Методологічні проблеми історико-філософського пізнання: моделі філософування

Мета викладання навчальної дисципліни: підготовка висококваліфікованих фахівців з філософії на основі дослідження філософських першоджерел; формування у здобувачів цілісного уявлення про історико-філософське знання; розкриття сутності методологічних проблем історико-філософського пізнання; формування навичок компаративного аналізу феноменів буття, цінностей в контексті зміни світоглядних, евристичних та аксіологічних орієнтацій у бутті людини та універсуму; вивчення здобувачами третього освітнього рівня розвитку філософії як системи історико-філософського знання, включаючи сучасні філософські концепції та основні філософські проблеми сьогодення; набуття здобувачами теоретичних знань щодо методів проведення як фундаментальних наукових досліджень, так й практичних навичок проведення наукових досліджень; оволодіння здобувачами системою філософських категорій, методологією; формування філософського світогляду, творчого мислення та високої духовної культури.
Практичне значення та використання отриманих знань:
 формування теоретико-методологічних світоглядних знань здобувачів у мейнстримі предмету філософії «людина - світ»;
 вміння самостійно мислити на основі ґрунтовного знання курсу, аналізувати першоджерела, застосовувати філософську методологію для вирішення практичних завдань;
 розуміння специфіки історико-філософського мислення для осягнення дійсності;
 формування навичок аргументації власної позиції на основі історико-філософських джерел;
 вміння критично осмислювати основні історико-філософські світоглядні ідеї та формувати власну теоретичну позицію;
 осягнення понятійно-категорійного апарату історико-філософського знання;
 вміння самостійно опрацьовувати історико-філософську джерелознавчу базу;
 вміння обирати історико-філософські джерела за темою власного наукового дослідження;
 вміння застосовувати набуті знання при аналізі нагальних проблем сьогодення, розуміння людини, суспільства, культури;
 формування навички використання історико-філософського знання у процесі формування власної світоглядної позиції.
Тематика та види навчальних занять Лекційні заняття
Лекція 1. «Методологічні проблеми історико-філософського пізнання: моделі філософування як навчальна дисципліна. Предмет, структура та завдання курсу».
Лекція 2. «Міфологічні системи Стародавнього Сходу та походження філософії». Лекція 3. «Формування античної світоглядної парадигми».
Лекція 4. «Антропологічний поворот в античній філософії».
Лекція 5. «Класична доба античної філософії. Філософія Платона та Аристотеля». Лекція 6. «Філософські вчення доби Еллінізму».
Лекція 7. «Християнство і початок Середньовічної філософії». Лекція 8. «Філософсько-світоглядна парадигма Відродження».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Методологічні проблеми історико-філософського пізнання: моделі філософування як навчальна дисципліна. Предмет, структура та завдання курсу».
Мета заняття: сформувати сучасні концептуальні та методологічні знання з предмету історії філософії, предметних філософських галузей; сформувати дослідницькі навички, достатні для проведення наукових і прикладних досліджень на рівні світових досягнень з філософії, отримання нових знань та здійснення інновацій.
Практичне заняття №2. «Історичні типи світогляду. Передумови виникнення філософії як світогляду».
Мета заняття: розуміти специфіку та особливості реалізації культурних ідей, образів, та смислів, а також критично оцінювати можливості їхньої інтерпретації для розв’язання суспільно-значимих проблем при освоєнні предмету історії філософії, специфіки вивчення, методологічних та дискурсивних підходів до вивчення світоглядних основ культури.
Практичне заняття №3. «Міфологічні системи Стародавнього Сходу».
Мета заняття: ефективно застосовувати у фаховій діяльності знання основних положень філософії, історію світової та вітчизняної філософської думки, а також основних напрямків та провідних тенденцій у сучасній світовій філософії.
Практичне заняття №4. «Фундаментальні проблеми античної філософії».
Мета заняття: оцінювати історичні здобутки філософії при освоєнні специфіки, реалій та контексту космоцентризму античної філософії, антропологічного повороту у світогляді античності.
Практичне заняття №5. «Філософія середньовічної доби. Обґрунтування християнських світоглядних принципів Середньовіччя».
Мета заняття: сформувати концептуальні та методологічні знання з історії філософії, а також дослідницькі навички, достатні для проведення наукових і прикладних досліджень на рівні

світових досягнень з філософії, отримання нових знань та здійснення інновацій; проводити компаративний аналіз античної космоцентричної та середньовічної теоцентричної парадигми мислення.

Практичне заняття №6. «Філософсько-світоглядна парадигма Відродження: гуманізм та антропоцентризм».
Мета заняття: аналізувати філософсько-світоглядну парадигму доби Відродження, форми ідентифікації людини, інкультурації, культурної адаптації з врахуванням регіональної специфіки при освоєнні головних особливостей та структурних чинників філософсько- світоглядної парадигми романського та германського Ренесансу.
Практичне заняття №7. «Характерні риси філософії Модерну: емпіризм та раціоналізм». Мета заняття: розуміти специфіку та особливості реалізації ідей та смислів раціоналізму філософії Нового часу; вміти критично оцінювати інтерпретацію періодизації історичної хронології доби Модерну; освоїти специфічні риси, чинники, особливості процесу пізнання природного, соціокультурного та духовного світу людини доби Модерну.
Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти відсутня за планом.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Поточний контроль полягає у виконанні:

1) 7 поточних завдань на практичних заняттях. Відповіді на питання практичних завдань загалом оцінюються 40 балів за семестр.
2) Двох модульних контрольних робіт. Кожен модуль оцінюється у 30 балів. Модульна контрольна робота складається з завдань трьох ступенів складності, кожен з яких оцінюється в 10 балів.

Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка – 100 балів.