Енергетичний аудит та менеджмент

Мета вивчення дисципліни:

Навчальна дисципліна «Енергетичний аудит та менеджмент» спрямована на формування у студентів базових теоретичних знань і практичних навичок, які необхідні для проведення енергетичного аудиту будівель, технологічних процесів та інженерних систем, а також сформувати компетентність у сферах енергоменеджменту та раціонального використання енергоресурсів. Дисципліна спрямована на опанування методів оцінювання енергоспоживання, визначення потенціалу енергозбереження, розроблення енергоефективних заходів і впровадження систем енергоменеджменту відповідно до сучасних стандартів та вимог сталого розвитку.

Практичне значення та використання отриманих знань:
 Формування у студентів уміння проводити енергетичні обстеження будівель і підприємств, аналізувати структуру енергоспоживання та визначати джерела неефективних витрат енергії.
 Розробляти технічно та економічно обґрунтовані заходи з енергозбереження, оптимізувати роботу інженерних систем, знижувати експлуатаційні витрати та підвищувати енергоефективність об’єктів.
 Опанування методів енергоменеджменту щодо впроваджувати системи управління енергоспоживанням на підприємствах і в організаціях, що є важливим для реалізації сучасної енергетичної політики та концепцій сталого розвитку.

Отримані знання дозволять здобувачам:

– Проводити енергетичні обстеження будівель та підприємств з використанням сучасних методик і нормативних документів.
– Аналізувати структуру та динаміку енергоспоживання для виявлення неефективних ділянок і потенціалу енергозбереження.
– Оцінювати технічний стан інженерних систем та визначати їх вплив на загальну енергоефективність об’єкта.
– Розробляти та обґрунтовувати енергоефективні заходи, враховуючи технічні, економічні та екологічні аспекти.
– Розраховувати економічну ефективність впровадження заходів, включно з терміном окупності та прогнозованою економією енергоресурсів.
– Застосовувати принципи енергетичного менеджменту для планування, моніторингу та контролю енергоспоживання.
– Працювати з енергетичною звітністю та документацією, формувати енергоаудиторські звіти й рекомендації.
– Впроваджувати сучасні стандарти енергоефективності та сприяти реалізації стратегії сталого розвитку на об’єктах.
– Приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо оптимізації енергоресурсів у житловому, комерційному та промисловому секторі.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Вступ до дисципліни. Основні визначення, мета та задачі енергетичного аудиту».
Лекція 2. «Законодавча і нормативна база нормативно-методична основа енергозбереження
Лекція 3. «Основні етапи енергетичного аудиту».
Лекція 4. «Методологія енергоаудиту».
Лекція 5. «Профіль використання енергії».
Лекція 6. «Аналіз потоків енергії».
Лекція 7. «Оцінка споживання енергоресурсів».
Лекція 8. «Перехресна перевірка даних».
Лекція 9. «Звіт з енергоаудиту».
Лекція 10. «.шляхи підвищення енергоефективності деяких»
Лекція 11. «Енергетичних установок».
Лекція 12. «Автоматизація обліку енергоресурсів»
Лекція 13. «Приладне забезпечення енергоаудиту»
Лекція 14. «Суть і значення енергетичного менеджменту для ефективного енергозабезпечення підприємства».
Лекція 15. «Формування стратегій енергозабезпечення».
Лекція 16. «Управління процесами енергозабезпечення».
Лекція 17. «Нормалізація енергоспоживання та управління процесами енергозабезпечення».
Лекція 18. «Економічна ефективність управління енергозбереженням на підприємстві».
Практичні заняття
Практична робота № 1 «Визначення розрахункових кліматичних та теплоенергетичних параметрів» (2 години)
Мета заняття: засвоїти навички роботи зі спеціалізованою нормативною документацією, навчитися обирати необхідні вихідні дані для проведення розрахунків щодо загального енергоспоживання будівлі, вміти визначати мінімальні вимоги до теплофізичних характеристик будівлі.
Практичне заняття № 2 «Визначення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій» (4 години)
Мета заняття: закріпити та вдосконалити навички розрахунку приведеного опору теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій, навчитися враховувати лінійні та точкові теплопровідні включення при визначені термічного опору непрозорої термічно неоднорідної конструкції, закріпити навички в розрахунку термічного опору конструкцій з різними теплофізичними властивостями.

