Управління науковими проєктами 1

Мета викладання навчальної дисципліни: підготовка висококваліфікованих фахівців, які сполучатимуть фундаментальну професійну підготовку із плюралістичним мисленням та високою методологічною культурою творчого пізнання та практичною діяльністю; висвітлення методологічних та організаційних засад науково-дослідної діяльності, набуття здобувачами третього рівня освіти теоретичних знань щодо принципів та методів організації та проведення фундаментальних наукових досліджень, а також практичних навичок проведення наукових досліджень; оволодіння дослідницьким інструментарієм теоретичної та прикладної науки; формування у здобувачів дослідницького інтересу до проведення наукових досліджень; введення до навчального процесу базової системи теоретичних понять; оволодіння здобувачами всіх форм навчання системою філософських знань, науковою методологією, а також формування світогляду, творчого мислення та високої духовної культури.
Практичне значення та використання отриманих знань:
 формування теоретико-методологічних світоглядних знань здобувачів у мейнстримі предмету філософії «людина - світ»;
 вміння самостійно мислити на основі ґрунтовного знання курсу, аналізувати першоджерела, застосовувати філософську методологію для вирішення практичних завдань;
 застосування основних методів наукового дослідження, розуміння специфіки філософського мислення для осягнення дійсності;
 формування навичок аргументації власної позиції та навичок організації самостійного наукового дослідження, ефективної роботи з освітньою та науковою літературою;
 вміння критично осмислювати основні наукові та світоглядні ідеї та формувати власну теоретичну позицію;
 осягнення основних понять теорії̈ наукового пізнання; розуміння структури та рівнів пізнавальної діяльності;
 вміння самостійно опрацьовувати нові джерела інформації, синтезувати результати аналітичної обробки фактичних даних;
 вміння обирати та уточнювати тему наукового дослідження, визначити об’єкт, предмет, мету та завдання наукового дослідження за обраною темою;
 вміння формулювати наукову проблему та гіпотезу щодо її розв’язання, обґрунтовувати окремі положення та загальні висновки за результатами аналізу наукової проблеми;
 формування практичних навичок при підготовці наукової роботи до презентації для її публічного захисту.

Тематика та види навчальних занять
Лекційні заняття
Лекція 1. «Пізнання як мета наукового дослідження».
Лекція 2. «Проблема істини у науковому пізнанні».
Лекція 3. «Роль практики в процесі пізнання».
Лекція 4. «Розуміння феномену творчості. Роль творчості у пізнанні».
Лекція 5. «Наукове пізнання та наукове дослідження. Види наукових досліджень».
Лекція 6. «Теоретичний та емпіричний рівні наукового пізнання».
Лекція 7. «Поняття методу та методології наукового дослідження. Особливості філософської методології».
Лекція 8. «Наука як інституційна форма здійснення наукового дослідження».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Пізнання як мета наукового дослідження».
Мета заняття: освоєння понятійно-категорійного апарату; формування чіткого розуміння процесу пізнання, його структурних елементів; осягнення наукових підходів до визначення істини та заблудження у пізнанні.

Практичне заняття №2. «Роль практики у процесі пізнання».
Мета заняття: розуміння ролі практики як одного з критеріїв істини, феномену творчості у процесі пізнання.

Практичне заняття №3. «Форми, засоби, рівні наукового пізнання. Компоненти пізнавальної діяльності».
Мета заняття: засвоєння специфіки основних категорій наукового пізнання та сутності й видів наукового дослідження; коректне розуміння теоретичного та емпіричного рівнів наукового пізнання, форм та компонентів наукового пізнання.

Практичне заняття №4. «Основні форми раціонального та чуттєвого пізнання. Роль відчуття у процесі пізнання».
Мета заняття: осягнення результатів взаємодії логіки та інтуїції у пізнанні; вивчення основних форм раціонального пізнання.

Практичне заняття №5. «Поняття методу та методології наукового дослідження».
Мета заняття: освоєння специфіки методології наукового дослідження; розуміння понять «метод» та «методологія»; осягнення основних форм методології.

Практичне заняття №6. «Особливості філософської методології. Наукова стратегія. Елементи та етапи її реалізації».
Мета заняття: вміти використовувати методи та методики проведення наукових та прикладних досліджень при освоєнні специфіки філософського дослідження; освоєння специфіки філософської методології у пізнанні; розуміти і застосовувати для розв’язання складних дослідницьких завдань універсальні методи філософського дослідження.

Практичне заняття №7. «Методи емпіричного пізнання. Загальнонаукові методи. Методи теоретичного рівня наукового пізнання».
Мета заняття: використання під час проведення наукових досліджень методів наукового пізнання; розмежування методів наукового пізнання теоретичного та емпіричного рівнів; вивчення особливостей загальнонаукових методів.
Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти відсутня за планом.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

1) 7 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 40 балів за семестр.
2) Двох модульних контрольних робіт. Кожен модуль оцінюється у 30 балів. Модульна контрольна робота складається з завдань трьох ступенів складності, кожен з яких оцінюється в 10 балів.

Підсумковий контроль – залік. Залік накопичувальний. Мінімальна оцінка, яку може отримати студент – 60 балів. Максимальна оцінка – 100 балів.