види медико-біологічних досліджень. Медичні діагностичні біотехнічні системи для стаціонарів. Біотехнічні системи для функціональної діагностики в профілактичній та спортивній медицині. Біотехнічні системи з тестовим впливом. Індивідуальні засоби монітору функцій організму людини».

Лабораторні заняття
Практичне заняття №1. «Медична апаратура для використання пацієнтами в лікувально-профілактичних закладах. Діагностика. Реабілітація. Фізіотерапія. Адаптація».
Мета заняття: поняття про особливості медико-біологічних досліджень у людей із обмеженими можливостями. Набути поняття про особливості медико-біологічних досліджень дітей та людей похилого віку.
Лабораторне заняття №2. «Особливості обстеження та підготовка хворих для обстеження спинного та головного мозку. Мієлогафія. Пневмоенцефалографія. Електроенцефалографія. Мета заняття: уявлення про патологію центральної і периферичної нервової тканини. Роль ЦНС в житті біологічних об’єктів. Реоенцефалогафія.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти

Непередбачено навчальним планом.

Для заочної форми здобуття освіти

Контрольна робота

Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 50 теоретичних питань у вигляді тесту, якій оцінюється максимально у 100 балів. Контрольна робота зарахована, якщо здобувач набрав не менше 60 балів.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7-мі лабораторних робіт. Бездоганне виконання лабораторної роботи № 1 та 2 оцінюється по 5 балів, лабораторні роботи № 3, №4, №5, №6 та №7 оцінюються кожна по 6 балів. Разом – 40 балів;
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичних питань та проводяться у письмовій формі. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів (в кожному завданні модульної контрольної роботи наведено максимальну кількість балів за виконання кожного завдання). Разом – 60 балів.

Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 60 балів. При її захисті студент може отримати до 40 балів. Разом – 100 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.
Термін подання письмових модульних і контрольних робіт на перевірку рівномірно, але не пізніше, ніж за 1 тиждень до початку сесії.