Практичне заняття № 3 «Оцінка вологісного режиму огороджувальних конструкцій» (4 години)
Мета заняття: навчитися визначати розподіл температури в середині огороджувальної конструкції, навчитися працювати з довідниковими даними щодо парціального тиску та навчитися будувати графіки розподілу парціального тиску та визначати зони конденсування вологи, визначення обсягів сконденсованої вологи в огороджувальних конструкціях та час її випаровування.
Практичне заняття № 4 «Визначення показників теплостійкості» (2 години)
Мета заняття: навчитися визначати теплову інерцію зовнішніх огороджувальних конструкцій та визначати відповідність показників теплозасвоєння будівлі до нормативних вимог.
Практичне заняття № 5 «Визначення показника теплозасвоєння поверхнею підлоги» (2 години)
Мета заняття: навчитися визначати та порівнювати з нормативними вимогами показники теплозасвоєння підлоги будівлі відповідно до нормативних вимог.
Практичне заняття № 6 «Оцінка повітропроникненості огороджувальних конструкцій» (4 години)
Мета заняття: навчитися визначати обсяги проникнення зовнішнього повітря в товщу зовнішніх огороджувальних конструкцій та порівнянян отриманих розрахункових показників з нормативною масовою повітропроникненістю.

Лабораторні заняття
Лабораторне заняття № 1 «Визначення основних об’ємно планувальних показників будівлі та її зонування». (2 години)
Мета заняття: навчитися працювати з будівельними кресленями, взначати відповідно до проєктної документації загальні та опалювальні площі та об’єми, орієнтуватися в будівельних та конструктивних схемах будівель.
Лабораторне заняття № 2 «Визначення теплопередачі трансмісією». (2 години)
Мета заняття: навчитися визначати теплопередачу через огороджуючі конструкції до зовнішнього середовища та через некондиціоновані об’єми, навчитися визначати коефіцієнт теплопровідності та загальні теплові втрати через огороджувальні конструкції.
Лабораторне заняття № 3 «Визначення теплопередачі вентиляцією». (2 години)
Мета заняття: навчитися визначати об’єми вентильованого повітря через систему вентиляції та шляхом інфільтрації, навчитися визначати кратність повітрообміну та загальні теплові втрати з вентильованим повітрям.
Лабораторне заняття № 4 «Визначення внутрішніх та сонячних теплонадходжень». (4 години)
Мета заняття: визначити величину внутрішніх та сонячних теплонадходжень у приміщення, ознайомитися з основними джерелами тепловиділень, а також навчитися розраховувати їх вплив на тепловий баланс будівлі. .
Лабораторне заняття № 5 «Визначення динамічних параметрів та енергопотреби для опалення та охолодження» (4 години)
Мета заняття: Набути практичних навичок розрахунку добової та сезонної енергопотреби для систем опалення й охолодження на основі часових коливань температури, теплонадходжень і тепловтрат, а також оцінити ефективність застосування отриманих параметрів у проектуванні енергоефективних будівель.
Лабораторне заняття № 6 «Визначення енергоспоживання інженерних систем» (2 години)
Мета заняття: набути практичних навичок розрахунку споживання енергії системами опалення, вентиляції, кондиціювання, гарячого водопостачання та електропостачання, а також проаналізувати вплив технічних характеристик обладнання та умов експлуатації на загальну енергоефективність будівлі.
Лабораторне заняття № 7 «Визначення класу енергоефективності та енергетичних показників будівлі» (2 години)
Мета заняття: набути практичних навичок розрахунку річної енергопотреби та питомого енергоспоживання, а також встановити клас енергоефективності будівлі відповідно до нормативних вимог. Оцінити відповідність будівлі сучасним стандартам енергозбереження та проаналізувати чинники, що впливають на її енергетичну якість.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Установча лекція 1. «Методологія енергоаудиту, профіль використання енергії.».
Установча лекція 2. «Аналіз потоків енергії, оцінка споживання енергоресурсів».
Практичні заняття
Практичне заняття № 1 «Визначення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій»
Мета заняття: закріпити та вдосконалити навички розрахунку приведеного опору теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій, навчитися враховувати лінійні та точкові теплопровідні включення при визначені термічного опору непрозорої термічно неоднорідної конструкції, закріпити навички в розрахунку термічного опору конструкцій з різними теплофізичними властивостями.
Лабораторні заняття
Лабораторне заняття № 1. «Визначення теплопередачі трансмісією». (2 години)
Мета заняття: навчитися визначати теплопередачу через огороджуючі конструкції до зовнішнього середовища та через некондиціоновані об’єми, навчитися визначати коефіцієнт теплопровідності та загальні теплові втрати через огороджувальні конструкції.
Лабораторне заняття № 2. «Визначення теплопередачі вентиляцією». (2 години)
Мета заняття: навчитися визначати об’єми вентильованого повітря через систему вентиляції та шляхом інфільтрації, навчитися визначати кратність повітрообміну та загальні теплові втрати з вентильованим повітрям.
Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти
Курсова робота (для здобувачів очної та заочної форми освіти)

