Аналіз вимог до програмного забезпечення

Мета вивчення дисципліни: забезпечення теоретико-практичної підготовки студентів, яка буде основою для подальшого вивчення дисциплін, пов’язаних з технологіями розробки програмних систем; надбання знань з теоретичних засад інженерії вимог, методів виявлення та аналізу потреб стейкґолдерів, формалізації, специфікації й перевірки вимог; опанування прийомів моделювання бізнес-процесів і вимог, пріоритизації, трасування та керування змінами; набуття навичок підготовки якісної документації відповідно до професійних стандартів, використання CASE-інструментів, участі в командній комунікації та забезпечення якості вимог упродовж життєвого циклу ПЗ в умовах класичних і гнучких підходів розроблення.
Практичне значення та використання отриманих знань: оволодіння процесами та методами інженерії вимог як базової складової життєвого циклу ПЗ, з тим, щоб розуміти тенденції сучасних підходів і стандарти та вміти застосовувати їх на практиці; опанування технік виявлення та аналізу потреб стейкґолдерів, моделювання предметної області й процесів, формалізації та специфікації вимог, визначення критеріїв приймання та нефункціональних характеристик; навчання трасуванню, пріоритизації й керуванню змінами, інтеграції вимог із плануванням спринтів і тестуванням, застосуванню CASE/ALM-інструментів у командній роботі; формування вмінь забезпечувати якість і відповідність вимог правовим та етичним нормам, управляти ризиками та комунікувати з замовником; підготовка до виконання професійних обов’язків системного аналітика, бізнес-аналітика, інженера з вимог, тест-аналітика та учасника Scrum-команди.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття

Лекція №1. «Загальні положення».
Лекція №2. «Аналіз проблеми».
Лекція №3. «Функції продукту».
Лекція №4. «Інтерв’ювання та анкетування».
Лекція №№5. «Наради, фокус-групи та мозковий штурм».
Лекція №6. «Спостереження та виконання ролей. Розкадрування. Створення прототипів».
Лекція №7. «Визначення системи. Документ «Бачення»».
Лекція №8. «Керування масштабом».
Лекція №9. «Варіанти використання».
Лекція №10. «Формати варіантів використання».
Лекція №11. «Розширення варіантів використання».
Лекція №12. «Вимоги та функції».
Лекція №13. «Специфікація вимог до ПЗ».
Лекція №14. «Формальні методи специфікації вимог».
Лекція №15. «Критерії якості вимог до ПЗ. Перевірка виконання вимог. Керування ризиками».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Загальні положення. Аналіз проблеми».
Мета заняття: формування у студентів розуміння основних принципів аналізу вимог, набуття навичок ідентифікації та формулювання проблемної області, визначення ключових зацікавлених сторін, аналізу їхніх потреб і очікувань, а також формування початкових вимог до програмного забезпечення на основі виявлених проблем та бізнес-контексту.
Практичне заняття №2. «Функції продукту. Інтерв’ю та анкетування».
Мета заняття: ознайомлення студентів з методами збору вимог через інтерв’ю та анкетування, розвиток навичок формулювання запитань для отримання необхідної інформації, аналізу отриманих відповідей, а також вміння визначати функції продукту, які відповідають вимогам зацікавлених сторін і бізнес-цілям.
Практичне заняття №3. «Наради, фокус-групи та мозковий штурм».
Мета заняття: ознайомлення студентів з методами збору вимог за допомогою нарад, фокус-груп та мозкового штурму, набуття навичок організації та проведення таких заходів, аналізу отриманої інформації, ідентифікації ключових вимог зацікавлених сторін, а також формування критичного мислення та командної взаємодії для ефективного прийняття рішень у процесі розробки програмного забезпечення.
Практичне заняття №4. «Спостереження та виконання ролей. Розкадрування. Створення прототипів».
Мета заняття: є ознайомлення студентів з методами збору вимог через спостереження та виконання ролей, розвиток навичок розкадрування та створення прототипів програмного забезпечення, що дозволяють наочно відображати функціональні можливості продукту, а також ефективно збирати та уточнювати вимоги від зацікавлених сторін для подальшого проектування системи.
Практичне заняття №5. «Визначення системи. Документ «Бачення»».
Мета заняття: ознайомлення студентів з процесом визначення системи та створення документа «Бачення», розвитку навичок формулювання чіткої концепції програмного продукту, визначення його основних функцій, обмежень та цілей, а також ефективного документування вимог, що забезпечують спільне розуміння між усіма зацікавленими сторонами.
Практичне заняття №6. «Методика написання та формати прецедентів».
Мета заняття: ознайомлення студентів з методикою написання та форматами прецедентів, розвиток навичок створення чітких і зрозумілих прецедентів використання для опису функціональності системи, що забезпечують ефективну комунікацію між розробниками, замовниками та користувачами, а також допомагають в подальшому визначенні вимог до програмного забезпечення.
Практичне заняття №7. «Формальні методи опису специфікації вимог до ПЗ».
Мета заняття: ознайомлення студентів з формальними методами опису специфікації вимог до програмного забезпечення, розвиток навичок застосування математичних та логічних підходів для точного і однозначного формулювання вимог, що дозволяють уникнути непорозумінь та забезпечують високий рівень якості та надійності програмного продукту.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція №1. «Загальні положення».
Лекція №2. «Аналіз проблеми».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Загальні положення. Аналіз проблеми».
Мета заняття: формування у студентів розуміння основних принципів аналізу вимог, набуття навичок ідентифікації та формулювання проблемної області, визначення ключових зацікавлених сторін, аналізу їхніх потреб і очікувань, а також формування початкових вимог до програмного забезпечення на основі виявлених проблем та бізнес-контексту.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

Індивідуальна робота
Для здобувачів очної форми здобуття освіти індивідуальна робота відсутня за планом
Для заочної форми здобуття освіти
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить тестові теоретичних та практичні питання та розташована на платформі дистанційного навчання.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не менше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти:
Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів.
Модуль 1
Оцінка за виконання практичних робіт (1 – 4) – максимально 25 балів за модуль.
Контроль кожного практичного заняття відбувається у вигляді тестування за кожною темою, яке здійснюється у системі дистанційного навчання.
ПР1=6 балів, ПР2=6 балів, ПР3=6 балів, ПР4=7 балів.
МКР1=25 балів (робота представлена у вигляді тестів – 25 питань). Тестування виконується у системі дистанційного навчання.
Модуль 2
Оцінка за виконання практичних робіт (5 – 7) – максимально 25 балів за модуль.
Контроль кожного практичного заняття відбувається у вигляді тестування за кожною темою, яке здійснюється у системі дистанційного навчання.
ПР5=8 балів; ПР6=8 балів; ПР7=9 балів
МКР2=25 балів (робота представлена у вигляді тестів – 25 питань). Тестування виконується у системі дистанційного навчання. Мінімальна оцінка, що дозволяє отримати «зараховано» - 60 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві отримати максимально 100 балів. Студенти виконують практичні тести ПР1-ПР7 (50 балів) та одну контрольну роботу (50 балів), що дає можливість отримати сумарно 100 балів за дисципліну.
Нарахування балів за практичні тести:
ПР1=6балів; ПР2=6балів; ПР3=6балів; ПР4=7балів; ПР5=8 балів; ПР6=8балів; ПР7=9балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік накопичувальний. Мінімальна оцінка, яку може отримати здобувач для отримання заліку – 60 балів, максимальна – 100 балів.
Мінімальна оцінка, що дозволяє отримати «зараховано» - 60 балів.