Мета курсової роботи – закріплення знань з визначення енергетичних показників будівлі. Комплексно дослідити теплові процеси в будівлі та визначити ключові енергетичні показники, що формують її енергоефективність. Курсова робота передбачає розрахунок внутрішніх та сонячних теплонадходжень, оцінювання динамічних параметрів і енергопотреби для опалення та охолодження, визначення теплопередачі трансмісією, а також розрахунок енергоспоживання інженерних систем. На основі отриманих даних студент повинен встановити клас енергоефективності будівлі відповідно до нормативних вимог та сформувати комплексну оцінку її енергетичної якості.
Здобувач отримує завдання на першому практичному занятті.
Пояснювальна записка містить 50-55 сторінок. Кількість розділів – 7. Графічна частина – немає.
Змістовна-послідовність виконання роботи.
1. Визначення розрахункових кліматичних та теплоенергетичних параметрів.
2. Визначення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій.
3. Оцінка вологісного режиму огороджувальних конструкцій.
4. Визначення показників теплостійкості.
5. Визначення показника теплозасвоєння поверхнею підлоги.
6. Оцінка повітропроникненості огороджувальних конструкцій.
7. Визначення основних об’ємно планувальних показників будівлі та її зонування.
8. Визначення теплопередачі трансмісією.
9. Визначення теплопередачі вентиляцією.
10. Визначення внутрішніх та сонячних теплонадходжень.
11. Визначення динамічних параметрів та енергопотреби для опалення та охолодження.
12. Визначення енергоспоживання інженерних систем.
13. Визначення класу енергоефективності та енергетичних показників будівлі.
Захист курсової роботи проводиться на останьому навчальному тижні.

Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота

Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 1 практичне завдання.
Обсяг відповіді на практичне завдання: не менше, ніж 8 сторінок машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчального посібника.
Практичне завдання 1: «Визначення теплопередачі вентиляцією».

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1. Захисту 7 лабораторних робіт. Захист проводиться на підставі оформлених звітів по кожній роботі. Сумарний бал по захисту лабораторних робіт становить 21 балів, кожна лабораторна робота – 3 балів;
2. Захисту 6 практичних робіт. Захист проводиться на підставі оформлених звітів по кожній роботі. Сумарний бал по захисту лабораторних робіт становить 18 балів, кожна практична робота – 3 балів;
3. Двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп’ютерного тестування. Бездоганне виконання першої та другої модульної контрольної роботи становить 30 балів та 31 бал відповідно.
Підсумковий контроль – іспит.
Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.
Мінімальна оцінка, достатня для успішного складання дисципліни – 60 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні та:
1. Захисту 2 лабораторних робіт. Захист проводиться на підставі оформлених звітів по кожній роботі. Сумарний бал по захисту лабораторних робіт становить 50 балів, кожна лабораторна робота – 25 балів;
2. Захисту 1 практичної роботи. Захист проводиться на підставі оформленого звіту роботи. Сумарний бал по захисту практичної роботи становить 25 балів.
3. Захисту контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 25 балів. При її захисті студент може отримати до 25 балів.
Підсумковий контроль – іспит.
Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.
Мінімальна оцінка, достатня для успішного складання дисципліни – 60 балів.